- •Лекція 1. Основні теорії трансформаційних станів економіки.
- •1. Сутність та зміст трансформаційної економіки як науки.
- •2. Сутність перехідної економіки.
- •2. За характером перехідних процесів:
- •2. Трансформаційні стани економічних систем, основні форми та етапи їх розвитку
- •4. Становлення економічної системи України в умовах трансформаційних процесів в економіці
- •Лекція 2. Закономірності руху економічних систем. Людський, соціальний та інтелектуальний капітал.
- •1. Індустріальне та постіндустріальне суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство як форма й результат функціонування постіндустріальної економіки.
- •4. Роль держави у забезпеченні ефективної трансформації продуктивних сил на принципах інформаційної економіки.
- •5. Людський, соціальний та інтелектуальний капітал як інституціональні форми функціонування інформаційного суспільства.
- •Лекція 3. Передумови системної трансформації соціалізму.
- •1. Соціально-економічна сутність централізовано керованої економічної системи.
- •2. Централізоване директивне планування.
- •3. Господарські реформи як способи вдосконалення централізовано керованої економічної системи.
- •4. Необхідність, сутність та цілі соціально-економічної трансформації командно-адміністративної системи соціалізму.
- •Лекція 4. Проблеми формування економічної політики в Україні в умовах перехідного стану суспільства.
- •1. Економічна політика як об’єктивна потреба відображення інтересів суб’єктів економічної діяльності.
- •2. Цілі економічної політики та їх класифікація
- •3. Концептуальні моделі переходу до ринкової системи господарювання.
- •Лекція 5. Становлення ринку факторів виробництва.
- •1. Первісне нагромадження капіталу. Становлення ринку капіталів.
- •2. Становлення фондових ринків.
- •3. Проблеми формування ринків землі та нерухомості.
- •4. Формування системи найманої праці та ринку праці.
- •Лекція 6. Принципи формування підприємницького середовища у перехідній економіці України.
- •1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
- •Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні
- •Державне регулювання підприємництва.
- •3. Державне регулювання процесів у підприємницькому середовищі.
- •4. Державна система підтримки підприємництва.
- •5. Фінансові важелі державної підприємницької політики.
- •Лекція 7. Фіскальна та монетарна політика як складові фінансової стабілізації у трансформаційній економіці.
- •1. Цілі, функції та інструменти фіскальної політики в умовах системної трансформації економіки.
- •2. Використання податкових інструментів у фіскальній політиці.
- •3. Формування дохідної та видаткової частин бюджету.
- •4. Дефіцит бюджету і способи його покриття. Державний борг та проблеми його обслуговування.
- •5. Монетарна політика та особливості її реалізації в Україні.
- •Лекція 8. Зайнятість, доходи населення та соціальна політика в умовах ринкових перетворень.
- •1. Зайнятість як функція суспільного виробництва та форма відповідності пропозиції робочої сили та попиту на неї.
- •2. Безробіття як макроекономічна проблема сучасної економіки.
- •4. Регулювання ринку праці, зайнятості, оплати праці та споживання населення.
- •Лекція 9. Основні тенденції та інституціональні форми глобалізації, їх вплив на трансформаційні процеси в Україні
- •1. Сутність глобалізації. Економічний розвиток як чинник формування інституціональних основ глобалізації.
- •2. Глобалізація та проблеми міжнародної економічної безпеки.
- •3. Глобалізація та соціалізація економічного розвитку.
- •4. Глобалізація як інструмент запровадження ефективних соціальних чинників трансформації національних економічних систем.
Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні
Складові чинники підприємницького середовища |
Характеристика перешкод |
Загально- політичні |
— переважання негативного ставлення суспільства до підприємництва; — брак дійового механізму державної підтримки бізнесу; — політична нестабільність; — проблеми лобіювання підприємницьких інтересів |
Загально- економічні |
|
Загально- правові |
|
Організаційно-структурні |
|
Соціально-психологічні |
|
Функціональні |
|
Отже, в Україні середовище функціонування підприємництва далеко не повною мірою відповідає вимогам ринкової економіки і є несприятливим для його успішного розвитку.
Державне регулювання підприємництва.
В Україні роль підприємництва є винятково актуальною. Розвиток мережі підприємницьких структур і передусім малих і середніх підприємств сприяє вирішенню гострих для економіки України проблем переходу до ринку. Однак становлення підприємницького сектору натрапляє на серйозні труднощі, пов’язані з формуванням сприятливого макроекономічного середовища.
Важливо усвідомлювати, що для нормального функціонування підприємницького середовища мають бути забезпечені такі обов’язкові умови:
стабільна національна кредитно-грошова система;
пільгова система оподаткування, що сприяла б швидкому припливу фінансових коштів у сферу бізнесу;
активно діюча система інфраструктурної підтримки підприємницької діяльності (комерційні банки, товарно-сировинні біржі, страхові компанії, науково-консультативні та навчальні центри загального розвитку підприємництва, менеджменту, маркетингу тощо);
державна підтримка підприємництва в галузі фінансів і матеріально-технічного забезпечення (особливо під час започаткування та становлення);
ефективний захист промислової та інтелектуальної власності;
спрощена процедура регулювання підприємницької діяльності державними органами управління національним господарством;
правова захищеність підприємництва;
формування в суспільстві привабливого іміджу підприємництва, толерантного ставлення до його тимчасових невдач.
На нинішньому етапі розвитку України, коли трансформаційний спад поступово змінюється структурною перебудовою, паралельно з процесами становлення підприємницького сектору відбувається формування механізму його державного регулювання. Тобто державна підприємницька політика ще перебуває в зародковому стані і є так само недосконалою, як і всі інші інструменти регулювання.
Економічний аналіз процесів підприємництва в Україні свідчить про численні стратегічні і тактичні прорахунки в діях державної законодавчої та вищої виконавчої влади на початковому періоді його формування. Відтак зрозуміло, що важливою передумовою успішного розвитку підприємництва в Україні має стати створення ефективного механізму державного регулювання підприємництва. Зарубіжний досвід і аналіз вітчизняної практики розвитку підприємницьких структур свідчать, що державна підприємницька політика має включати такі складові:
державне регулювання всіх тих процесів, що відбуваються в підприємницькому середовищі та є формотворчими його чинниками;
державна система підтримки підприємництва.
Державне регулювання підприємницької діяльності — це заснована на законодавстві форма державного впливу на підприємницьку діяльність шляхом встановлення та застосування державними органами правил, спрямованих на забезпечення належних умов господарської діяльності фізичних та юридичних осіб, що підтримується можливістю застосування правових санкцій при порушенні зазначених правил. Державне регулювання підприємницької діяльності необхідне як додатковий механізм до системи саморегулювання ринку, спрямований на коригування економічної поведінки в інтересах суспільства.
Цілями державної підприємницької політики є:
формування потужного підприємницького сектора;
стимулювання перспективних видів і напрямів діяльності;
сприяння нагромадженню інвестиційних ресурсів та інвестиційно-інноваційній діяльності у пріоритетних галузях НЕС;
забезпечення стабільного функціонування вітчизняного підприємництва в умовах глобалізації економіки і посилення міжнародної конкуренції.
Безпосередніми суб’єктамидержавного регулювання підприємництва в Україні виступають:Міністерство економіки (як координуючий макроекономічний орган стратегічного характеру дії); державний комітет з питпнь регуляторної політики та підприємництва (як розробник оперативних питань); Ліцензійна палата, галузеві міністерства і відомства, Міністерство фінансів, державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації, державна податкова адміністрація, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна, місцеві органи виконавчої влади.
Суб’єктами впливу на підприємництво є також різноманітні об’єднання підприємств (торгово-промислові палати, організації работодавців та ін.)
Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до Господарського кодексу України та інших законів. Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законами України.
Наявний механізм державного регулювання підприємництва в загальному вигляді (досить умовно) показано на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Механізм державного регулювання підприємництва