- •2.Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі
- •3.Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •4.Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •5. Визначення поняття «Публічна інформація»
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •9. Деклараційна,педагогічна та адвокатська журналістика.
- •10. (43) Джерела формування української журналістики.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •12. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики.
- •13. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні групи на різні соціальні інститути та посадових осіб.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •15. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів .
- •17. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської діяльності.
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21. Журналістика думки, власного погляду на проблеми «нова» журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика в системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)України».
- •27. Закон України «Про інформацію».
- •28. Закон України «Про телебачення і радіомовлення в Україні».
- •29. Законодавча база преси .
- •30. Зміст поняття журналістика
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •33. Конституційні засади діяльності змі
- •34. Критерії ефективності журналістики
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками
- •36.Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованого змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •41. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •43. (10)Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •44. Поняття «Свобода преси» і «Четверта влада» як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •49. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування .
- •51. Права і обов’язки журналістів відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •55. Принципи журналістики.
- •56. Проблеми розуміння і реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •57. Професійні якості журналіста.
- •58. Реалізація права громадян на інформацію – найістотніша ознака демократії.
- •59. Результативність журналістської діяльності.
- •60. Рішення Європейського Суду щодо журналістської діяльності.
- •61. Рішення Європейського суду щодо реалізації положень 10 статті Євроконвенції. (60)
- •62. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики.
- •63. Свобода слова і влада.
- •64. Система принципів сучасної журналістики
- •65. Соціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •66. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
- •68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
- •69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •70. Суспільство і соціальна інформація.
- •71. Сутність гуманістичної позиції журналіста.
- •72. Сучасні проблеми мас-медіа.
- •73. Сучасні проблеми свободи слова в Україні.
- •74. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •75. Сучасні теорії свободи преси журналістської діяльності.
- •76. Форми власності у сфері журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції , соціалізації критики та контролю.
- •78. Функції журналіста.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •83. Характеристика основних видів інформаційної діяльності.
- •84. Юридичні аспекти права на комунікацію.
19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської діяльності.
Рада Європи створила значну кількість правових норм та стандартів стосовно свободи преси та доступу до інформації, розвинула судову практику. Основні положення щодо цих питань сформульовані у статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі — Конвенція). Європейський Суд з прав людини (далі — Суд) використовував норми статті 10 під час винесення десятків рішень про свободу преси та інших пов’язаних з нею прав, положення цієї статті були далі розроблені в рекомендаційних повідомленнях Європейської Комісії з прав людини (далі — Комісія). Комісія вирішує, чи можна брати на розгляд заяви та повідомлення про факти, і висловлює свою думку, грунтуючись на відповідному законодавстві. Додаткові рекомендації стосовно плюралізму в пресі та доступу до інформації виробляють Комітет Міністрів та Парламентська Асамблея 1. Усі рішення Європейського Суду з прав людини є обов’язковими лише для країн, що приєдналися до Конвенції4. Тим не менш Конвенція має великий вплив і за межами Європи: її положення враховувалися при складанні Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП)5, Американської Конвенції про права людини6, національних конституцій та законів 7.
20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
Журналі́стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи.
Соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями. Функціонування журналістики забезпечується в сучасному світі через її інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-управлінських та навчальних закладів та установ.
Журналістська діяльність здійснюється в певних суспільно-політичних умовах (державних, економічних, культурно-історичних, релігійних, національних) при певному характері і взаємовідносинах різних соціальних сил (класів, партій, профспілок, асоціацій підприємців). При цьому життєдіяльність суспільства протікає в значній мірі як функціонування великої кількості різноманітних соціальних інститутів. У суспільстві діє безліч ЗІ. Журналістика є одним з найважливіших ЗІ, без якого неможливе нормальне функціонування суспільства, незалежно від того, на яких засадах вона створена і діє. Тенденції розвитку людського суспільства спрямовані на створення гуманістично орієнтованого суспільства. Сучасна журналістика в суспільстві, що знаходиться в перехідній стадії розвитку, дуже різноманітна, у різних співвідношеннях несе риси «старого» і «нового». Журналістику, як Соціальний Інститут демократичного суспільства (що складається з трьох підструктур) - громадянської, економічної, державної), утворюють три соціальні типу ЗМІ.
ЗМІ громадянського «тіла» суспільства. ГО - область «самостояння» людини як громадянина (а не підданого), активно домагається і реалізує свої громадянські права.Сюди входять ЗМІ організацій, відкрито відстоюють їхні позиції і виходять на їхні кошти (політ.партіі, асоціації підприємців, об'єднання ветеранів). ЗМІ комерційного характеру, що випускаються заради прибутку. ЗМІ різних неполітичних організацій. Державні ЗМІ - що створюються різними структурами влади, як загальнофедеральних, так і регіональної.Державно-суспільні ЗМІ - найбільш повно можуть реалізувати спільні інтереси. Сутність демократії: делібератівная (що вимагає обміркованих рішень), партіціпарная (свідома участь всіх громадян) і діалогічна (коли рішення народжуються в результаті погоджувальних обговорень). Журналістики належить величезна роль в інформаційному забезпеченні демократії через досягнення максимальної поінформованості громадян.
Журналістика веде моніторинг всіх сфер життя, є трибуною різноманітних думок з широкого кола питань, є громадським експертом, бере участь у створенні духовної атмосфери в суспільстві, дає можливість громадянам висловитися та бути почутими, виступає двигуном демократичного прогресу, забезпечує інформаційну безпеку, реалізує частину загальнонаціональної політики. Медіадемократія - взаємодія на рівних засадах бізнесу, влади, некомерційних організацій та ЗМІ.