7. Приватноправові відносини з іноземним елементом.

 

Суб'єктами відносин у міжнародному приватному праві є, передусім, фізичні та юридичні особи, іноді — держави. Спе­цифікою відносин є наявність "іноземного елементу". Під "іноземним елементом" розуміють:

1) суб'єкт, який має іно­земну належність (громадянство, місце проживання — щодо фізичніх осіб; "національність" — щодо юридичних осіб);

2) об'єкт, який знаходиться на території іноземної держави;

3) юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном.

Ось приклад, що демонструє складне поєднання "іноземного елементу" у правовідношенні. Напередодні 1996 р. затонуло судно "Сімба-1". Власником його була турецька фірма "Сімбашиппшг енд трейдінг", яка зареєструвала судно. Вона передала оперативне управління судном турецькій компанії "Кнідос". Місце реєстрації судна — Мальта. Ліцензована крюїнгова компанія "Євромарін сер­віс", зареєстрована в Одесі, найняла екіпаж, до складу якого входило 12 моряків – громадян України, що загинули внаслідок ава­рії. Трудові контракти з ними було укладено за законодавством Великобританії. Судно перевозило вантаж (1800 тонн металу) з російського порту Таганрог до турецького порту Деліскелесі.

До сфери міжнародного приватного права належать питан­ня цивільної право- та дієздатності іноземних фізичних та юридичних осіб, держави; її імунітету; відносин по зовнішньо-торговельних угодах; прав авторів на твори, видані за кордо­ном; трудоправового та соціального статусу осіб, які знахо­дяться на території іноземної держави, працювали на такій території тощо. Регулюючи вказані та інші відносини, норми міжнародного приватного права утворюють систему, яка відображає упорядковану сукупність норм національного права.

8. Норми мпп.

 

 

Колізійна норма — це правило, яке визначає, право якої країни має бути застосоване до відповідних цивільно-правових відносин. Поява колізійних норм викликана інтенсифікацією м/н співробітництва та глобалізацією світових господарських зв’язків.

Сама по собі колізія може виникнути в будь-якій сфері права.

Склад і види колізійних норм.

Колізійна норма складається з двох частин:

•         об’єм або обсяг колізійної норми — це визначення комплексу відносин, до яких дана колізійна норма застосовується;

•         прив’язка — вказівка на той правопорядок, що має бути застосований до відповідного комплексу відносин.

Існує наступна класифікація колізійних норм:

•         такі, що в односторонньому порядку визначають межі застосування свого власного права до відносин, ускладнених іноземним елементом. Відсилають тільки до свого права;

•         двосторонні. Містять загальне правило, на основі якого можна застосовувати норми іноземного чи вітчизняного права. Прив’язка в двосторонній колізійній нормі отримала назву “формула прикріплення”.

Колізійні норми можна розділити на:

1. 1.      імперативні. Носять незаперечний характер, відхід від них карається відповідальністю. ч.5 ст.570 ЦКУ.

2. 2.      диспозитивні. Надають учасникам правовідносин можливість самостійно врегулювати свої відносини, в разі відсутності подібного врегулювання, визначають певні обов’язкові для виконання правила поведінки. ч.1 ст.569 ЦКУ.

3. 3.      альтернативні. Визначають декілька варіантів вирішення колізії, сторони можуть обрати один з них. ч.2 ст.570 ЦКУ.

4. 4.      комулятивні. Відсилають до декількох правопорядків за раз. Ст.14 Закону про МПрП Польщі: “Можливість укласти шлюб встановлюється законом громадянства осіб”.

Колізійна норма, як і будь-яка інша складається з:

•        гіпотеза — умови, за яких ця норма застосовується (ст.569(4) ЦКУ).

•        об’єм (комплекс правовідносин, до яких ця норма застосовується).

•        прив’язка.

Основні типи колізійних норм.

lex personalis

1.

 

 

lex domіcili — закон місця проживання. Таке МПрП стоїть на засадах територіальності (в більшості випадків це країни Латинської Америки, США, UK

lex patraie — закон країни громадянства особи. Національний режим в МПрП.

застосовується тільки до фізичних осіб

 

 

 

 

 

Для того щоб отримати доміцілій в Україні або в Росії, необхідно мати спеціальний документ — вид на проживання.

В англійській системі права людина отримує доміцілій з народження (фактично, це місце її народження). Доміцілій може бути змінено добровільно (за власним бажанням) або примусово (в судовому або адміністративному порядку).