Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет 1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
537.09 Кб
Скачать

1. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок

Здійснення індустріалізації сталінськими методами призводило до істотного зниження життєвого рівня трудящих. Разом із тим конкретні результати капітального будівництва у важкій промисловості були вагомими.

Поміж промислових об'єктів виділялися 35 гігантів вартістю понад 100 млн. крб. кожний. З них в Україні розміщувалося 12 об'єктів — 7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств. До новобудов належали три металургійні заводи ("Запоріжсталь", "Криворіжсталь", "Азовсталь"), Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і ХТЗ. Гігантами серед реконструйованих об'єктів були Луганський паротягобудівний завод і чотири металургійні заводи (у Макіївці, Днілродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську).

Завдяки посиленому будівництву електростанцій країна ще в 1931 р. досягла рівня розвитку електроенергетики, передбаченого планом ГОЕЛРО.

Великі електростанції було споруджено у Києві, Харкові, Дніпродзержинську, Кривому Розі та інших містах.

У першій п'ятирічці передбачалося створення ряду комбінатів по виробництву азотних добрив за новітньою технологією — з синтетичного аміаку, отримуваного з водню коксового газу і азоту повітря. В Україні потрібно було здійснити будівництво шести азотнотукових заводів. Одначе ця програма скоротилася й розтяглася в часі. На горлівському азотнотуковому заводі випуск добрив було налагоджено наприкінці другої п'ятирічки, на дніпродзержинському — у третій. Будівництво Сєвєродонецького хімзаводу почалось у 1933 р., але потім було законсервовано через відсутність коштів.

У харчовій промисловості виникли нові галузі — маргаринова, молочна, маслоробна, комбікормова, хлібопекарська. Зокрема, за 1928—1937 рр. було побудовано 67 механізованих хлібозаводів, п'ять великих м'ясокомбінатів. У 1932 р. став до ладу херсонський консервний завод проектною потужністю 128 млн. умовних банок на рік, що набагато перевищувало потужності всієї консервної промисловості дореволюційної Росії. У цукровій промисловості планом першої п'ятирічки передбачалося будівництво 11 нових підприємств. Згодом виявилося, що сільське господарство не зможе забезпечити сировиною такий приріст потужностей. Було побудовано три цукрових заводи — веселоподолянський, лохвицький і куп'янський.

Практично заново в Україні створювалася легка промисловість. У Києві, Харкові й Дніпропетровську виникли три великі взуттєві фабрики з конвеєрним виробництвом, в Одесі, Харкові й Києві було побудовано трикотажні фабрики. Проте попит випереджав виробництво товарів народного споживання. Розгортання легкої та харчової промисловості відбувалося значно повільніше, ніж важкої індустрії.

2. Початок національного відродження в західноукраїських землях. «Руська трійця».

У 1830-1840-х роках центром національного руху став Львів, а його авангардом - громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Заснов­ники об'єднання М.Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Го-ловацький (1814-1888), на той час студенти Львівського університету і вод­ночас вихованці греко-католицької духовної семінарії, виступали завизво­лення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у роз­витку національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.

Учасники «Руської трійці» підтримували тісні стосунки з М.Максимо­вичем, О.Бодянським, І.Срезневським - відомими діячами української та російської культури. Суттєвий вплив на формування світогляду членів гур­тка мала творчість представників нової української літератури - І.Котля­ревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, П.Гулака-Артемовського та ін. У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник «Зоря», в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка та інші твори. Однак віденська цензура за­боронила видавати «Зорю». У 1836 р. члени гуртка підготували літератур­но-науковий альманах «Русалка Дністрова», що містив твори із проблем історичного минулого України. Альманах, який через цензурні перешкоди був виданий у Будапешті, отримав позитивну оцінку сучасників, зокрема І.Франко зазначав, що «Русалка Дністрова» виразно і сміливо вказувала на «далекий ясний образ свободної всеслов'янської федерації в освіті й спі­льній роботі політичній». З 900 привезених до Львова примірників майже всі конфіскувала поліція. Згодом помер Шашкевич; Вагилевич невдовзі пе­рейшов до польського табору; лише Головацький продовжив боротьбу за цілі «Руської трійці».

Я.Головацький у гострій публіцистичній статті «Становище русинів у Галичині» (1846) сформулював соціально-економічні та політичні програм­ні вимоги національного руху. Тут було і визволення народу з-під соціаль­ного гніту, і скасування панщини, і піднесення культури, поширення знань рідною мовою, викладання та дослідження рідної мови у вищій школі з ме­тою підготовки кадрів інтелігенції, яка змогла би працювати в україномов­ному середовищі, піднесення літератури, заснування журналів та інші ви­моги. Були тут і елементи лібералізму, і покладання надій на уряд. Стаття стала справжньою програмою українського національно-визвольного руху в Галичині, що мало істотне значення в мобілізації громадської думки Схі­дної Галичини навколо важливих проблем напередодні революції 1848 р.

Отже, діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національ­ного руху на західноукраїнських землях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань.

Білет 7.

Завершення формування Київської держави. Володимир Великий і його реформи. Історичне значення хрещення Русі.

Зійшовши на київський престол 980 р. і зосередивши у своїх руках неподільну владу, Володимир Великий (980—1015 pp.) започаткував нову добу в історії Київської Русі.

Насамперед він остаточно підпорядкував владі державного центру великі союзи східнослов'янських племен — хорватів і дулібів (981 p.), радимичів і в'ятичів (981—984 pp.). Влада племінних князів і вождів у своїх землях залишалася ще дуже сильною: вони неохоче віддавали частину данини на користь Києва, самі здійснювали судочинство, молилися кожен своєму язичницькому богові. Володимир ліквідував племінні князівства, поділив державу на вісім округів, які, у свою чергу, ділилися на волості. На чолі округів стояли намісники князя, які управляли, збирали данину і чинили суд від княжого імені. їм підпорядковувалися урядовці у волостях.

Важливі зміни відбулися й у військовій справі: Володимир відмовився від опори на племінні військові формування. Він роздавав земельні уділи вихідцям з інших, часто віддалених, земель, з правом пригнічення місцевого населення, зобов'язуючи їх нести військову службу і забезпечувати оборону держави.

Отже, за князювання Володимира процес територіального становлення Київської Русі в основному вже завершився, окремішність місцевої племінної верхівки було остаточно зламано і почалося піднесення Русі як цілісного суспільства й держави. За площею Русь стала найбільшою державою в Європі.

Володимир почав карбувати власні монети, срібні й золоті.

Найголовнішим досягненням Володимира є, без сумніву, запровадження на його неозорих землях християнства як державної релігії.

Християнізація Русі справила величезний вплив на економічне, соціально-політичне та культурне життя країни.

Хрестившись 988 р., Володимир енергійно взявся поширювати нову релігію, наказав будувати церкви. Київ став столицею першої митрополії. Кам'яна архітектура, іконопис, фресковий живопис, церковний хоровий спів виникли на Русі завдяки християнству. Через посередництво Візантії Русь прилучилася до традицій античного світу.

Прийняття християнства зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Християнська церква принесла на руські землі свою сформовану протягом століть систему внутрішньої організації — церковну ієрархію, яка вплинула на формування феодальної державної ієрархії Русі.