42.Сутність та значення swot-аналізу при виборі інноваційної стратегії.

Для аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища під­приємства — його сильних та слабких сторін, загроз та можли­востей використовують SWОТ-аналіз.

SWОТ-аналіз дає змогу скласти так званий стратегічний ба­ланс, де сильні сторони — це активи підприємства у конкурент­ній боротьбі, а слабкі сторони — пасиви.

Сильні сторони — це внутрішні чинники підприєм­ства (інноваційний потенціал, ресурси), що є основою для фор­мування певної стратегії. Слабкі сторони — це ті види діяльності, які галь­мують інноваційний розвиток підприємства. Можливості — це ще не використані фірмою альтернативи, які в разі їх використання можуть принести успіх. Загрози — це процеси, що перешкоджають руху фір­ми в напрямі намічених цілей.

Найбільш сприятливою для підприємства є ситуація, коли можливості зовнішнього середовища збігаються із сильними сто­ронами підприємства. Навпаки, загрози з боку зовнішнього середо­вища, накладені на слабкі сторони підприємства, створюють пе­редумови кризової ситуації і унеможливлюють досягнення цілей організації.

Сильні сторони підприємства можуть бути використані як ос­нова для формування інноваційної стратегії та конкурентних пе­реваг. Водночас інноваційна стратегія має бути спрямована на усу­нення слабких сторін, які роблять підприємство вразливим і за­важають його інноваційній діяльності.

З метою проведення SWОТ -аналізу широко використовується така матриця

		Зовнішне середовище
ФІРМА (оцінка інновац.потенціалу)		Можливості	Загрози
Внутрішнє середовище	Сильні сторони	Поле СіМ (заходи)	Поле СіЗ (заходи)
	Слабкі сторони	Поле СлМ (заходи)	Поле СлЗ (заходи)

Поле СіМ — потребує підтримки наступальних стратегій та розвитку сильних сторін підприємства з метою збереження кон­курентних переваг.

Поле СіЗ — потребує використання сильних сторін фірми для нейтралізації (усунення) загрози.

Поле СлМ— передбачає розроблення стратегій подолання слабких сторін підприємства за рахунок можливостей зовнішнього середовища.

Поле СлЗ — на цьому полі поєднуються слабкі сторони під­приємства і загрози зовнішнього середовища, що вказує на необ­хідність стратегічних інноваційних змін.

На перетині окремих складових груп чинників формуються поля певних сполучень і взаємодії цих чинників, які необхідно враховувати в процесі розроблення інноваційної стратегії.

43. Методи пошуку інноваційних ідей. Характеристика активних методів пошуку.

Існує велика кількість різноманітних методів і засобів пошуку інноваційних ідей. Вони складають дві великі групи: пасивного і активного пошуку.

МЕТОДИ АКТИВНОГО ПОШУКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ:

1)Емпіричні: опитування спеціалістів, опитування споживачів, оцінка публікацій.

2)Системно-логічні: морфологічний аналіз, функціонально-вартісний аналіз, « «дерево» рішень проблеми.

3)Творчі: «мозкова атака», метод колективного блокнота, синектика, метод Дельфі, метод аналогій, метод інверсії, метод асоціацій, аналогів.

Емпіричні методи будуються на досвіді. Вони завбачають майбутнє за допомогою математичної залежності, яка узгоджується з ємпіричними параметрами.

В основу «Мозкового штурму» - покладений принцип обговорення проблеми та висування ідей. Керівник формулює проблему і запрошує кожного члена гру­пи висловити свої пропозиції, які записуються в міру їх надходження. Дозволяється тільки поповнювати вже запропоновані пропозиції. Такий підхід є один з найефективніших методів активного пошуку інноваційних ідей, нерідко за годину роботи групі вдається сформулювати більше 100 ідей.

Метод колективного блокнота полягає в тому, що групі людей видаються блокноти, в які вони записують всі пропозиції, які мають стосовно поставленої перед ними проблеми. Потім записи аналізуються і знаходять відповідні рішення.

Метод Дельфі – це метод прогнозу, під час використання якого у процесі дослідження виключається безпосереднє спілкування між членами групи і проводится індивідуальне опитування експертів з використанням анкети для з‘ясування їхньої думки відносно майбутніх гіпотетичних подій.

Синектика. Означає поєднання, переплетіння, взаємозв'язок Сутність методу полягає в зіставленні завдання раціоналізації з незалежними від вирішуваного кола проблем системами або елементами систем (біологічних, тех­нічних, соціальних тощо) і, таким чином, створенні серії залежнос­тей і аналогів. Серед них слід вибрати придатні для розв'язання за­вдання.

Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) застосову­ється при функціональному підході до вивчення матеріального об'єкта, його характеристик з точки зору задоволення потреб.

При функціональному підході спеціаліст абстрагується від ре­альної конструкції виробу чи аналізованої системи (технології, послуги) і зосереджує увагу на її функціях. Для нього предметом дослідження є комплекс функцій, їх сукупність. По-іншому став­ляться питання: чи необхідні ці функції? Якщо так, то чи необ­хідні передбачені кількісні характеристики? Яким найбільш еко­номічним шляхом можливо досягти виконання функцій?

Морфологічний аналіз передбачає виявлення основних струк­турних вимірювань товару з наступним аналізом зв'язків між ви­мірами з метою знаходження нових цікавих комбінацій. При використанні морфологічного аналізу досліджуваний об'єкт необхідно поділи­ти на функціональні частини (функціонально-морфологічні озна­ки) і записати інформацію про них (варіанти здійснення) без зв'язку з об'єктом (виробом), тобто застосувати морфологічні ознаки до інших аналогічних виробів.

Аналіз отриманих варіантів виявляє такі їх комбінації, які при звичному переборі не брались до уваги, пропускались.

Для підвищення ефективності цього методу як морфологічні ознаки поліпшуючого об'єкта (або процесу) можна вибирати не його технічні характеристики, а фізичні ефекти, складаючи фізич­ний принцип дії об'єкта.