1. Соціально-економічні відмінності регіонів і причини їх виникнення

З позицій макроекономіки будь-яка країна розглядається у вигляді точки, яка характеризується певними характеристиками.

Основні макроекономічні характеристики

> ВНП;

> економічне зростання;

> повна зайнятість;

> економічна ефективність;

> рівень інфляції;

> економічна свобода;

> справедливий розподіл доходів;

> економічна забезпеченість

> екологічна безпека

Для аналізу соціально-економічного розвитку регіонів можна використати таку саму систему показників. Порівняння соціально-економічних характеристик регіонів дає підставу стверджувати: фактично будь-якій країні властиві різні рівні соціально-економічного розвитку її регіонів.

Причиною тому є те, що, крім загальнодержавних, існують регіональні фактори формування соціально-економічного середовища територій.

До регіональних факторів формування соціально-економічного середовища територій належать:

^ економіко-географічне положення території;

^ природно-кліматичні умови;

^ природно-ресурсний потенціал;

^ стан виробничого сектора території;

> виробнича інфраструктура;

^ демографічна ситуація і пов'язані з нею кількісно-якісні характеристики трудових ресурсів; ^ екологічна ситуація.

Усі ці фактори характеризують стан регіону і в даний момент часу носять об 'єктивний характер (маємо те, що маємо).

Крім них, можна виділити суб'єктивні фактори регіонального розвитку. Це зокрема, компетенція регіональної влади в сфері регіонального управління і здатність окремих посадових осіб ефективно діяти в межах цієї компетенції.

2. Формування регіональних ринків

Ринок, окрім своєї економічної сутності, є просторовим поняттям. Він завжди визначений межами руху товарів та послуг і може бути поділений на локальний, регіональний, міжрегіональний, національний і світовий.

Регіональний ринок логічно розглядати як територіальну організацію сфери обігу, де відбувається узгодження інтересів споживачів і виробників.

Основною проблемою формування регіональних ринків є те, що ринкові відносини неможливо сформувати в умовах, коли переважна більшість населення має доходи, менші за прожитковий мінімум. У таких умовах дуже важко замінити старе директивне планування господарської діяльності на нові ринкові механізми державного регулювання.

3. Регіональні біржі

Біржа цінних паперів (фондовий ринок) допомагає оцінити загальну ефективність підприємницької діяльності, сприяє залученню капіталів, їх акумуляції в найбільш успішних фірмах і в цілому сприяє встановленню атмосфери партнерства і взаємозалежності, що необхідно для здорової конкуренції.

Регіональна біржа праці фіксує стан попиту і пропозиції на ринку праці як на окремих територіях, так і за відповідною кваліфікацією. Таким чином, її інформація дає змогу планувати на перспективу фахову підготовку і перепідготовку, передбачати зміни на ринку житла тощо.

4. Інвестиційна політика регіонів

Дуже важливим фактором регіонального розвитку в ринкових умовах є залучення інвестиційних ресурсів. У зв'язку з цим особливого значення набуває вивчення основних факторів, які переконують потенційного інвестора на користь того чи іншого інвестиційного рішення. В цьому процесі, крім галузевих, важливу роль відіграють регіональні фактори інвестиційної привабливості.

Серед головних складових інвестиційного клімату регіонів виділяють: інвестиційний потенціал, інвестиційний ризик та інвестиційне законодавство.

Інвестиційний потенціал регіону - це сукупність характеристик, які враховують основні його економічні параметри, насиченість території факторами виробництва, споживчий попит населення та ін.

Вважається, що інвестиційний потенціал регіону формується принаймні з таких потенціалів:

виробничого - сукупного результату господарської діяльності населення;

кадрового - наявності професійно навченої робочої сили, інженерно-технічного і управлінського персоналу;

ресурсно-сировинного - забезпеченості балансовими запасами основних видів природних ресурсів;

споживчого - сукупної купівельної спроможності населення;

інфраструктурного - рівня розвитку виробничої і соціальної інфраструктури;

інституційного - забезпеченості основними інститутами ринкової економіки;

інтелектуального - освітнього рівня населення;

інноваційного - міри впровадження досягнень науково-технічного прогресу і ступеня модернізації виробництва;

кліматичного;

економіко-географічного - положення щодо економічних центрів, транспортних комунікацій тощо.