3. Нац. Багатство: сутність та структура. Заг. Хар-ка нац. Багатства Укр.

Нац. багатство – сукупність матеріальних благ, нагромаджених сусп-ом за всю його історію.

На суч. етапі вирішальне значення мають ефективні якісні перетворення і структурні зрушення в ек. Можливість цих зрушень визнач. в значно більшій мірі, ніж раніше, станом нематеріальних форм багатства і сфер, які забезпечують розвиток людини.

Нематеріальне багатство сусп-ва - це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили, науково-техн. культурний, освітній потенціал.

Основні ел. мат. Фондів нац.. багатства: - виробничий капітал ( у стр-рі виділяють основний і оборотний)

Основний капітал мат. фондів нац. багатства (школи, будинки): - резерви кап. благ (законсервовані запаси основного капіталу); - майно домашніх господарств; - запаси і резерви спож. благ.

До складу нац. багатства входять природні ресурси країни, які залучені до госп. обороту (земля, надра, вода, ліси).

Корисні копалини до складу нац. багатства не входять.

Розрізняють відтворювані і не відтворювані природні ресурси.

Основними ел. немат. фондів нац. багатства є духовні та культурні цінності (інформ. рес., інтелект. рівень).

Якщо вчені емігрують – втрата частини ВВП.

Нац. багатство виступає як важливий показник ек. могутності країни та джерело її соц.-ек. прогресу.

Стр-ра нац. багатства не є сталою, під впливом певних чинників вона може змінюватись наприклад, НТП викликає оновлення основних виробн. фондів, впровадження новітніх технологій та інновацій. Поліпшення показників рівня життя населення призводить до зростання невиробничої частини нац.. багатства.

4. Трудовий потенціал не: заг. Хар-ка, особливості формування та тенденції розвитку.

Трудовий потенціал — це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.

Формування трудового потенціалу суспільства — це процес постійного поновлення його чисельності та якісного складу.

Розглянемо фактори, що впливають на формування та структуру трудового потенціалу. Передусім зупинимося на кількісній складовій. Переважна частина трудового потенціалу — це працездатне населення працездатного віку (відповідно до законодавства України).

Працездатне населення працездатного віку. Чисельність цієї групи населення залежить передусім від демографічного фактора. По-перше, на його чисельність впливає смертність у відповідних вікових категоріях; по-друге, від різниці чисельності молоді, яка досягає працездатного віку, і громадян, котрі в цей же період досягають пенсійного віку; по-третє, від кількості непрацездатних громадян працездатного віку. Чим меншою є смертність і більшою різниця на користь молоді, тим більше громадян працездатного віку. Непрацездатне населення працездатного віку — інваліди I і II груп. На чисельність інвалідів впливають умови, від яких залежить здоров’я людини. До них належать якість і збалансованість харчування, стан медичного обслуговування, умови праці, екологічна ситуація, чистота питної води.

Пенсіонери, які працюють. Розглянемо фактори, що впливають на чисельність пенсіонерів, які працюють. У даному разі вплив демографічного фактора є вирішальним. Кількість пенсіонерів в Україні — понад 14 млн осіб.

фактором, який спонукає пенсіонерів працювати, є соціальний — низький загальний рівень життя населення і, що особливо дошкуляє пенсіонерам, — непомірно високі ціни на ліки та харчі.

Підлітки, які працюють. Відповідно до законодавства України на неважких і нешкідливих роботах за згодою батьків можуть працювати підлітки віком 14—15 років. Кількість таких підлітків залежить від соціального і демографічного чинників.

Якісний склад трудового потенціалу формується через здобуття певних рівнів здоров’я, освіти та професіоналізму. Це, в свою чергу, залежить від стану розвитку закладів охорони здоров’я, освіти (загальної та професійної), культури, фізичної культури та їх доступності для широкого загалу населення.

Основні напрями розвитку трудового потенціалу мають передбачати:

1) у сфері поліпшення природної бази - забезпечення розширеного відтворення населення і збільшення тривалості його активного трудового періоду 2) у сфері розвитку освітньої бази - всебічний розвиток інтелектуальних, духовних та фізичних здібностей особистості, забезпечення ринку праці висококваліфікованою робочою силою 3) у сфері зайнятості - створення матеріально-технічних і соціально-економічних передумов для продуктивної зайнятості населення і забезпечення надійного соціального захисту працюючого і непрацюючого населення