- •Лекція №2. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права особисті немайнові права фізичної особи
- •1. Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •2. Цивільна дієздатність фізичної особи та її види.
- •3. Опіка та піклування.
- •4. Місце проживання фізичної особи. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •5. Особливості статусу фізичної особи-підприємця.
- •6. Особисті немайнові права людини: поняття, види, способи захисту
Лекція №2. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права особисті немайнові права фізичної особи
Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи.
Цивільна дієздатність фізичної особи та її види.
Опіка та піклування.
Місце проживання фізичної особи. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
Особливості статусу фізичної особи-підприємця.
Особисті немайнові права людини: поняття, види, способи захисту.
1. Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи.
Цивільні правовідносини виникають та існують між людьми. З точки зору організації відносин між ними це можуть бути як окремі люди, так і їх колективи. Стосовно людей як суб'єктів, тобто носіїв цивільних прав і обов'язків, ЦК вживає термін «фізичні особи», тим самим підтримуючи загальновизнану тенденцію про характеристику людини як носія цивільних прав та обов'язків, що підкреслює реальне, фізичне існування людини як частини живої природи. Відокремленість колективу людей як суб'єкта права досягається завдяки використанню терміна «юридична особа».
Цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки. Така правоздатність визнається однаковою мірою за всіма фізичними особами незалежно від їх віку, стану здоров'я та інших факторів і є передумовою виникнення суб'єктивного права.
Правоздатність у фізичної особи виникає від дня народження і припиняється з її смертю (або з оголошенням її померлою).
Жоден громадянин упродовж свого життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності, але може бути обмежений у ній. Наприклад, у випадках, передбачених законом, здатність мати окремі права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку
(право на заняття підприємницькою діяльністю, керувати автомобілем тощо).
Зміст цивільної правоздатності. Під змістом правоздатності фізичної особи розуміють перелік цивільних прав і обов'язків, які можуть належати їй. Цивільне законодавство України встановлює, що фізична особа може мати:
• особисті немайнові права;
• майно на праві власності;
• право користування житловими приміщеннями;
• право на підприємництво;
• право заповідати та успадковувати майно;
• бути стороною в договорі.
Фізична особа здатна мати всі інші цивільні права, не передбачені Конституцією України, Цивільним кодексом України, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам громадянського суспільства. Вона здатна мати також обов'язки, які виникають як у власника, так і у сторони в договорі, а також як учасника інших цивільних правовідносин, передбачених законами.
Зміст цивільної правоздатності визначається законом, але перелік цих прав не є вичерпним. Більше того встановлюється, що правові акти Президента У країни, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не можуть обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.
Цивільну правоздатність не можна змінити або обмежити за волею окремих осіб. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.
Допускаються два види обмеження цивільної правоздатності — добровільний і примусовий. Примусове обмеження цивільної правоздатності допустиме лише тоді, коли воно передбачене законом (обмеження волі, виправні роботи, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, адміністративний нагляд, позбавлення права керувати транспортним засобом тощо). Такі обмеження є реакцією держави на протиправну поведінку особи або заходом профілактики та лікування небезпечних захворювань.