- •2.Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі
- •3.Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •4.Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •5. Визначення поняття «Публічна інформація»
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •9. Деклараційна,педагогічна та адвокатська журналістика.
- •10. (43) Джерела формування української журналістики.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •12. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики.
- •13. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні групи на різні соціальні інститути та посадових осіб.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •15. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів .
- •17. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської діяльності.
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21. Журналістика думки, власного погляду на проблеми «нова» журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика в системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)України».
- •27. Закон України «Про інформацію».
- •28. Закон України «Про телебачення і радіомовлення в Україні».
- •29. Законодавча база преси .
- •30. Зміст поняття журналістика
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •33. Конституційні засади діяльності змі
- •34. Критерії ефективності журналістики
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками
- •36.Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованого змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •41. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •43. (10)Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •44. Поняття «Свобода преси» і «Четверта влада» як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •49. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування .
- •51. Права і обов’язки журналістів відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •55. Принципи журналістики.
- •56. Проблеми розуміння і реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •57. Професійні якості журналіста.
- •58. Реалізація права громадян на інформацію – найістотніша ознака демократії.
- •59. Результативність журналістської діяльності.
- •60. Рішення Європейського Суду щодо журналістської діяльності.
- •61. Рішення Європейського суду щодо реалізації положень 10 статті Євроконвенції. (60)
- •62. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики.
- •63. Свобода слова і влада.
- •64. Система принципів сучасної журналістики
- •65. Соціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •66. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
- •68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
- •69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •70. Суспільство і соціальна інформація.
- •71. Сутність гуманістичної позиції журналіста.
- •72. Сучасні проблеми мас-медіа.
- •73. Сучасні проблеми свободи слова в Україні.
- •74. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •75. Сучасні теорії свободи преси журналістської діяльності.
- •76. Форми власності у сфері журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції , соціалізації критики та контролю.
- •78. Функції журналіста.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •83. Характеристика основних видів інформаційної діяльності.
- •84. Юридичні аспекти права на комунікацію.
66. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
Серед журналістів існує приказка: радіо впродовж цілого дня інформує громадян про те, що в цю хвилину відбувається у світі; телебачення увечері показує їм, як це сталося; а газети наступного ранку пояснюють причини цих подій. А відтак вести мову про те, що в ближчому майбутньому телебачення нібито витіснить газети і журнали, безпідставно. Швидше за все, існуюча нині система масової інформації закріпиться надовго, а кожен з її елементів буде й надалі виконувати притаманну йому місію в системі журналістики.
У сучасній журналістиці як системі органів масової інформації головне місце займають преса, радіомовлення і телебачення. З появою електронної журналістики дехто прогнозував занепад друкованої. Але цього не сталося. Виявилося, що кожна з підсистем виконує в системі журналістики свою, пов'язану з її специфікою функцію, обслуговує цілком визначені суспільні потреби в інформації. Радіомовлення вважається найбільш всюдисущим, найбільш проникним засобом масової інформації; телебачення має найсильніший вплив на людське сприйняття, переносить людину на місце події, домагається ефекту її присутності в самому її епіцентрі; преса запишається найбільш аналітичною, роз'яснюючою формою масової інформації.
Журналіст мусить шукати адекватну для своїх здібностей галузь у системі засобів масової інформації. При цьому слід врахувати ще й таке. Матеріали для преси створюються журналістом індивідуально, матеріали для радіо, а особливо для телебачення — наслідок колективної праці. Телебачення і радіомовлення — для тих, хто хоче відбутися, преса — для тих, хто хоче відбулися й залишитися.
68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
У своїй діяльності журналіст органічно поєднує творчі та організаційні функції. Він не тільки визначає тему свого виступу та його мету, але і проводить збір первинного матеріалу (що, як правило, пов'язане з великими організаційними зусиллями), його обробку, а потім слідують етапи створення матеріалу, його редагування і публікації. Підсумком діяльності журналіста є оцінка його виступу. Специфіка праці журналіста полягає у тому, що вона носить публічний характер. Здавалося б, оцінка матеріалу читачем, глядачем повинна мати для журналіста універсальне значення. Однак, соціологічний аналіз показує, що це не зовсім так. Наприклад, коли під час одного з опитувань журналістам задали питання: «З чим Ви перш за все пов'язуєте успіх свого матеріалу?», виявилося, що тільки 60% пов'язують його з відгуком читачів на виступ. Разом з тим, 42% опитаних надають велике значення неформальному схваленню свого матеріалу колегами
Умовою успішного збору інформації є здатність відчувати настрій співрозмовника і швидко реагувати на зміни в ньому, уміння наполегливо і в той же час тактовно розвивати ледь помітну тему розмови, направити його в потрібне русло.Журналістові необхідно бути тактовним, добре «підкованим» у законодавстві, стійким до стресу, мати хорошу дикцію і грамотну мову, а також уміти слухати і чути.
Провідні якості журналіста – це комунікабельність, інтелект, спостережливість, ерудиція, грамотність, наполегливість, оперативність, порядність, широкий кругозір, хороша пам’ять, допитливість, професійна етика та легке опанування новими навичками та знаннями.
Важливим є професійний обов'язок журналіста, вироблене співтовариством журналістів уявлення про зобов'язання перед суспільством, які журналісти сумлінно беруть на себе, виходячи з місця та роллі своєї професії в житті.Зміст професійного обов'язку сучасного журналіста описано в «Міжнародних принципах журналістської етики», прийнятих на IV консультаційної зустрічі міжнародних і регіональних журналістських організацій, що проходила в 1984 році в Парижі і в Празі. Цей документ говорить: «Найперше завдання журналіста – гарантувати людям отримання правдивої та достовірної інформації за допомогою чесного відображення об'єктивної реальності». Саме в такій гарантії укладена серцевина загальної формули професійного обов'язку. Професійні честь, гідність, відповідальність і совість.