- •1. Трипільська культура
- •2. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •1. "Українізація": причини і наслідки
- •1. Грецька колонізація Північного Причорномор’я
- •2. Кирило-Мифодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль Шевчека в українському нвціональному відроджені.
- •1. Діяльність масонських лож і декабристський рх в Україні.
- •2. Проблеми національно-культурного відродження в Україні на сучасному етапі.
- •1. Праукраїнська держава «Руська земля» Кий,Аскольд і Дір.
- •Князі Дір і Аскольд
- •2. Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •1. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок
- •2. Початок національного відродження в західноукраїських землях. «Руська трійця».
- •2. Виникнення і діяльність громад у другій половині 19 століття. В.Антонович
- •1.Роль князів Олега, Ігора, Ольги і Святослава у становленні Київської держави.
- •2. Російскі реформи 60-70 років 19 ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України
- •2. Суспільно-політичне життя в зх.-укр. Землях, Північній Буковині і Закарпатті в 20-30 роках хх ст.. ( кпзу, ундо, Сельроб, оун)
- •1. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого "Руська правда"
- •2. Культурне життя в Україні в 30-ті роки. Розстріляне відродження
- •1. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •2. Створення політичних партій у Наддніпрянській Україні в кінці 19 – на початку 20 ст.
- •1. Політична роздрібленість Київської Русі та її наслідки.
- •2. Соціально-економічне становище Східної Галичини, українських земель у складі Румунії та Закарпаття у 20-30 рр. ХХст.
- •1. Галицьк–Волинське князівства за часів Данила Романовича
- •2. Варшавська угода унр та Польщі, зміст та наслідки
- •1. Відновлення могутності Київської держави за Володимира Мономаха.
- •2. Ліквідація російським самодержавством гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини
- •1. Культура Київської Русі
- •2. Впровадження більшовиками неПу, його значення наслідки.
- •1. Монгольська навала та її наслідки для українських земель.
- •2. Радянсько-Польська війна. Ризький мирний договір його умови.
- •2. Культурне життя в Україні у другій половині 40-их – на початку 50-их років
- •1. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •1. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ та її устрій.
- •2. Входження України до складу срср: її піолітико-правовий статус
- •10 Грудня схвалено Декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і проект основ Конституції срср. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших республік негайно оформити створення срср.
- •2. Кімерійці,скіфи,сармати та інші племена на території України
- •1. Галицьке і Волинське Князівства та їх об’єднання Романом Мстиславивечем.
- •1. Східні слов’яни напередодні утворення держави,їх племінні об’єднання
- •2. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках
- •1. Причини та початок Національно-визвольної війни українського народу в середині 17 століття.
- •15 Травня 1648 ,р. Основні сили польського війська були розбиті під Корсунем. Влітку 1648 р. Повстання також охопило Поділля і Київщину. Почалася масова втеча польської шляхти на захід.
- •1. Козацькі рухи в 20-30 роках 17 століття
- •2. Політика царизму на захоплених під час першої світової війни західноукраїнських землях
- •2. Спроба державного перевороту в срср у 1991р. Та події в Украіні Акт проголошення незалежності України.
- •1. Українсько-московський договір 1654 р.Та його суть
- •2. Культура і духовне життя в Україні в часи хрущовської «відлиги»
- •1. Гетьман і.Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви
- •2. Харківський зїзд рад та більшовицько-українська війна
- •1. Становлення багатопартійної системи в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років
- •2. Питання автономії України в діяльності центральної ради. I та II універсали
- •1. Проголошення зунр її . Внутрішня і зовнішня політика
- •2. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
- •1. Гетьман і.Мазепа в українському національно-визвольному русі.
- •2. Україна в роки «перебудови» ( друга половина 80-х – початок 90-х років)
- •1989 Р. По Україні прокотилась хвиля шахтарських страйків, які поруч з економічними питаннями гостро ставили питання і політичні — відмова в довірі номенклатурі та чиновникам-бюрократам.
1. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок
Здійснення індустріалізації сталінськими методами призводило до істотного зниження життєвого рівня трудящих. Разом із тим конкретні результати капітального будівництва у важкій промисловості були вагомими.
Поміж промислових об'єктів виділялися 35 гігантів вартістю понад 100 млн. крб. кожний. З них в Україні розміщувалося 12 об'єктів — 7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств. До новобудов належали три металургійні заводи ("Запоріжсталь", "Криворіжсталь", "Азовсталь"), Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і ХТЗ. Гігантами серед реконструйованих об'єктів були Луганський паротягобудівний завод і чотири металургійні заводи (у Макіївці, Днілродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську).
Завдяки посиленому будівництву електростанцій країна ще в 1931 р. досягла рівня розвитку електроенергетики, передбаченого планом ГОЕЛРО.
Великі електростанції було споруджено у Києві, Харкові, Дніпродзержинську, Кривому Розі та інших містах.
У першій п'ятирічці передбачалося створення ряду комбінатів по виробництву азотних добрив за новітньою технологією — з синтетичного аміаку, отримуваного з водню коксового газу і азоту повітря. В Україні потрібно було здійснити будівництво шести азотнотукових заводів. Одначе ця програма скоротилася й розтяглася в часі. На горлівському азотнотуковому заводі випуск добрив було налагоджено наприкінці другої п'ятирічки, на дніпродзержинському — у третій. Будівництво Сєвєродонецького хімзаводу почалось у 1933 р., але потім було законсервовано через відсутність коштів.
У харчовій промисловості виникли нові галузі — маргаринова, молочна, маслоробна, комбікормова, хлібопекарська. Зокрема, за 1928—1937 рр. було побудовано 67 механізованих хлібозаводів, п'ять великих м'ясокомбінатів. У 1932 р. став до ладу херсонський консервний завод проектною потужністю 128 млн. умовних банок на рік, що набагато перевищувало потужності всієї консервної промисловості дореволюційної Росії. У цукровій промисловості планом першої п'ятирічки передбачалося будівництво 11 нових підприємств. Згодом виявилося, що сільське господарство не зможе забезпечити сировиною такий приріст потужностей. Було побудовано три цукрових заводи — веселоподолянський, лохвицький і куп'янський.
Практично заново в Україні створювалася легка промисловість. У Києві, Харкові й Дніпропетровську виникли три великі взуттєві фабрики з конвеєрним виробництвом, в Одесі, Харкові й Києві було побудовано трикотажні фабрики. Проте попит випереджав виробництво товарів народного споживання. Розгортання легкої та харчової промисловості відбувалося значно повільніше, ніж важкої індустрії.
2. Початок національного відродження в західноукраїських землях. «Руська трійця».
У 1830-1840-х роках центром національного руху став Львів, а його авангардом - громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Засновники об'єднання М.Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Го-ловацький (1814-1888), на той час студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії, виступали завизволення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.
Учасники «Руської трійці» підтримували тісні стосунки з М.Максимовичем, О.Бодянським, І.Срезневським - відомими діячами української та російської культури. Суттєвий вплив на формування світогляду членів гуртка мала творчість представників нової української літератури - І.Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, П.Гулака-Артемовського та ін. У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник «Зоря», в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка та інші твори. Однак віденська цензура заборонила видавати «Зорю». У 1836 р. члени гуртка підготували літературно-науковий альманах «Русалка Дністрова», що містив твори із проблем історичного минулого України. Альманах, який через цензурні перешкоди був виданий у Будапешті, отримав позитивну оцінку сучасників, зокрема І.Франко зазначав, що «Русалка Дністрова» виразно і сміливо вказувала на «далекий ясний образ свободної всеслов'янської федерації в освіті й спільній роботі політичній». З 900 привезених до Львова примірників майже всі конфіскувала поліція. Згодом помер Шашкевич; Вагилевич невдовзі перейшов до польського табору; лише Головацький продовжив боротьбу за цілі «Руської трійці».
Я.Головацький у гострій публіцистичній статті «Становище русинів у Галичині» (1846) сформулював соціально-економічні та політичні програмні вимоги національного руху. Тут було і визволення народу з-під соціального гніту, і скасування панщини, і піднесення культури, поширення знань рідною мовою, викладання та дослідження рідної мови у вищій школі з метою підготовки кадрів інтелігенції, яка змогла би працювати в україномовному середовищі, піднесення літератури, заснування журналів та інші вимоги. Були тут і елементи лібералізму, і покладання надій на уряд. Стаття стала справжньою програмою українського національно-визвольного руху в Галичині, що мало істотне значення в мобілізації громадської думки Східної Галичини навколо важливих проблем напередодні революції 1848 р.
Отже, діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національного руху на західноукраїнських землях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань.
Білет 7.
Завершення формування Київської держави. Володимир Великий і його реформи. Історичне значення хрещення Русі.
Зійшовши на київський престол 980 р. і зосередивши у своїх руках неподільну владу, Володимир Великий (980—1015 pp.) започаткував нову добу в історії Київської Русі.
Насамперед він остаточно підпорядкував владі державного центру великі союзи східнослов'янських племен — хорватів і дулібів (981 p.), радимичів і в'ятичів (981—984 pp.). Влада племінних князів і вождів у своїх землях залишалася ще дуже сильною: вони неохоче віддавали частину данини на користь Києва, самі здійснювали судочинство, молилися кожен своєму язичницькому богові. Володимир ліквідував племінні князівства, поділив державу на вісім округів, які, у свою чергу, ділилися на волості. На чолі округів стояли намісники князя, які управляли, збирали данину і чинили суд від княжого імені. їм підпорядковувалися урядовці у волостях.
Важливі зміни відбулися й у військовій справі: Володимир відмовився від опори на племінні військові формування. Він роздавав земельні уділи вихідцям з інших, часто віддалених, земель, з правом пригнічення місцевого населення, зобов'язуючи їх нести військову службу і забезпечувати оборону держави.
Отже, за князювання Володимира процес територіального становлення Київської Русі в основному вже завершився, окремішність місцевої племінної верхівки було остаточно зламано і почалося піднесення Русі як цілісного суспільства й держави. За площею Русь стала найбільшою державою в Європі.
Володимир почав карбувати власні монети, срібні й золоті.
Найголовнішим досягненням Володимира є, без сумніву, запровадження на його неозорих землях християнства як державної релігії.
Християнізація Русі справила величезний вплив на економічне, соціально-політичне та культурне життя країни.
Хрестившись 988 р., Володимир енергійно взявся поширювати нову релігію, наказав будувати церкви. Київ став столицею першої митрополії. Кам'яна архітектура, іконопис, фресковий живопис, церковний хоровий спів виникли на Русі завдяки християнству. Через посередництво Візантії Русь прилучилася до традицій античного світу.
Прийняття християнства зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Християнська церква принесла на руські землі свою сформовану протягом століть систему внутрішньої організації — церковну ієрархію, яка вплинула на формування феодальної державної ієрархії Русі.