- •1. Трипільська культура
- •2. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •1. "Українізація": причини і наслідки
- •1. Грецька колонізація Північного Причорномор’я
- •2. Кирило-Мифодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль Шевчека в українському нвціональному відроджені.
- •1. Діяльність масонських лож і декабристський рх в Україні.
- •2. Проблеми національно-культурного відродження в Україні на сучасному етапі.
- •1. Праукраїнська держава «Руська земля» Кий,Аскольд і Дір.
- •Князі Дір і Аскольд
- •2. Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •1. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок
- •2. Початок національного відродження в західноукраїських землях. «Руська трійця».
- •2. Виникнення і діяльність громад у другій половині 19 століття. В.Антонович
- •1.Роль князів Олега, Ігора, Ольги і Святослава у становленні Київської держави.
- •2. Російскі реформи 60-70 років 19 ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України
- •2. Суспільно-політичне життя в зх.-укр. Землях, Північній Буковині і Закарпатті в 20-30 роках хх ст.. ( кпзу, ундо, Сельроб, оун)
- •1. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого "Руська правда"
- •2. Культурне життя в Україні в 30-ті роки. Розстріляне відродження
- •1. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •2. Створення політичних партій у Наддніпрянській Україні в кінці 19 – на початку 20 ст.
- •1. Політична роздрібленість Київської Русі та її наслідки.
- •2. Соціально-економічне становище Східної Галичини, українських земель у складі Румунії та Закарпаття у 20-30 рр. ХХст.
- •1. Галицьк–Волинське князівства за часів Данила Романовича
- •2. Варшавська угода унр та Польщі, зміст та наслідки
- •1. Відновлення могутності Київської держави за Володимира Мономаха.
- •2. Ліквідація російським самодержавством гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини
- •1. Культура Київської Русі
- •2. Впровадження більшовиками неПу, його значення наслідки.
- •1. Монгольська навала та її наслідки для українських земель.
- •2. Радянсько-Польська війна. Ризький мирний договір його умови.
- •2. Культурне життя в Україні у другій половині 40-их – на початку 50-их років
- •1. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •1. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ та її устрій.
- •2. Входження України до складу срср: її піолітико-правовий статус
- •10 Грудня схвалено Декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і проект основ Конституції срср. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших республік негайно оформити створення срср.
- •2. Кімерійці,скіфи,сармати та інші племена на території України
- •1. Галицьке і Волинське Князівства та їх об’єднання Романом Мстиславивечем.
- •1. Східні слов’яни напередодні утворення держави,їх племінні об’єднання
- •2. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках
- •1. Причини та початок Національно-визвольної війни українського народу в середині 17 століття.
- •15 Травня 1648 ,р. Основні сили польського війська були розбиті під Корсунем. Влітку 1648 р. Повстання також охопило Поділля і Київщину. Почалася масова втеча польської шляхти на захід.
- •1. Козацькі рухи в 20-30 роках 17 століття
- •2. Політика царизму на захоплених під час першої світової війни західноукраїнських землях
- •2. Спроба державного перевороту в срср у 1991р. Та події в Украіні Акт проголошення незалежності України.
- •1. Українсько-московський договір 1654 р.Та його суть
- •2. Культура і духовне життя в Україні в часи хрущовської «відлиги»
- •1. Гетьман і.Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви
- •2. Харківський зїзд рад та більшовицько-українська війна
- •1. Становлення багатопартійної системи в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років
- •2. Питання автономії України в діяльності центральної ради. I та II універсали
- •1. Проголошення зунр її . Внутрішня і зовнішня політика
- •2. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
- •1. Гетьман і.Мазепа в українському національно-визвольному русі.
- •2. Україна в роки «перебудови» ( друга половина 80-х – початок 90-х років)
- •1989 Р. По Україні прокотилась хвиля шахтарських страйків, які поруч з економічними питаннями гостро ставили питання і політичні — відмова в довірі номенклатурі та чиновникам-бюрократам.
1. Проголошення зунр її . Внутрішня і зовнішня політика
Західноукраїнські землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Це такі етнічні українські території: Східна Галичина, Буковина, Закарпаття, Холмщина і Підляшшя. Поглиблення кризи габсбурзької імперії супроводжувалося зростанням національного руху українців. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави. Про це було зроблено заяву 18 жовтня 1918 р. Цей день вважається днем проголошення на західноукраїнських землях держави, що пізніше дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що вели підготовку до утворення "великої" польської держави, до складу якої планували включити західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці збиралися одержати мирним шляхом з рук австрійців, група молодих українських офіцерів на чолі з Д. Вітовським бере ініціативу в свої руки. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з'єднання взяли під контроль Львів, наступного дня — інші міста Галичини. Обіцянка демократичних прав, реформ, 8-годинно'го робочого дня забезпечила новій владі широку підтримку населення.
Інакше розвивалися події на Буковині й Закарпатті. 6 листопада 1919 р. на Буковині розпочалося національне повстання, влада перейшла до Крайового комітету на чолі з Поповичем. Але вже 11 листопада край окупували румунські війська. Закарпаття також було зайняте іноземними військами.
5 листопада 1918 р. на сторінках газети "Справа" з'явилася програмна декларація Національної Ради, у відповідності з якою ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд — Генеральний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Факт проголошення республіки обнародували лише 13 листопада 1918 p., після відречення імператора від престолу.
22—26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими й законодавчими функціями. Президентом ЗУНР став Євген Петрушевич.
Соціальна стабільність забезпечувалась розпочатою в квітні 1919 р. аграрною реформою. Маєтки великих власників (переважно поляків) експропріювалися, землю планувалося передати малоземельним і безземельним українським селянам.
Надзвичайно важливим державним актом стало об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. (акт "Злуки"). Змінено назву ЗУНР на "Західна область Української Народної Республіки" (ЗОУНР) при повній її автономії.
В умовах конфлікту з поляками вкрай необхідним було формування боєздатної армії. До весни в Українській Галицькій Армії (УГА) перебувало 100 тис. чол., з яких 40 тис. брали безпосередню участь у бойових діях. Українсько-польська війна, провал спроб здобути міжнародне визнання, фактична міжнародна ізоляція ЗУНР негативно вплинули на її долю. ЗУНР ввійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.
2. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
З приходом до влади Л.Брежнєва (жовтень 1964 р.) почалась спроба економічного реформування радянського суспільства. Батьком економічних реформ став О.Косигін. Не зачіпаючи стовпів командно-адміністративної системи, він намагався інтенсифікувати базові галузі народного господарства за рахунок переведення виробництва на господарський розрахунок та матеріального заохочення трудових колективів. Не дивлячись на досить перманентний характер реформ 1966-1970 pp., вони дали певні результати. Восьма п'ятирічка (1966—1970 pp.) виявилася найрезультативнішою за попередні 35 років. Промисловість України освоїла 440 зразків нової техніки, було введено в дію 30 повністю автоматизованих виробництв, більше 3 тис. цехів, дільниць, 8 тис. автоматичних і напівавтоматичних ліній, знято з виробництва 1115 найменувань застарілої техніки. Ця п'ятирічка була названа фахівцями золотою. Виробництво промислової продукції зросло в Україні на 50%, продуктивність праці у цій галузі — на 28%, національний дохід — на 38%.
Події в Чехословаччині 1968 р. ("Празька весна") налякали радянське керівництво. Це підштовхнуло до припинення економічних реформ в СРСР і повернення до сталінських методів управління. Згортання реформ означало придушення господарської ініціативи, повернення всевладдя командно-адміністративної системи. Панівним залишався екстенсивний шлях розвитку народного господарства. Приріст промислової продукції становив в Україні у 1981-1985 pp. 19%. Національний дохід скоротився у 2,5 раза, реальні доходи населення — у 2,6 рази. Традиційний другорядний підхід до розвитку легкої і харчової промисловості викликав постійний дефіцит товарів народного споживання. При цьому активно зростала мережа закритих магазинів для партійної і радянської номенклатури.
Катастрофічними були наслідки панування командно-бюрократичної системи в сільському господарстві. З 1966 по 1985 pp. внаслідок небаченої безгосподарності посівні площі України скоротились більше ніж на 1 млн. га. Зібраний урожай зернових (1981-1985 pp.) складав 39,3 млн. т (у 1976-1980 pp. — 43 млн. т). Не дивлячись на значні капіталовкладення в сільське господарство (101 млрд. крб. у 1966-1985 pp.), його віддача залишалась низькою. Командно-адміністративна система стримувала ініціативу трудящих. На 100 чоловік, які працювали в Україні, втілювалось у виробництво 4 раціоналізаторських пропозиції, а в США — 150. Екстенсивний підхід до сільського господарства довів свою неефективність. Виникла продовольча проблема.
Чим гірше йшли справи в економіці, тим більше розгортався політичний та ідеологічний наступ тоталітаризму. У 1972 р. відбулась зміна в керівництві Україною. Замість П.Шелеста ЦК КПУ очолив В.Щербицький.
В умовах наростаючої економічної та політичної кризи в 1977 р. була прийнята Конституція СРСР, а в 1978 — Конституція УРСР — конституція розвинутого соціалізму. Стаття 6 закріплювала роль КПРС як керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства. Це означало повне всевладдя партійної номенклатури в усіх сферах життя радянського суспільства. Новий основний закон гарантував широкі політичні та економічні права громадян, але реальне життя давало інші приклади.
З кожним роком влада посилювала ідеологічний тиск на суспільство.
Білет 30.