- •2.Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі
- •3.Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •4.Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •5. Визначення поняття «Публічна інформація»
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •9. Деклараційна,педагогічна та адвокатська журналістика.
- •10. (43) Джерела формування української журналістики.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •12. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики.
- •13. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні групи на різні соціальні інститути та посадових осіб.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •15. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів .
- •17. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської діяльності.
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21. Журналістика думки, власного погляду на проблеми «нова» журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика в системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)України».
- •27. Закон України «Про інформацію».
- •28. Закон України «Про телебачення і радіомовлення в Україні».
- •29. Законодавча база преси .
- •30. Зміст поняття журналістика
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •33. Конституційні засади діяльності змі
- •34. Критерії ефективності журналістики
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками
- •36.Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованого змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •41. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •43. (10)Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •44. Поняття «Свобода преси» і «Четверта влада» як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •49. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування .
- •51. Права і обов’язки журналістів відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •55. Принципи журналістики.
- •56. Проблеми розуміння і реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •57. Професійні якості журналіста.
- •58. Реалізація права громадян на інформацію – найістотніша ознака демократії.
- •59. Результативність журналістської діяльності.
- •60. Рішення Європейського Суду щодо журналістської діяльності.
- •61. Рішення Європейського суду щодо реалізації положень 10 статті Євроконвенції. (60)
- •62. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики.
- •63. Свобода слова і влада.
- •64. Система принципів сучасної журналістики
- •65. Соціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •66. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
- •68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
- •69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •70. Суспільство і соціальна інформація.
- •71. Сутність гуманістичної позиції журналіста.
- •72. Сучасні проблеми мас-медіа.
- •73. Сучасні проблеми свободи слова в Україні.
- •74. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •75. Сучасні теорії свободи преси журналістської діяльності.
- •76. Форми власності у сфері журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції , соціалізації критики та контролю.
- •78. Функції журналіста.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •83. Характеристика основних видів інформаційної діяльності.
- •84. Юридичні аспекти права на комунікацію.
80. Функції обслуговування і розважання.
Ф. обслуговування – ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо та телебачення, споживачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні поради для свого буденного життя. Все, про що ми дізнаємось із ЗМІ – прогнози погоди, затори, забруднення довкілля, курси валют, де коли і які відбудуться заходи – все це полегшує наше життя. Як в газетах і журналах, так і на тб і на радіо існують спеціальні служби порад, котрі допомагають своїм читачам, слухачам,глядачам вирішувати власні юридичні,освітні, сексуальні проблеми, радять, як зберегти здоровя і навіть знайти робоче місце – все це має велике значення для багатьох людей. ЗМі часто сприймаються з більшою довірою, ніж партії або церква. Саме тому дуже важливо, щоб ЗМІ виконувало цю функцію.
Ф.розважання – багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб у розвагах, відпочинку та розрядці. Вони бажають за допомогою ЗМІ хоч на мить відійти від буденності. Цю функцію перш за все виконують такі ЗМІ, як книга, ілюстрований журнал, бульварна газета, художній фільм, радіо та тб.Існують дві концепції реалізування цієї функції. Одна виходить з ого, що ЗМІ надають перевагу кожній темі, яка має розважальну цінність. – це шлях бульварних газет та приватних телестанцій. Інша концепція має на меті репрезентувати якомога більше матеріалів на політичну, економічну та культурну тематику, подаючи їх як розважальну інформацію. Саме звідси пішло поняття інфотеймент.
81. Функція критики та контролю.
Ф. критики та контролю. Є такі автори, котрі не визнають цю функцію ЗМІ тому що тільки народ, кажуть вони, нація, а не працівники ЗМІ можуть і повинні критикувати тих, хто стоїть при владі. Але ж для цього є функція артикуляції. Ця думка діаметрально протилежна американським відносинам суспільства зі ЗМІ, і навіть німецькі та швейцарські суди добре ставляться до функції критики і контролю. Згідно з цим, ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю. Вони повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з передачею інформації. Через це ЗМІ не стають офіційною четвертою владою, тому що державні гілки влади легітимізуються під час виборів, чого немає у випадку зі ЗМІ. Але ж вони все-таки є владою, силою, і ця влада дає їм можливість стежити за діями урядовців у політиці та в економіці.
82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
Новизна. Повідомлення вже відоме споживачеві, не принесе йому корист. Навряд чи, скажімо, один і той же звіт пресової агенції читач почне вивчати у різних газетах.
Достовірність. Вона розуміється як точність (ступінь наближення до реального «прототипу» повідомлення) і як повнот (розкриття змісту і значення того, що відбувається).
Доступність. Радіопередача незнайомою мовою не принесе ніякої користі, яу і балетний спектакль для незрячих.
Своєчасність. Запізніле штормове попередження явно не допоможе тонучому кораблеві. З іншого боку, надмірна деталізація плану роботи на тривалу перспективу заважає застосувати його у несподіваних ситуаціях, які можуть виниктнути.
Відповідність запитам спожиача. Крім того, що аудиторія не потребує даної інформації, вона часом і не настроєна на сприйняття нових фактів. Як приклад, великі мислителі і художники минулого, ніби випередивши у своїй творчості час, не знаходили прижиттєвого визнання.