- •Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •2. Предмет і поняття трудового права.
- •3. Особливостіметодутрудовогоправа.
- •4.Система трудового права і система трудового законодавства.
- •Функції трудового права.
- •Основні принципи трудового права.
- •7.Суб'єкти трудового права: загальна характеристика.
- •8. Працівники як суб'єкти трудового права.
- •9. Роботодавці як суб'єкти трудового права, їх види, права та обов'язки.
- •10. Джерела трудового права, їх класифікація та види.
- •11. Загальне та спеціальне трудове законодавство.
- •12.Трудовий договір: поняття, загальна характеристика у сучасний період.
- •13. Відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів.
- •14. Сторони та зміст трудового договору.
- •15. Порядок укладення трудового договору.
- •16. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу.
- •17. Строковий трудовий договір, особливості його укладання та припинення.
- •18. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання.
- •19. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •20. Трудовий договір з трудящим-мігрантом.
- •21. Трудовий договір про сумісництво.
- •22. Особливості трудового договору про сумісництво.
- •23. Трудовий договір про тимчасове заступництво та тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою.
- •24. Зміна істотних умов праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці.
- •25. Припинення трудового договору за угодою сторін.
- •26. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за ініціативою працівника.
- •27. Розірвання строкового трудового договору.
- •28. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •29. Порядок звільнення працівника за скороченням штату або чисельності працівників.
- •30. Розірвання трудового договору в разі невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •31. Розірвання трудового договору в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
- •32. Розірвання трудового договору в разі вчинення працівником прогулу без поважних причин.
- •33. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •35. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •36. Порядок звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
- •37. Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
- •38. Поняття і види робочого часу.
- •39. Нормативи робочого часу.
- •40. Правове регулювання скороченого робочого часу.
- •41. Правове регулювання неповного робочого часу.
- •42. Режим робочого часу та його види.
- •43. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •44. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •45. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •46. Поняття та види відпусток.
- •47. Щорічні відпуски, їх види та порядок надання.
- •48. Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •49. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •50. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •51. Нормативно-правове регулювання дисципліни праці.
- •Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •Статути та положення про дисципліну праці.
- •Поняття та види заохочення за успіхи в роботі.
- •Правове забезпечення стимулювання праці.
- •Поняття, підстава та умови дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.
- •Види дисциплінарної відповідальності та порядок її застосування.
- •Юридична відповідальність за трудовим правом України: загальна характеристика та підстави
- •Дисциплінарна відповідальність та її види
- •Дисциплінарне стягнення: порядок накладання, оскарження та зняття
50. Право працівника на оплату праці та його захист.
Конституція України закріпила право кожного на заробітну плату, не нижче рівня, установленого законом, право на своєчасне одержання заробітної плати. Ці питання також урегульовані КЗпП, Законом України "Про оплату праці", а також керівною постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці". У постанові підкреслено, що судовий захист є важливою гарантією конституційного права громадянина заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати лише у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших причин, передбачених чинним законодавством, які мали місце з вини працівника.
Забороняється дискримінація в оплаті праці, зниження її розміру залежно від походження, соціального, майнового стану, політичних, релігійних переконань, членства у профспілці, місця проживання та інших причин, встановлених у законі.
Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку погіршувати становище працівника в оплаті праці порівняно з умовами, передбаченими законодавством, угодами, колективними договорами.
Забороняється будь-яким способом обмежувати права працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою. Тому не допускаються випадки отримання зарплати, належної працівнику, членами його сім'ї, іншими особами без спеціально оформленої довіреності.
Закон забороняє відрахування із зарплати, метою яких є пряма чи непряма сплата власнику чи будь-якому посередникові за одержання або збереження місця роботи.
Відрахування із зарплати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законом. Зокрема, згідно зі ст. 127 КЗпП за наказом (розпорядженням) власника можуть бути проведені відрахування:
для повернення авансу, виданого в рахунок зарплати або для службового відрядження;
для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
на господарські потреби.
В усіх вказаних випадках відрахування можуть провадитись, якщо працівник не оспорює підставу і розмір відрахування. Іншими словами, необхідно отримати згоду працівника на таке відрахування. Якщо згоду отримано, наказ видається не пізніше ніж за один місяць від дня закінчення терміну, встановленого для повернення авансу або від дня виплати неправильно обчисленої суми.
51. Нормативно-правове регулювання дисципліни праці.
Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Порядок поведінки, взаємодії між працівниками на конкретному підприємстві, в установі, організації у процесі здійснення трудової діяльності називається внутрішнім трудовим розпорядком.
Всі нормативно-правові акти, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, поділяються на дві групи:
норми загального значення (КЗпП України, Типові правила внутрішнього трудового розпорядку та ін.);
норми спеціального призначення, які враховують специфіку окремих галузей господарства, а також особливості праці певних категорій працівників (галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку; статути про дисципліну; положення про дисципліну окремих категорій працівників та ін.)-
Правила внутрішнього трудового розпорядку поділяються на три види: типові, галузеві й локальні.
Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій . Це нормативний акт загальної дії, в якому сформульовані положення, що визначають трудовий розпорядок на підприємстві.
Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються міністерствами і відомствами за погодженням з відповідними профспілковими органами. У цих актах враховується специфіка галузі щодо режиму праці й відпочинку, обов'язків працівників.
Внутрішній трудовий розпорядок на конкретному підприємстві, в установі, організації визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету. В цих правилах конкретизуються обов'язки власника, адміністрації, працівників даного підприємства, правила прийому на роботу на даному підприємстві, з урахуванням специфіки підприємства, встановлюється режим робочого часу і часу відпочинку, види заохочень за успіхи в роботі, порядок їх застосування, порядок застосування дисциплінарних стягнень. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.