50.Кінець Третьої республіки. Режим Віші та його крах.

Режим Віші— колабораціоністський уряд Франції, сформований після поразки у війні з нацистською Німеччиною (1940). Існував з 1940 по 1944 рік. Після окупації німцями Парижа уряд Франції продовжував роботу у місті Бордо. У червні 1940 було прийняте рішення про підписання сепаратного перемир'я з ворогом. Перемир'я було підписано 22 червня 1940 року. У липні 1940 року Національні збори та уряд переїхали до курортного містечка Віші. Маршал Анрі Філіпп Петен (голова Ради міністрів з 16 червня 1940) отримав диктаторські повноваження. Це — кінець Третьої Республіки. Вішістський уряд утворив так звану Французьку державу. Він фактично контролював лише південь Франції. Але навіть у сфері свого впливу він мав виконувати вимоги Німеччини. Не менше мільйона французьких військовополонених залишалися у німецьких концтаборах.Формально режим проводив дії, спрямовані на національне відродження країни — так звана Національна Революція .Фактично, він повністю виконував замовлення та вказівки Гітлера. Держава виникла в наслідок прийняття акту Національними зборами Третьої республіки, який надав надзвичайні повноваження прем'єр-міністра Франції, маршалу Франції Філіпу Петену після поразки Франції в битві за Францію в 1940 році. Правонаступництво від Третьої республіки була офіційно визнано більшістю членів міжнародного співтовариства, за винятком Великобританії. За умовами перемир'я, підписаного генералом Шарлем Хюнтцигером з французької сторони і генералом Вільгельмом Кейтелєм з німецької сторони 22 червня 1940, майже 2/3 території Франції перебувала під німецькою окупацією. Решта частини Франції, його протекторати і колонії залишалися не окупованими німцями та італійцями. Режим Віші мав в континентальній Франції приблизно 105 тис. армії без важкої техніки (танки, бойові броньовані машини, важка артилерія), які головним чином були передані Третьому Рейху або евакуйовано на заморські території, було залишено більш ніж 200 000 військових у Французькому Алжиру і колоніях (Французька Північна Африка, Сирія і Ліван, Французький Індокитай.) Франція також володіла третім по потужності військово-морським флотом світу, частково розгорнуті в Тулоні, частково у французьких африканських портах ( Мерс-ель-Кебір (біля Орану), Дакар). Французькі колонії і режим Віші Хоча колонії у Французькій Екваторіальній Африці, а саме Чад, Французьке Конго, Габон майже відразу перейшли під контроль Вільної Франції, інші терени залишилися вірні режиму Віші. З часом більшість колоній прийняли пропозицію перейти на бік союзників мирно під впливом подій. Цього, проте, не відбулося відразу: Гваделупа і Мартиніка у Вест-Індії, а також Французька Гвіана на півночі Південної Америки, не приєдналися до Вільної Франції до 1943 року. Між тим, Французькі арабські колонії (Сирія, Алжир, Туніс і Марокко) в цілому залишалися під контролем Віші до захоплення військами союзників. Це було головним чином через їх близькість до Європи, що робило легше їх підтримку, ця ж близькість і підкреслювала їх стратегічне значення для європейського театру війни.