Суб’єктивна сторона складу злочину

1. Поняття суб’єктивної сторони, її ознаки

2. Поняття вини. Принцип винної відповідальності

3. Форми вини, її специфіка

4. Умисел як форма вини. Види умислу

5. Необережність, її види

6. Складна (змішана) вина

7. Випадок (казус), його кр.-правове значення

8. Мотив, мета, емоційний стан, як ознака суб’єктивної сторони.

9. Помилка, її види та кримінально – правове значення

1. Суб’єктивна сторона – психічне ставлення суб’єкта до вчиненого діяння.

• Мотив – спонукання

• Мета – уявний результат якого прагне суб’єкт

Суб’єктивна сторона:

• Вина

• Мотив

• Мета

• Емоційний стан

Ст. 23 КК: Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Вина – психічне ставлення, що має місце при вчиненні злочину.

Вітчизняне КП стоїть на позиціях суб’єктивного інкримінування (факт певного ставлення особи до діяння)

Об’єктивне інкримінування – відповідальність за фактом злочину (США, Франція)

Казус – відповідальність без вини.

Умисел – таке психічне ставлення особи до вчинюваного (прямий) нею діяння (наслідків), за якого особа усвідомлювала можливість настання суспільних наслідків, бажала їх настання (прямий умисел), або хоч і не бажала, але свідомо припускала їх настання (непрямий умисел).

Ознаки умислу:

• Інтелектуальна (усвідомлення суспільно небезпечного характеру діяння )

• Вольова (бажання настання наслідків, свідоме припущення настання наслідків)

Законодавче визначення умислу притаманне тільки для злочинів з матеріальним складом. В злочинах з формальним складом особа бажає вчинити злочинне діяння і усвідомлює наслідки.

В злочинах з формальним складом ставлення до дії ототожнюється зі ставленням до наслідку.

Види умислу:

• (ст.. 24КК)

• Прямий – особа бажає настання несприятливих наслідків.

• Непрямий - особа припускає настання несприятливих наслідків.

(За інтелектуальною ознакою однакові)

Злочини, в яких обов’язковою ознакою є мотив, мета, завідомість вчинення з прямим умислом:

• Незакінчений злочин

• Готування

• Замах

• За умовами виникнення

• Умисел, що виникає раптово

• Умисел, який формується заздалегідь

• За механізмом формування

• Афектований (ст. 116, 123 КК) – фізіологічний афект

• За ступенем усвідомлення можливих наслідків

• Умисел конкретизований (визначений)

Особа уявляє один конкретний наслідок

• Умисел неконкретизований (невизначений)

Особа усвідомлює наслідки в загальних рисах.

Іноді виділяють альтернативний умисел, але він тотожний неконкретизованому.

В багатьох випадках у складі злочинів передбачається умисна форма вини.

Ст. 26 КК – види необережності

Необережність – психічне ставлення особи до вчинюваного нею діяння та його наслідків, за якого особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість) або не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (злочинна недбалість).

Необережність визначається у законі як ставлення особи до наслідків.

2 види:

1. Злочинна самовпевненість

2. Злочинна недбалість

Волочков заперечує можливість усвідомлення суспільної небезпечності діяння (Спірне питання)

Злочинна самовпевненість: Людина усвідомлює суспільну небезпечність діяння.

• Усвідомлення можливості настання суспільно небезпечних наслідків (абстрактна можливість)

• Суб’єкт перебільшує значення можливості ненастання суспільно небезпечних наслідків.

Особа не бажає, не припускає настання наслідків, припускає їх відведення (бажання ненастання наслідків).

Суб’єкт розраховує на конкретні обставини, які відвернуть наслідки.

Злочинна недбалість: Особа хоча і не передбачала, але повинна і могла їх передбачати.

Психологічний зміст поняття злочинна недбалість:

• Відсутність психологічного ставлення до наслідку

• Відсутність передбачення наслідків є ставлення з позитивним(?) змістом (в момент вчинення діяння в особи є можливість передбачити наслідки)

• Психічний вакуум.

Необхідно відмовитись від використання обґрунтування з допомогою злочинної недбалості.

6. Складна вина має місце тоді, коли в законодавчому описі є 2 форми вини:

2 випадки:

• В основному складі - … наслідки, а в кваліфікованому більш тяжкі (пов’язані із заподіянням шкоди іншому безпосередньому об’єкту ) – ст. 121 КК

• Злочини з формальним основним складом злочину і кваліфікуючими наслідками. Ст. 187 КК

• Подвійна вина

• Особлива форма вини, непередбачена КК ( в КК РФ передбачена)

Існують випадки, коли шкода заподіюється без вини (Казус)

Помилка – неправильне уявлення про фактичні обставини або юридичні властивості діяння.

Види:

• Неправильна оцінка об’єкта

• Неправильна оцінка кількості об’єктів

• Помилка в предметі злочинного посягання (посягання на відсутній, непридатний об’єкт )

• Помилка в особі потерпілого