71. Сутність гуманістичної позиції журналіста.

Гуманізм виконує особливі функції у журналістиці. Демократична, гуманістично спрямована журналістика комплексно впливає на розум, почуття реципієнта, формує філософський світогляд, політичні погляди, моральні норми, передає наукові знання, дарує естетичну насолоду. Журналістські матеріали, що підтримують гуманістичні традиції, розширюють життєвий досвід особи, дають змогу виробити власні установки й ціннісні орієнтири, спрямовані на соціалізацію людини.

Сучасна українська демократична журналістика повинна служити людям, а не владі, партіям, комерційним структурам, робити особу людяною, соціальною, вчити гуманно ставитися до інших, виховувати своєю поведінкою, вчинками, матеріалами. Все це – здійснення культурно-виховної функції журналістики. Сприяння історичному прогресу людства, державотворенню України в ім’я людини – вище гуманістичне призначення демократичної журналістики. В умовах розбудови демократичної незалежної держави існує потреба в об’єднанні усіх прогресивних духовних сил.

Аргументами на користь гуманізму як загальної філософської основи демократичної журналістики є: – необхідність спільного розв’язання державних, політичних, економічних, національних, релігійних, соціальних, екологічних проблем; – повна реалізація прав і свобод людини в державному, міжнародному масштабі; – усунення протистоянь націй, конфесій, партій, соціальних груп для співробітництва в ім’я виживання; – спільна боротьба людства за виживання на планеті Земля, якій загрожують глобальні проблеми, біди та катастрофи.

Гуманізм як стрижневий орієнтир журналістів дає підстави сформулювати основні етичні принципи, норми, правила, що ґрунтуються на багатовікових моральних традиціях, ідеях свободи, справедливості, милосердя, порядності, совісті й честі. Журналістська мораль, побудована на гуманістичних ідеях, є засобом перетворення журналістської етики як теорії у життя, утвердження в ньому гуманістичних засад.

72. Сучасні проблеми мас-медіа.

Проблеми: 1. Глобалізація - з'являються глобальні ЗМІ, концентровані горизонтально і вертикально. Це призводить до створення масового інформаційного продукту, експансії англійської мови. Споживання масове, стандартизоване (масова культура), споживач стає пасивним. 2. Розбіжність уявлень про світ у журналістів і аудиторії. Часто Жур-т не знає, що цікаво його аудиторії. Це веде до відриву від тих, для кого працюють ЗМІ. 3.Обмеженість кількості рекламодавців в регіонах, що зменшує прибутки ЗМІ. 4. Залежність від владних структур і що домінують на даній території промислово-фінансових груп. 5.Велика кількість замовних матеріалів, змішування реклами та PR. 6. Підрив фінансової бази ЗМІ в умовах галопуючої інфляції на початку 90-х. 7. Зниження насиченості друкованими виданнями на душу населення. 8. Падіння тиражів у порівнянні з радянським періодом. 9. «Жовта» преса. 10. Інформаційні війни. 11. Журналісти вважають, що вони безпомильні. 12. Культивація уявних цінностей. 13. Занадто великий потік інформації, який не дає можливості проаналізувати ситуацію. 14. Комерціалізація ЗМІ. 15. Втрата довіри до ЗМІ.