- •Трипільська культура.
- •Соціально-політичне становище українських земель під владою Литви.
- •Любленська унія
- •Зародження українського козацтва та його суспільно-політична організація.
- •Передумови та причини визвольної війни 1648-1676 рр.
- •Б.Хмельницький
- •Переяславська угода 1654 р. Та її історичні наслідки.
- •Укр. Після б.Хмельницького.
- •Андрусівське перемир я
- •За умовами сепаратного договору:
- •Причини поразки нац.-визвільної війни
- •Основні причини поразки національно-визвольної революції середини хvіі ст.:
- •Катерина 2
- •Нац.-визвольний рух на заході україни хіх
- •Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у і пол. 19 ст.
- •Економічний розвиток у 19 ст.
- •2) Розвиток економіки базувався не на місцевому, а на іноземному капіталі.
- •Причини і характер і світової війни.
- •Основні напрямки політики п. Скоропадського у 1918 р.
- •Діяльність Директорії у 1919-1920 рр.
- •Проголошення зунр та її злука з унр.
- •Визволення у. Від фашистських окупантів. Наслідки іі світової війни для у.
- •Операція «Вісла» та її наслідки
- •Міжнародні відносини
- •1) 1953-1958Р – темпи економіки зростали, оскільки були проведені:
Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у і пол. 19 ст.
З 1844 р. по 1847 р. на Правобережжя проводилося упорядкування «інвентарів» - опис поміщицьких маєтків із чіткою фіксацією розмірів земельних наділів селян і виконуваних ними повинностей. Інвентарні правила були складені грубо і топорно, іноді призводили до погіршення положення селянства, через той, що самі поміщики брали участь в упорядкуванні цих правил. Необхідність цієї міри пояснювалася політичними розуміннями: поміщики тут в основному були поляки, що знаходилися в опозиції до російського уряду, останнє ринулося заручатися підтримкою укр. селянства. Ця подія стала одним із найважливіших рішень парламенту, затверджене імператором 7 вересня 1848 р. Закон надав селянам право власності на землю і цивільні права (обирати і бути обраним, самостійно вибирати місце проживання й ін.), відміняв панщину, але установив величезний викуп за землю, через що у Феодалів залишилася велика частина землі, ліси і пасовищ, за користування якими селяни змушені були відпрацьовувати (як на панщині) або вносить велику плату ; самий же викуп продовжувався до початку XX сторіччя. Основні результати революції сполучили в собі як прогресивні досягнення, так і феодальні пережитки: а) прогресивне: скасування кріпосного права; уведення конституційного правління, вперше українці західних територій саме висловилися як нація зі своїми інтересами і були подані в парламенті; призначено початок політичній боротьбі населення цих земель за своє національне і соціальне звільнення; б) негативне: зберігання монархії; розпуск парламенту; криваве придушення повстань; величезні выкупные платежі і панування феодального землеволодіння, ; розчленовування західно-укр. земель по новій австрійській конституції: Західна і Східна Галичина так і залишилися об'єднаними і були віддані під владу Польщі; Буковину віддали румунським поміщикам. Українці в першому парламенті Австро-Угорщини. У липні 1848 р. почалися засідання Рейхстагу в Бігу, на яких у ході червневих двохступінчатих виборів було избрано 25 українців (15 селян, 8 священиків, 2 представника міської інтелігенції) і 75 поляків на 100 місць, наданих Галичини. Українці в парламенті відстоювали: 1) поділ Галичини на Західну (із центром у Кракові) і Східну (із центром у Львові); 2) антифеодальные вимоги: ліквідація крепостного-права (не тільки в Галичині, але і на іншій території), скасування выкупных платежів феодалам за землю, ліквідацію монополії феодалів на володіння млинами, зниження державних податків, дозвіл селянам вільно користуватися соляними залежами й ін. У підтримку цих вимог депутатами-українцями было собрано 200 тис. підписів, але Рейхстаг лише частково їх прийняло (скасування кріпосного права, зниження на 1/3 выкупных платежів, що компенсувалися феодалам державою). У грудні 1848 р. новий 18-літній імператор Франц-Иосиф, зібравши контрреволюційні сили, розпустив парламент. Так, революція, що почалася «знизу», завершилася реформами «поверх», що носили половинчатий характер.