- •Трипільська культура.
- •Соціально-політичне становище українських земель під владою Литви.
- •Любленська унія
- •Зародження українського козацтва та його суспільно-політична організація.
- •Передумови та причини визвольної війни 1648-1676 рр.
- •Б.Хмельницький
- •Переяславська угода 1654 р. Та її історичні наслідки.
- •Укр. Після б.Хмельницького.
- •Андрусівське перемир я
- •За умовами сепаратного договору:
- •Причини поразки нац.-визвільної війни
- •Основні причини поразки національно-визвольної революції середини хvіі ст.:
- •Катерина 2
- •Нац.-визвольний рух на заході україни хіх
- •Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у і пол. 19 ст.
- •Економічний розвиток у 19 ст.
- •2) Розвиток економіки базувався не на місцевому, а на іноземному капіталі.
- •Причини і характер і світової війни.
- •Основні напрямки політики п. Скоропадського у 1918 р.
- •Діяльність Директорії у 1919-1920 рр.
- •Проголошення зунр та її злука з унр.
- •Визволення у. Від фашистських окупантів. Наслідки іі світової війни для у.
- •Операція «Вісла» та її наслідки
- •Міжнародні відносини
- •1) 1953-1958Р – темпи економіки зростали, оскільки були проведені:
Причини і характер і світової війни.
Війна велася між Потрійною спілкою (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Антантою (Росія, Англія, Франція). У ході війни до Потрійної спілки приєдналася Туреччина і Болгарія, до Антанті - Італія, Румунія, США. Причини війни: 1) прагнення монополістичних об'єднань збільшити прибутку за рахунок військових замовлень, захоплення нових ринків збуту; 2) бажання всіх держав до захоплення нових земель, переділу колоній і усуненню конкурентів. Німеччина і США, зробивши економічний ривок на початку XX в., були позбавлені колоній; уряди воюючих держав ринулися відвернути увагу своїх народів від внутрішніх проблем, роз'єднати соціалістичні робітники партії II Інтернаціоналу, а також трудящих усіх країн. Характер війни був загарбницький і несправедливий з усіх боків (за винятком Сербії, що не ринувся до захоплень, але першої австро-угорської окупації, що піддала,). Приводом до війни стало убивство австро-угорського ерцгерцога, слов'янофіла Франца Фердинанда і його дружини сербським націоналістом Гаврилом Принципом. Хід військових дій на території У призвів до розрухи господарського життя, що проявилося у відтоку робочої сили, пов'язаної з війною, спаді промислового і з/х виробництва. Погіршилося положення народних мас, що пояснювалося скороченням посівних площ, ростом податків, розладом грошового обігу (лише 15% грошей було забезпечено золотом), найчастіше втратою годувальника, голодом. Все це призвело до росту робітника і селянського прямування, виступам солдатських мас.
Західноукраїнські землі в роки І світової війни.
Окупація російськими військами територій Східної Галичини і Північної Буковини. На території Східної Галичини і Північної Буковини після окупації її російськими військами було затверджене генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринским. Це призвело до настання на національно-культурні завоювання. Був закритий ряд культурних заснувань, заборонені періодичні видання, введені обмеження викладання укр. мови в школах. Почалося переслідування греко-католицької церкви і насильницьке введення православ'я. 3 травня 1915 р. у Віден відчинилася Об'єднана Укр. ая рада, на якій була висловлена підтримка австрійським військам у боротьбі проти Росії, що було викликано надією на визвольну місію Австро-Угорщини. Роздавалися призови боротися за конституційну Австрію проти самодержавної Росії. Була почата перша спроба створити Укр. національну армію, що виступає на стороні Австро-Угорщини. Ціль армії - звільнення У. Общая Укр. ая рада у Львові 1914 р. закликала юнаків-добровольців на службу в укр.ий легіон. Створюються організації «Січ», «Сокіл», «Шар», що прийняли найбільше активну участь у створенні національної армії, що згодом буде названаі «Січові стрільці». Хід військових дій на території У призвів до розрухи господарського життя, що проявилося у відтоку робочої сили, пов'язаної з війною, спаді промислового і з/х виробництва. Погіршилося положення народних мас, що пояснювалося скороченням посівних площ, ростом податків, розладом грошового обігу (лише 15% грошей було забезпечено золотом), найчастіше втратою годувальника, голодом. Все це призвело до росту робітника і селянського прямування, виступам солдатських мас.