- •2.Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі
- •3.Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •4.Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •5. Визначення поняття «Публічна інформація»
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •9. Деклараційна,педагогічна та адвокатська журналістика.
- •10. (43) Джерела формування української журналістики.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •12. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики.
- •13. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні групи на різні соціальні інститути та посадових осіб.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •15. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів .
- •17. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської діяльності.
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21. Журналістика думки, власного погляду на проблеми «нова» журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика в системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)України».
- •27. Закон України «Про інформацію».
- •28. Закон України «Про телебачення і радіомовлення в Україні».
- •29. Законодавча база преси .
- •30. Зміст поняття журналістика
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •33. Конституційні засади діяльності змі
- •34. Критерії ефективності журналістики
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками
- •36.Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованого змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •41. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •43. (10)Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •44. Поняття «Свобода преси» і «Четверта влада» як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •49. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування .
- •51. Права і обов’язки журналістів відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •55. Принципи журналістики.
- •56. Проблеми розуміння і реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •57. Професійні якості журналіста.
- •58. Реалізація права громадян на інформацію – найістотніша ознака демократії.
- •59. Результативність журналістської діяльності.
- •60. Рішення Європейського Суду щодо журналістської діяльності.
- •61. Рішення Європейського суду щодо реалізації положень 10 статті Євроконвенції. (60)
- •62. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики.
- •63. Свобода слова і влада.
- •64. Система принципів сучасної журналістики
- •65. Соціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •66. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
- •68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
- •69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •70. Суспільство і соціальна інформація.
- •71. Сутність гуманістичної позиції журналіста.
- •72. Сучасні проблеми мас-медіа.
- •73. Сучасні проблеми свободи слова в Україні.
- •74. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •75. Сучасні теорії свободи преси журналістської діяльності.
- •76. Форми власності у сфері журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції , соціалізації критики та контролю.
- •78. Функції журналіста.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •83. Характеристика основних видів інформаційної діяльності.
- •84. Юридичні аспекти права на комунікацію.
25. Журналістика як система засобів масової інформації.
Сучасна журналістика являє собою складну систему органів масової інформації, що дедалі ускладнюється. Поява нових елементів у ній пов'язане не тільки з простим збільшенням кількості одиниць, але й зміною якісного стану системи в цілому.
Система органів масової інформації - це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди (спочатку періодична преса, потім телеграфні комунікації, фотографія, кіно, радіо, телебачення і, нарешті, новітні аудіовізуальні та комп'ютерні технології). Сучасна журналістика як система - це сукупність усіх наявних у даний історичний момент органів масової інформації, функціонування яких спричинене суспільними потребами в інформації й попитом аудиторії. Органи масової інформації взаємодіють між собою і в цілому як єдиний соціальний інститут якнайтісніше пов'язані з конкретно-історичним станом суспільства, що створило дану систему журналістики.
Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв'язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент (складова частина) до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.
Сучасна наука розуміє журналістику як систему, виокремлюючи в ній різноманітні типи друкованих та електронних видань, інформаційної продукції радіомовлення й телебачення. Органи масової інформації класифікуються за різноманітними ознаками. Головні засади їх типології такі:
1. За регіоном поширення виокремлюються центральні, регіональні, обласні, міські, районні, відомчі (промислових чи сільськогосподарських підприємств, навчальних закладів і т. п.) органи масової інформації;
2. За тематичною чи галузевою спеціалізацією розрізняють загальні інформаційні (якісні, універсальні) та фахові видання, а також - ділові (економічні), юридичні, спортивні, рекламні, автомобільні, комп'ютерні, городньо-садівничі, розважальні, еротичні, сенсаційні, партійні, профспілково-галузеві органи масової інформації;
3. За періодичністю: щоденні, щотижневі, щомісячні, квартальні, щорічники;
4. За типом аудиторії: загальні, жіночі, чоловічі, молодіжні, дитячі, студентські і т. п.
5. Проте, безперечно, головною засадою типології журналістики є її розрізнення за видом комунікативного каналу поширення інформації. Журналістика (з огляду на цю, п'яту, засаду) складається з чотирьох головних великих підсистем:
1) друкованих органів масової інформації;
2) радіомовної журналістики;
3) телевізійної журналістики;
4) електронних органів масової інформації.
Інтернет-журналістики.
Новітні технології, наявність ефірного й електронного типів журналістики не знищили її найдавніший вид: періодичну пресу.
Серед журналістів існує приказка: радіо впродовж цілого дня інформує громадян про те, що в цю хвилину відбувається у світі; телебачення увечері показує їм, як це сталося; а газети наступного ранку пояснюють причини цих подій.
Преса забезпечує здійснення способу "відкладеного читання", тобто звернення до тексту в зручний для читача час, тоді як радіо й телебачення позбавляють своїх прихильників такої можливості.
Носій інформації в радіомовленні лише звук, що передається на будь-які відстані і сприймається негайно, практично в момент передачі сигналу з передавального пристрою. Через цю якість радіо постає як найбільш оперативний тип журналістики.
Інтернет - найбільша в світі комп'ютерна мережа, створена з метою нагромадження, обміну й швидкісного поширення інформації.