
- •Поняття мпп.
- •2. Предмет мпп.
- •3. Терміни мпп
- •4. Колізія права
- •7. Приватноправові відносини з іноземним елементом.
- •8. Норми мпп.
- •9. Місце мпп в юридичній системі.
- •10. Мпп і міжнародне право.
- •11. Історія науки мпп.
- •12. Jus gentium – історичний попередник мпп.
- •13. Школа глосаторів та пост-глосаторів.
- •14. Голландська школа мпп.
- •15. Теорія Савін’ї.
- •17. Сучасна наука.
- •18. Джерела мпп.
- •19. Джерела мпп в Україні.
- •20. Закон як джерело мпп.
- •21. Торгові звичаї та узвичаєння.
- •22. Закон зарубіжної країни в області мПрП.
- •23. Міжнародний договір як джерело мпп.
- •24. Конвенція оон 1980р. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •Глава I. Сфера применения
- •Глава II. Общие положения
- •25. Принципи міжнародного комерційного договору “Унідруа”.
- •Глава 1. Общие положения
- •Статья 1.10. Определения
- •26. Інкотермс – 2000. Fob (Free on Board), cif (Cost, Insurance and Freight).
- •27. Судова практика в мпп.
- •28. Поняття колізійної норми.
- •29. Основні формули прикріплення.
- •30. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.
- •31. Lex voluntatis – автономія волі.
- •32. Принцип найбільш тісного зв’язку.
- •33. Конфлікт кваліфікацій.
- •34. Кваліфікація lex fori.
- •35. Кваліфікація legi causa
- •36. Автономна кваліфікація.
- •37. Встановлення змісту іноземного права.
- •37. Встановлення змісту іноземного права.
- •39. Інтерлокальні колізії.
- •40. Інтерперсональні колізії.
- •42. Взаємність у міжнародному праві.
- •44. Застереження про публічний порядок.
- •45. Імперативні норми в мпп.
- •46. Уніфікація приватного права (рецепція, проксімація, адаптація).
- •49. Фізична особа як суб’єкт мпп.
- •50. Юридичні особи як суб’єкти мпп.
- •52. Міжнародні організації.
- •53. Держава як суб’єкт мпп.
- •54. Види імунітету держави.
- •55. Власність в мпп.
- •56. Зовнішньоекономічні контракти.
- •57. Позадоговірні зобов’язання в мпп.
- •58. “Lex mercantoria” – теорія.
- •Доктрина lex mercatoria
- •59. Спадкові відносини в мпп.
- •60. Міжнародне приватне сімейне право (коротка характеристика).
- •61. Міжнародний цивільний процес.
- •62. Документарний акредитив.
- •63. Вексель і чек.
- •64. Міжнародний комерційний арбітраж.
23. Міжнародний договір як джерело мпп.
Практика регулювання правовідносин у договірній формі важлива для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери міжнародного приватного права. Міжнародні договори (угоди) досягають такого становища тому, що містять уніфіковані норми, які спеціально створюються для врегулювання міжнародних невладних відносин.
Зазначені угоди можна класифікувати за різними критеріями, зокрема за:
предметом регулювання (зовнішньоекономічні, шлюбно-сімейні відносини, з авторського права тощо);
видом норм, які містяться у них (колізійні, матеріально-правові, змішані); •кількістю учасників (дво- та багатосторонні);
• суб'єктами, які створюють їх, чи під егідою яких вони укладаються (держави, їх союзи, міжнародні організації, наприклад, Співдружність Незалежних Держав, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров'я (далі — відповідно СНД, МОП тощо);
• ступенем потреби їх опосередкованості в законодавстві держав (потребують трансформації в національне законодавство або ж "самовиконувані", тобто такі, що потребують тільки національної норми-відсилання).
У будь-якій державі більшість норм міжнародного договору застосовують до правовідносин унаслідок трансформації, тобто перетворення їх у норми внутрідержавного права. Форми здійснення трансформації передбачаються національним законодавством держав. До них належать, зокрема, ратифікація, прийняття актів про застосування міжнародного договору, видання іншого національного нормативного акта.
24. Конвенція оон 1980р. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
ОРГАНИЗАЦИЯ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ
Конвенция о договорах международной купли-продажи товаров
[Вена, 1980 г., A/СОNF.97/18, Annex I]
Глава I. Сфера применения
Статья 1
1) Настоящая Конвенция применяется к договорам купли-продажи товаров между сторонами, коммерческие предприятия которых находятся в разных государствах:
а) когда эти государства являются Договаривающимися государствами;
или
b) когда, согласно нормам международного частного права, применимо право Договаривающегося государства.
2) То обстоятельство, что коммерческие предприятия сторон находятся в разных государствах, не принимается во внимание, если это не вытекает ни из договора, ни из имевших место до или в момент его заключения деловых отношений или обмена информацией между сторонами.
3) Ни национальная принадлежность сторон, ни их гражданский или торговый статус, ни гражданский или торговый характер договора не принимаются во внимание при определении применимости настоящей Конвенции.
Статья 2
Настоящая Конвенция не применяется к продаже:
а) товаров, которые приобретаются для личного, семейного или домашнего использования, за исключением случаев, когда продавец в любое время до или в момент заключения договора не знал и не должен был знать, что товары приобретаются для такого использования;
b) с аукциона;
с) в порядке исполнительного производства или иным образом в силу закона;
d) фондовых бумаг, акций, обеспечительных бумаг, оборотных документов и денег;
е) судов водного и воздушного транспорта, а также судов на воздушной подушке;
f) электроэнергии.
Статья 3
1). Договоры на поставку товаров, подлежащих изготовлению или производству, считаются договорами купли-продажи, если только сторона, заказывающая товары, не берет на себя обязательства поставить существенную часть материалов, необходимых для изготовления или производства таких товаров.
2). Настоящая Конвенция не применяется к договорам, в которых обязательства стороны, поставляющей товары, заключается в основном в выполнении работы или в предоставлении иных услуг.
Статья 4
Настоящая Конвенция регулирует только заключение договора купли-продажи и те права и обязательства продавца и покупателя, которые возникают из такого договора. В частности, поскольку иное прямо не предусмотрено в Конвенции, она не касается:
а) действительности самого договора или каких-либо из его положений или любого обычая;
b) последствий, которые может иметь договор в отношении права собственности на проданный товар.
Статья 5
Настоящая Конвенция не применяется в отношении ответственности продавца за причиненные товаром повреждения здоровья или смерть какого-либо лица.
Статья 6
Стороны могут исключить применение настоящей Конвенции либо, при условии соблюдения статьи 12, отступить от любого из ее положений или изменить его действие.