- •1. Трипільська культура
- •2. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •1. "Українізація": причини і наслідки
- •1. Грецька колонізація Північного Причорномор’я
- •2. Кирило-Мифодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль Шевчека в українському нвціональному відроджені.
- •1. Діяльність масонських лож і декабристський рх в Україні.
- •2. Проблеми національно-культурного відродження в Україні на сучасному етапі.
- •1. Праукраїнська держава «Руська земля» Кий,Аскольд і Дір.
- •Князі Дір і Аскольд
- •2. Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •1. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок
- •2. Початок національного відродження в західноукраїських землях. «Руська трійця».
- •2. Виникнення і діяльність громад у другій половині 19 століття. В.Антонович
- •1.Роль князів Олега, Ігора, Ольги і Святослава у становленні Київської держави.
- •2. Російскі реформи 60-70 років 19 ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України
- •2. Суспільно-політичне життя в зх.-укр. Землях, Північній Буковині і Закарпатті в 20-30 роках хх ст.. ( кпзу, ундо, Сельроб, оун)
- •1. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого "Руська правда"
- •2. Культурне життя в Україні в 30-ті роки. Розстріляне відродження
- •1. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •2. Створення політичних партій у Наддніпрянській Україні в кінці 19 – на початку 20 ст.
- •1. Політична роздрібленість Київської Русі та її наслідки.
- •2. Соціально-економічне становище Східної Галичини, українських земель у складі Румунії та Закарпаття у 20-30 рр. ХХст.
- •1. Галицьк–Волинське князівства за часів Данила Романовича
- •2. Варшавська угода унр та Польщі, зміст та наслідки
- •1. Відновлення могутності Київської держави за Володимира Мономаха.
- •2. Ліквідація російським самодержавством гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини
- •1. Культура Київської Русі
- •2. Впровадження більшовиками неПу, його значення наслідки.
- •1. Монгольська навала та її наслідки для українських земель.
- •2. Радянсько-Польська війна. Ризький мирний договір його умови.
- •2. Культурне життя в Україні у другій половині 40-их – на початку 50-их років
- •1. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •1. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ та її устрій.
- •2. Входження України до складу срср: її піолітико-правовий статус
- •10 Грудня схвалено Декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і проект основ Конституції срср. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших республік негайно оформити створення срср.
- •2. Кімерійці,скіфи,сармати та інші племена на території України
- •1. Галицьке і Волинське Князівства та їх об’єднання Романом Мстиславивечем.
- •1. Східні слов’яни напередодні утворення держави,їх племінні об’єднання
- •2. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках
- •1. Причини та початок Національно-визвольної війни українського народу в середині 17 століття.
- •15 Травня 1648 ,р. Основні сили польського війська були розбиті під Корсунем. Влітку 1648 р. Повстання також охопило Поділля і Київщину. Почалася масова втеча польської шляхти на захід.
- •1. Козацькі рухи в 20-30 роках 17 століття
- •2. Політика царизму на захоплених під час першої світової війни західноукраїнських землях
- •2. Спроба державного перевороту в срср у 1991р. Та події в Украіні Акт проголошення незалежності України.
- •1. Українсько-московський договір 1654 р.Та його суть
- •2. Культура і духовне життя в Україні в часи хрущовської «відлиги»
- •1. Гетьман і.Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви
- •2. Харківський зїзд рад та більшовицько-українська війна
- •1. Становлення багатопартійної системи в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років
- •2. Питання автономії України в діяльності центральної ради. I та II універсали
- •1. Проголошення зунр її . Внутрішня і зовнішня політика
- •2. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
- •1. Гетьман і.Мазепа в українському національно-визвольному русі.
- •2. Україна в роки «перебудови» ( друга половина 80-х – початок 90-х років)
- •1989 Р. По Україні прокотилась хвиля шахтарських страйків, які поруч з економічними питаннями гостро ставили питання і політичні — відмова в довірі номенклатурі та чиновникам-бюрократам.
1. "Українізація": причини і наслідки
Щоб визволення від денікінців не виглядало в очах українського народу черговою окупацією, керівництво РКП(б) у листопаді 1919 р. прийняло документ "Про радянську владу на Україні", затверджений як резолюція VIII Всеросійської партконференції. У ньому містився пункт, з якого пізніше почалася політика українізації: "Члени РКП на території України повинні на ділі проводити право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою".
У квітні 1923 р. відбувся XIII з'їзд РКП(б). у порядок денний якого було включено розгляд національного питання. З'їзд проголосив політику коренізації, український різновид якої дістав назву українізації. Декларувалося, що основною метою цієї політики є сприяння розвиткові культур і мов національностей. Та на першому плані у державної партії були інші завдання: укоренитися в національних республіках. Щоб зміцнити свій вплив у республіках, патрія повинна була розмовляти з населенням його мовою і створити власних апаратників з місцевих кадрів. Безсумнівно, що коренізація мала побічний ефект у вигляді стрімкого розвитку пригнічених до того національних культур.
З квітня 1925 по липень 1928 р. генеральним секретарем ЦК КП(б)У працював один з найближчих співробітників Сталіна Л. Каганович, який пізніше відіграв в історії радянської України особливо зловісну роль. Якраз при ньому політика українізації набула найбільшого розмаху. Каганович по-чиновницькому ретельно втілював у життя офіційний курс. Він навіть вивчив українську мову і намагався розмовляти нею.
Результати українізації 20-х рр. були вагомі. Кількість українців серед службовців державного апарату в 1923 — 1927 рр. зросла з 35 до 54%. На українську мову перейшло понад чверть інститутів і більше половини технікумів. Більша частина книжок, журналів і газет стала видаватися українською мовою. З ініціативи М. Скрипника, який видавлював усе можливе з курсу на українізацію, національна мова впроваджувалася навіть у школах командного складу і в деяких червоноармійських частинах. На Кубані відкрилися українські школи, видавалися українські газети, працювало українське радіомовлення.
З 1924 р. почалися масові набори у державну партію, які докорінно змінили її обличчя, остаточно розколовши партійні лави на еліту і рядових. Членська маса і — неспівставно меншою мірою — еліта почали швидко поповнюватися за рахунок місцевих національностей, передусім українців. Однак в ЦК КП(б)У представництво українців не перевищувало чверті. Першими (у 1925 — 1934 рр. — генеральними) секретарями ЦК КП(б)У обиралися з санкції центрального партійного керівництва тільки не українці — німець Е. Квірінг, єврей Л. Каганович. а після відкликання останнього у Москву — поляк С. Косіор.
2. Україна ніколи не мала високорозвинених товарно-грошових відносин. Після 1917р. впродовж майже 70 років країна йшла шляхом розвитку економіки, який ігнорував ринок, вважаючи його рудим елементом, що має віджити у всьому світі. Результат відомий: створено суспільство з низькою ефективністю виробництва і відсталим рівнем життя людей, загальним одержавленням і монополізованою, негнучкою економікою, підпорядкуванням особистих і колективних інтересів відомчим, відсутністю демократичних інституцій. Це сприяло проведенню політики автаркії, тобто економічного відособлення від світового ринку. Саме тому Україна не посідає відповідного місця у міжнародному поділі праці, в зовнішньоекономічних зв'язках.
Особливістю економіки України є те, що перед початком ринкових трансформацій вона являла собою адміністративно-командний тип, де домінував тотальний монополізм: власності, централізовано-директивного прийняття рішень і технологічний монополізм. Було багато підприємств, які виробляли 60-100 відсотків певного виду продукції. Така монополія не є ринковою. Вона не передбачає конкуренції, ринкових відносин, робить господарюючим суб'єктом систему державних установ, а підприємства виконують лише виробничі функції.
Негативний вплив на формування ринкових відносин в Україні має і те, що її економіка великомасштабна з незавершеним циклом виробництва, а також відбиває спеціалізацію у колишньому Радянському Союзі на важкій промисловості, воєнно-промисловому виробництві та видобувних галузях. Саме це сьогодні відтворює нестачу товарів народного споживання, з одного боку, і технічну та технологічну відсталість—з іншого. Це породжує величезну потребу в придбанні нафти та газу на світовому ринку, а отже, проблеми з торговельним балансом, перекоси у цінах на внутрішньому ринку.
Світовий досвід переконливо показав, що найбільш ефективною формою організації економічного життя суспільства є ринкова економіка, але цей самий досвід говорить, що в чистому вигляді ринкової економіки не існувало і не існує в жодній країні світу. Сьогодні у всіх цивілізованих країнах існує змішана економіка. Суть її полягає в тому, що на мікроекономічному рівні відносини регулюються економічними законами ринку, а на макроекономічному – законами держави. До того ж, у змішаній економіці в основному держава фінансує і регулює розвиток таких галузей господарства як народна освіта, культура, охорона здоров’я. Держава також здійснює захист населення в умовах ринку. Саме таку економічну систему ми і повинні побудувати в майбутньому.
Серед першочергових завдань, які стоять перед державою, є вирішення наступних проблем:
проведення адміністративно-територіальної реформи;
удосконалення галузевої структури промисловості;
вирішення проблеми паливно-енергетичного комплексу (АЕС, ГЕС, ТЕС);
вирішення проблеми власності землі;
проблеми чорної металургії;
реструктуризація ВПК;
створення сучасного АПК;
подолання дальшого розшарування суспільства;
формування виваженої демографічної політики (подолання процесу депопуляції, безробіття, еміграції за кордон тощо);
проблеми духовності, зростання інтелектуального потенціалу;
створення умов для безпечного проживання людей (екологічна проблема).
Білет 3.