- •2.Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі
- •3.Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •4.Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •5. Визначення поняття «Публічна інформація»
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •9. Деклараційна,педагогічна та адвокатська журналістика.
- •10. (43) Джерела формування української журналістики.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •12. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики.
- •13. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні групи на різні соціальні інститути та посадових осіб.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •15. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів .
- •17. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської діяльності.
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21. Журналістика думки, власного погляду на проблеми «нова» журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика в системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)України».
- •27. Закон України «Про інформацію».
- •28. Закон України «Про телебачення і радіомовлення в Україні».
- •29. Законодавча база преси .
- •30. Зміст поняття журналістика
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •33. Конституційні засади діяльності змі
- •34. Критерії ефективності журналістики
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками
- •36.Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованого змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- •41. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •43. (10)Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •44. Поняття «Свобода преси» і «Четверта влада» як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •49. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування .
- •51. Права і обов’язки журналістів відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •55. Принципи журналістики.
- •56. Проблеми розуміння і реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •57. Професійні якості журналіста.
- •58. Реалізація права громадян на інформацію – найістотніша ознака демократії.
- •59. Результативність журналістської діяльності.
- •60. Рішення Європейського Суду щодо журналістської діяльності.
- •61. Рішення Європейського суду щодо реалізації положень 10 статті Євроконвенції. (60)
- •62. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики.
- •63. Свобода слова і влада.
- •64. Система принципів сучасної журналістики
- •65. Соціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •66. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
- •68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
- •69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •70. Суспільство і соціальна інформація.
- •71. Сутність гуманістичної позиції журналіста.
- •72. Сучасні проблеми мас-медіа.
- •73. Сучасні проблеми свободи слова в Україні.
- •74. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •75. Сучасні теорії свободи преси журналістської діяльності.
- •76. Форми власності у сфері журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції , соціалізації критики та контролю.
- •78. Функції журналіста.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •83. Характеристика основних видів інформаційної діяльності.
- •84. Юридичні аспекти права на комунікацію.
23. Журналістика в системі економічних відносин суспільства.
Редакція друкованого ЗМІ стає суб'єктом підприємницької діяяльності й набуває статусу основної організаційної ланки економіки - підприємства - тільки з моменту її державної реєстрації в цій якості.
У законодавстві, що регулює діяльність друкованих ЗМІ, відсутнє чітке визначення статусу редакції як самостійного господарчого суб'єкта, а тільки обумовлено, що вона може виступати в такій ролі.
На нашу думку, у визначенні статусу редакції, як господарчого суб'єкта вирішальну роль повинна відігравати така її особливість: будучи суб'єктом ринкових відносин, для якого отримання економічних вигод - головне завдання, вона, водночас, виконує важливу для розвитку суспільства соціальну, комунікативну функцію. Обидва завдання взаємозв'язані, для досягнення одного з них необхідна успішна діяльність із виконання іншого.
Для підприємств друкованих засобів масової інформації немає особливих вимог стосовно форми власності, тут характерна наявність будь-якої з них: приватної, колективної, комунальної, рідше державної.
У процесі їх діяльності редакція активно взаємодіє з постачальниками товарів і послуг, банками, ринком праці, розповсюджувачами, рекламодавцями. Ці відносини будуються на договірній основі, з дотриманням певних принципів і, в першу чергу, урахуванням економічних інтересів підприємства, прогнозуванням можливих наслідків.
Результати діяльності підприємств друкованих ЗМІ матеріалізуються на інформаційному ринку - просторі, де інформація перетворюється на товар, що володіє споживчою вартістю. Інформаційному ринку властиві всі обов'язкові складові: закони попиту і пропонування, життєвий цикл товару, ціна.
У ході досягнення цілей, що стоять перед підприємствами друкованих ЗМІ необхідно вирішувати як виробничі, так й економічні завдання. До перших можна віднести виробництво й збут періодичної друкованої продукції, підвищення її якості, збільшення тиражу. До других - збільшення обігу, збереження ліквідності, вирішення проблем фінансування,підвищення рентабельності. При цьому їх діяльність у цілому визначається економічною ефективністб.
24. Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.
інформація в журналістиці -- це не просто новини, а працюючі повідомлення, це новини, що увійшли в свідомість і вплинули на аудиторію в розрахованому автором напрямі. Журналістика-- це прагматична, спонукальна інформація. Саме це робить її масовою
У словосполученні "масова інформація" складник "масовий" означає зовсім не низької якості, не широко вжитковий. На перший же план висуваються такі ознаки масовості:
1. Спрямованість на масу (на все населення) при відсутності безпосереднього контакту, незалежно від розмірів і просторової розосередженості аудиторії. Слід при цьому мати на увазі відносність поняття "масовості".
2. Відповідність до потреб маси в інформації. Журналістика зорієнтована переважно на загально значиму інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства в повідомленнях, відомостях, знаннях. Журналістика спрямована на забезпечення інформаційних потреб населення в ідеологічній, суспільно-політичній, науково-технічній, економічній, культурній та ін. сферах.
4. Доступність для маси. Ця проблема має кілька аспектів. Передусім інформація має бути доступною читачам за змістом і формою, тобто зрозумілою їм, написаною простою мовою, має містити витлумачення складних понять. По-друге, інформація повинна бути доступною економічно, тобто продаватися за невелику плату. І, нарешті, по-третє, відзначимо ще один аспект доступності -- зручність доставки. Сьогодні газету чи журнал, що видається у будь-якому місті України, можна передплатити на всій її території.
5. Відкритість для співпраці усім охочим до цього. Журналістика містить потенційну можливість виступу кожного громадянина з будь-якого питання, аби цей виступ був виконаний на достатньому для сприйняття аудиторією рівні. Газети і журнали вміщують на своїх сторінках листи читачів, до участі в радіо - й телепрограмах запрошується досить широке коло громадян. У цій відкритості для співпраці теж виявляється ще один аспект "масовості" журналістики.
Специфіку "масової інформації" визначають такі атрибутивні ознаки:
1. Змістова актуальність. З цього погляду інформація повинна мати загальносуспільне значення, бути важливою для досить широкого кола громадян, викликати інтерес великої групи читачів.
2. Хронологічна актуальність або оперативність. З цього погляду всі новини повинні бути "останніми", відзначатися свіжістю.
У журналістиці точиться постійна боротьба за оперативність, першість і пріоритетність у поданні повідомлень.
Виробництво масової інформації завжди здійснюється на двох рівнях:
1) творцем її може бути кожен громадянин в силу творчої природи людини;
2) масова інформація створюється інституційно, тобто спеціальними суспільними інститутами.
Звідси -- два рівні масової інформації:
1) стихійний, що створюється спонтанно й поширюється самими масами переважно в усній формі;
2) організований, створюваний спеціалістами й поширюваний за відкритими, доступними кожному комунікаційними каналами.
Використання різних видів інформації урізноманітнює інформаційний потік, робить друковане видання чи програму електронного органу масової інформації цікавими й конкурентоспроможним.