- •1. Трипільська культура
- •2. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •1. "Українізація": причини і наслідки
- •1. Грецька колонізація Північного Причорномор’я
- •2. Кирило-Мифодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль Шевчека в українському нвціональному відроджені.
- •1. Діяльність масонських лож і декабристський рх в Україні.
- •2. Проблеми національно-культурного відродження в Україні на сучасному етапі.
- •1. Праукраїнська держава «Руська земля» Кий,Аскольд і Дір.
- •Князі Дір і Аскольд
- •2. Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •1. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок
- •2. Початок національного відродження в західноукраїських землях. «Руська трійця».
- •2. Виникнення і діяльність громад у другій половині 19 століття. В.Антонович
- •1.Роль князів Олега, Ігора, Ольги і Святослава у становленні Київської держави.
- •2. Російскі реформи 60-70 років 19 ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України
- •2. Суспільно-політичне життя в зх.-укр. Землях, Північній Буковині і Закарпатті в 20-30 роках хх ст.. ( кпзу, ундо, Сельроб, оун)
- •1. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого "Руська правда"
- •2. Культурне життя в Україні в 30-ті роки. Розстріляне відродження
- •1. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •2. Створення політичних партій у Наддніпрянській Україні в кінці 19 – на початку 20 ст.
- •1. Політична роздрібленість Київської Русі та її наслідки.
- •2. Соціально-економічне становище Східної Галичини, українських земель у складі Румунії та Закарпаття у 20-30 рр. ХХст.
- •1. Галицьк–Волинське князівства за часів Данила Романовича
- •2. Варшавська угода унр та Польщі, зміст та наслідки
- •1. Відновлення могутності Київської держави за Володимира Мономаха.
- •2. Ліквідація російським самодержавством гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини
- •1. Культура Київської Русі
- •2. Впровадження більшовиками неПу, його значення наслідки.
- •1. Монгольська навала та її наслідки для українських земель.
- •2. Радянсько-Польська війна. Ризький мирний договір його умови.
- •2. Культурне життя в Україні у другій половині 40-их – на початку 50-их років
- •1. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •1. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ та її устрій.
- •2. Входження України до складу срср: її піолітико-правовий статус
- •10 Грудня схвалено Декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і проект основ Конституції срср. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших республік негайно оформити створення срср.
- •2. Кімерійці,скіфи,сармати та інші племена на території України
- •1. Галицьке і Волинське Князівства та їх об’єднання Романом Мстиславивечем.
- •1. Східні слов’яни напередодні утворення держави,їх племінні об’єднання
- •2. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках
- •1. Причини та початок Національно-визвольної війни українського народу в середині 17 століття.
- •15 Травня 1648 ,р. Основні сили польського війська були розбиті під Корсунем. Влітку 1648 р. Повстання також охопило Поділля і Київщину. Почалася масова втеча польської шляхти на захід.
- •1. Козацькі рухи в 20-30 роках 17 століття
- •2. Політика царизму на захоплених під час першої світової війни західноукраїнських землях
- •2. Спроба державного перевороту в срср у 1991р. Та події в Украіні Акт проголошення незалежності України.
- •1. Українсько-московський договір 1654 р.Та його суть
- •2. Культура і духовне життя в Україні в часи хрущовської «відлиги»
- •1. Гетьман і.Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви
- •2. Харківський зїзд рад та більшовицько-українська війна
- •1. Становлення багатопартійної системи в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років
- •2. Питання автономії України в діяльності центральної ради. I та II універсали
- •1. Проголошення зунр її . Внутрішня і зовнішня політика
- •2. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
- •1. Гетьман і.Мазепа в українському національно-визвольному русі.
- •2. Україна в роки «перебудови» ( друга половина 80-х – початок 90-х років)
- •1989 Р. По Україні прокотилась хвиля шахтарських страйків, які поруч з економічними питаннями гостро ставили питання і політичні — відмова в довірі номенклатурі та чиновникам-бюрократам.
2. Російскі реформи 60-70 років 19 ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України
Кримська війна (1853—1856), поразка в ній Російської імперії, могутнє піднесення селянського руху (насамперед в Україні) змусили царський уряд замислитись над селянським питанням і Олександр ІІ активно почав вводити реформи.
У 1861р. Була проведена селянська реформа, яка скасувала кріпосне право. У комплексі реформ Олександра II після скасування кріпосного права провідне місце належить земській, судовій та військовій. Земська реформа (1864) передбачала створення виборних місцевих органів самоуправління—земств. У 1870 р. була проведена реформа міського самоврядування, згідно "з якою у містах строком на 4 роки обиралися органи міського самоуправління — міські думи.
А що революція вже назрівала, яскраво доводили численні селянські повстання в Україні, Прибалтиці, Грузії і в самій Росії. В Україні особливого розмаху сягнула так звана Київська козаччина 1855 р. — масовий селянський рух у Київській губернії, спрямований проти кріпосницьких порядків. Поширилися чутки про те, що той, хто запишеться в козаки і піде воювати у Крим, стане вільним і отримає поміщицькі землі. Тоді селяни стали масово писатися у козаки, формувати органи місцевого самоврядування, відмовлятися відробляти панщину, дехто почав готуватися до переселення до Таврії. Цей рух («У Таврію по волю») охопив 8 повітів Київської губернії з 12 (понад 500 сіл), і тільки після збройних сутичок у ряді сіл поліції та регулярним військам вдалося його придушити. У Корсуні у квітні 1855 р. зібралося 4 тисячі селян, які чекали оголошення про волю. Коли ж вони дістали негативну відповідь на свою вимогу, то кинулися проти війська з вилами та сокирами. У 1856 р . до Криму втекло понад 10 тис. кріпаків, готувалися масові переселення селян Катеринославської губернії, які вдалося зупинити тільки з допомогою насильства. Судова реформа (1864) базувалася на впровадженні безстановості судочинства, незалежності суддів від адміністрації, гласності судового процесу, змагальності сторін при розгляді судової справи
Білет 9.
Політика російського самодержавства щодо України у другій половині 19 століття.
Буржуазні реформи 60—70-х років XIX ст.
Кримська війна (1853—1856), поразка в ній Російської імперії, могутнє піднесення селянського руху (насамперед в Україні) змусили царський уряд замислитись над селянським питанням. На західноукраїнських землях внаслідок революції 1848—1849 pp. кріпацтво було скасовано імперським законом. У Наддніпрянській Україні в цей час воно залишалось недоторканим. Із 13,5 млн всього населення 5,3 млн становили поміщицькі селяни, а 5,2 млн — державні. Вони не мали ні коштів, щоб поліпшити способи ведення своїх господарств, ні жодних громадянських прав. Малопродуктивна кріпацька праця давалася взнаки і в поміщицьких економіях та промислових мануфактурах.
За дорученням Олександра II підготовкою реформи про звільнення селян від кріпацтва зайнялися самі поміщики. В 1857 р. з їх представників було створено Головний та губернські комітети з вироблення проекту реформи. Царський маніфест і законодавчі акти про звільнення селян з кріпацтва були оприлюднені в Україні в березні—квітні 1861 р.
У комплексі реформ Олександра II після скасування кріпосного права провідне місце належить земській, судовій та військовій. Земська реформа (1864) передбачала створення виборних місцевих органів самоуправління—земств. Земські установи були створені в усіх губерніях України, крім Правобережжя, де чимало поміщиків брало участь у польському національно-визвольному русі. Лише в 1911 р. земства були запроваджені і на Правобережжі. Земські органи мали повноту влади та опікувалися місцевою промисловістю й торгівлею, школами, лікарнями, статистикою, страхуванням, будівництвом шляхів тощо.
У 1870 р. була проведена реформа міського самоврядування, згідно "з якою у містах строком на 4 роки обиралися органи міського самоуправління — міські думи. Запровадження міських дум, членів яких обирали всі платники податків, було кроком уперед у громадському самоуправлінні порівняно з думами, які існували за Катерини II (вона надала право міського самоврядування лише дворянам).
Судова реформа (1864) базувалася на впровадженні безстановості судочинства, незалежності суддів від адміністрації, гласності судового процесу, змагальності сторін при розгляді судової справи (у судах з'явилися прокурор, який звинувачував, та адвокат, який захищав підсудного). Було запроваджено суд присяжних у карному судочинстві. Всі ці прогресивні зміни, що сприяли зростанню громадянської самосвідомості, були практичним кроком до створення правової держави.
Військова реформа, що тривала п'ятнадцять років, мала на меті шляхом модернізації армії створити сучасне боєздатне військо. Ця реформа замінила ненависну рекрутчину загальною військовою повинністю, скоротила термін військової служби до 6—7 років, заборонила тілесні покарання тощо.
Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, тим самим заклавши основи громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не створив відповідної новим реаліям політичної надбудови, не проголосив конституції і не скликав парламенту.
І все ж царські реформи багато важили для України. Вони законодавчо закріпили громадянські права населення, розширили його можливості брати активну участь у підприємницькій і торговельній діяльності, сприяли розвиткові народного господарства.
Скасування кріпосного права і пов'язані з ним перетворення спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання протиріч між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом, між самодержавством і створюваною ним правовою державою тощо, а з іншого — формували нестанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства.