Кримінальне право як навчальна дисципліна

Загальна і особлива частини.

Предмет: здобутки науки КП.

Кримінальний закон

Кримінальний закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий ВРУ або Всеукраїнським референдумом, що містить юридичні кримінально-правові норми, одні з яких закріплюють підстави та принципи кримінального права або ж інші загальні положення кримінального права, інші - визначають які суспільно небезпечні діяння є злочинами і встановлюють покарання, що застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Дане визначення стосується ККУ.

В підручниках КЗ називають статті ККУ.

В ККУ вживається термін «закон про кримінальну відповідальність» замість «кримінальний закон» (хоча, на думку Єфремова, доцільніше застосовувати дане поняття).

Кримінальний закон:

• Нормативно-правовий акт вищої юридичної сили.

• Є формою вираження норми кримінального права.

Кримінальне законодавство

• Вузьке значення - це система кримінальних законів.

• Широке значення – система КЗ, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Закон від 01.10.96 "Про застосування амністії в Україні".

Указ ПУ від 16.09.10 яким затверджено положення Про порядок здійснення помилування.

Міжнародно-правові акти, згоду на обов’язковість яких надала держава.

Кримінальний кодекс України - це систематизований законодавчий акт, що закріплює цілісну єдність кримінально правових норм і інститутів, розташованих залежно від характеру і змісту в певній послідовності.

Будова кодексу:

• Загальна частина – 45 розділів.

• Особлива частина – 20 розділів.

• Перехідні положення.

• Прикінцеві положення.

• Додаток – перелік майна, що не підлягає конфіскації.

Злочини поділяються за критерієм родового об’єкта:

• Проти майна.

• Проти особи.

• Тощо.

Статті поділяються на частини, в окремих є примітки (даються визначення, інша важлива інформація).

Особлива частина, будова норми:

Диспозиція – опис суспільно небезпечного діяння, умови.

Буває:

• Проста - називає діяння не розкриваючи його ознаки (ч.1 ст. 369).

• Описова - викладаються специфічні і суттєві ознаки (ст. 264).

• Бланкетна - відсилає для встановлення ознак певного діяння до інших нормативних актів.

• Відсильна - відсилає до іншої статті кримінального кодексу у якій передбачаються певні ознаки злочину (ст. 403, 445).

Рішення Конституційного суду у справі за поданням 46 народних депутатів України у справі про зворотну дію кримінального закону у часі від 19 квітня 2000р.:

Основна особливість банкетної диспозиції полягає у тому, що така норма має загальний (передається словесно-документною формою відповідної статті ККУ і включає положення інших НПА) і конкретизований зміст.

• Із загальним змістом пов’язане визначення кримінальним законом діяння як злочин певного виду та встановлення за нього кримінальної відповідальності.

• Конкретний зміст передбачає деталізацію положень певних НПА, що наповнює к-п норму більш конкретним змістом.

• З’ясування конкретного змісту дозволяє визначити загальний зміст, а потім і зміст всієї норми.

Санкції:

• Відносно визначена (вказана верхня межа (нижня визначена в загальній частині) або верхня і нижня.

• Альтернативна (кілька видів покарання).

Чинність кримінального закону у просторі - поширення дії чинного закону на певну територію, коло осіб (ст. 6-8 ККУ).

• Принцип територіальності (відповідальність за злочини, вчинені на території України, ст.6). Закон України від 04.11.1991 року «Про державний кордон України».

• Принцип громадянства.

• Принцип універсальності.

• Принцип реальності.

Об’єкти, що належать до території України:

• Військові літаки, інші літальні апарати з розпізнавальними знаками.

• Військові кораблі, шлюпки під прапором України.

• Цивільні кораблі, шлюпки, літаки та ін. літальні апарати, якщо вони перебувають у відкритому морі (просторі).

• Континентальний шлейф (до глибини 200 м).

• Територіальні води (12 миль від точки найбільшого відпливу).

• Підводні кабелі та трубопроводи.

• Космічні кораблі та інші космічні об’єкти.

• Станції на території Антарктики.

• 200-мильна риболовецька зона.

Віденська конвенція про дипломатичні зносини 24.04.64 р.

Положення про дипломатичне представництво 10.06.1993 р.

Повний імунітет мають: посол, посланник, дипломат, радник, військовий отаман.

Обмежений імунітет: обслуговуючий персонал дипломатичного представництва (при виконанні службових обов’язків).

• Принцип громадянства (ч.1, ст.7 ККУ).

Ч.2 ст.7 – неможливість повторного притягнення до відповідальності.

• Принцип універсальності: ст.8 поширюється на громадян, осіб без громадянства, іноземців.

• Принцип реальності ст.8 (друга частина).

На підставі обмеження Європейською Конвенцією 1982, 1983, 1964 рр.

Форми обмежень:

1. Передача іноземних громадян, засуджених в Україні, для відбування покарання в тій державі, громадянами якої вони є - ч.2. ст. 10 ККУ.

2. Екстрадиція – видача іноземців (апатридів) які вчинили злочини поза межами України - ч.3 ст.10 ККУ.

3. Передача повноважень по здійсненню нагляду - ст.75-79, 81, 107 ККУ.

Юрисдикція ЗУ може доповнюватися ст. 9 ККУ.

Чинність кримінального закону у часі ч.2 ст.4 ККУ

Припинення чинності:

• Зміна обставин, які зумовили його прийняття;

• Припинення (скасування).

• Заміна іншим законом.

Злочини:

• З матеріальним складом (за законодавчим приписом передбачають настання суспільно небезпечних наслідків).

• З формальним складом.

Ч. 3 ст. 4 ККУ.

Рішення КСУ від 19.04.2000 р. зворотна дія КЗ ст.5 ККУ.

Ст.185 ККУ.

Тлумачення кримінального закону – з’ясування змісту кримінально-правової норми.

• Судове.

  • При розгляді конкретної справи.

• Наукове – науково-практичні коментарі.

За способом тлумачення:

• Граматичне.

• Історичне.

• Системне.

Граматичне тлумачення – з’ясування змісту норми шляхом аналізу етимології слів, синтаксису, пунктуації – ст. 394.

Історичне тлумачення – з’ясування історичних обставин, причин прийняття акту.

Злочинна група – стійке об’єднання злочинців, які тривалий час здійснюють злочини.

Системне тлумачення – зіставлення норми з нормами ін. галузей.

За обсягом:

• Буквальне – зміст КЗ відповідає його текстуальному вираженню.

• Обмежувальне – застосування закону до вужчого кола випадків.

• Розширювальне (поширене) – надає КЗ більш широкого змісту (дозвляє застосовувати до ширшого кола випадків) ч. 3 ст. 15 – зміст закону практично не змінюється; не плутати з аналогією закону.