- •Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •2. Предмет і поняття трудового права.
- •3. Особливостіметодутрудовогоправа.
- •4.Система трудового права і система трудового законодавства.
- •Функції трудового права.
- •Основні принципи трудового права.
- •7.Суб'єкти трудового права: загальна характеристика.
- •8. Працівники як суб'єкти трудового права.
- •9. Роботодавці як суб'єкти трудового права, їх види, права та обов'язки.
- •10. Джерела трудового права, їх класифікація та види.
- •11. Загальне та спеціальне трудове законодавство.
- •12.Трудовий договір: поняття, загальна характеристика у сучасний період.
- •13. Відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів.
- •14. Сторони та зміст трудового договору.
- •15. Порядок укладення трудового договору.
- •16. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу.
- •17. Строковий трудовий договір, особливості його укладання та припинення.
- •18. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання.
- •19. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •20. Трудовий договір з трудящим-мігрантом.
- •21. Трудовий договір про сумісництво.
- •22. Особливості трудового договору про сумісництво.
- •23. Трудовий договір про тимчасове заступництво та тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою.
- •24. Зміна істотних умов праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці.
- •25. Припинення трудового договору за угодою сторін.
- •26. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за ініціативою працівника.
- •27. Розірвання строкового трудового договору.
- •28. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •29. Порядок звільнення працівника за скороченням штату або чисельності працівників.
- •30. Розірвання трудового договору в разі невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •31. Розірвання трудового договору в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
- •32. Розірвання трудового договору в разі вчинення працівником прогулу без поважних причин.
- •33. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •35. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •36. Порядок звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
- •37. Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
- •38. Поняття і види робочого часу.
- •39. Нормативи робочого часу.
- •40. Правове регулювання скороченого робочого часу.
- •41. Правове регулювання неповного робочого часу.
- •42. Режим робочого часу та його види.
- •43. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •44. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •45. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •46. Поняття та види відпусток.
- •47. Щорічні відпуски, їх види та порядок надання.
- •48. Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •49. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •50. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •51. Нормативно-правове регулювання дисципліни праці.
- •Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •Статути та положення про дисципліну праці.
- •Поняття та види заохочення за успіхи в роботі.
- •Правове забезпечення стимулювання праці.
- •Поняття, підстава та умови дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.
- •Види дисциплінарної відповідальності та порядок її застосування.
- •Юридична відповідальність за трудовим правом України: загальна характеристика та підстави
- •Дисциплінарна відповідальність та її види
- •Дисциплінарне стягнення: порядок накладання, оскарження та зняття
41. Правове регулювання неповного робочого часу.
Неповний робочий час встановлюється за погодженням між працівником та роботодавцем. Така домовленість між сторонами трудового договору можлива безпосередньо при прийнятті на роботу, так і згодом, у період роботи; на певний термін і без зазначення такого терміну.
Трудовим законодавством передбачено категорії працівників, яким роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час на їх прохання. Так, роботодавець зобов'язаний встановлювати неповний робочий час для вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, на їх прохання (ст. 56 КЗпП). Відмова роботодавця забезпечити таке право може бути оскаржена до органів, що уповноважені розглядати трудові спори.
Неповний робочий час застосовується для працівників, що працюють за сумісництвом.
Розрізняють кілька видів неповного робочого часу: неповний робочий тиждень (скорочення кількості робочих днів протягом робочого тижня); неповний робочий день (скорочення тривалості робочого дня без скорочення кількості робочих днів у тижні); поєднання обох попередніх (наприклад, два робочі дні на тиждень по 3 години щодня).
Робота на умовах неповного робочого часу не звужує обсягу трудових прав працівників. Вони мають право на відпочинок, право на допомогу в разі тимчасової непрацездатності тощо.
Лише оплата праці в цьому випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу при погодинній формі оплати праці або ж залежно від виробітку — якщо встановлено відрядну форму оплати праці.
Режими праці, що встановлюються при неповному робочому часі, можуть передбачати: скорочення тривалості щоденної роботи (зміни) на певну кількість робочих годин в усі дні робочого тижня; скорочення кількості робочих днів на тиждень зі збереженням нормальної тривалості щоденної роботи (зміни); скорочення тривалості щоденної роботи (зміни) на певну кількість робочих годин з одночасним скороченням робочих днів на тиждень
При встановленні режимів праці з неповним робочим часом тривалість робочого дня (зміни), як правило, не повинна бути менше 4 годин і робочого тижня — менше 20—24 годин відповідно при 5- та 6-денному тижні
Слід звернути увагу на те, що для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, ненормований робочий день не застосовується. Лише для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, може застосовуватися ненормований робочий день з наданням за це щорічної додаткової відпустки згідно із законодавством.
42. Режим робочого часу та його види.
Режим робочого часу - це розподіл нормативів робочого часу в межах певного календарних періодів. Режим робочого часу передбачає:
- структуру робочого тижня;
- тривалість щоденної роботи;
- час початку і закінчення робочого дня;
- час і тривалість перерви для відпочинку і харчування;
- кількість змін протягом облікового періоду.
Можна виділити загальний та спеціальні різновиди режиму робочого часу. Відповідно до ст..52 КЗпП працівників установлюється такий загальний режим робочого часу п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємством, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст..50 і 51 КЗпП).
Спеціальними різновидами режиму робочого часу є:
шестиденний робочий тиждень;
робота змінами;
з поділом робочого дня на частини;
ненормований робочий день;
гнучкий графік роботи.
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.
Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. Це:
особи адміністративного, управлінського, технічного і господарського персоналу;
особи, праця яких не піддається обліку в часі (агенти, інструктори)
особи, які розподіляють свій робочий час на власний розсуд;
особи, робочий час яких за характером роботи ділиться на частини невизначеності тривалості.
Режим гнучкого робочого часу – це форма організації робочого часу, за якої для окремих працівників або колективів підрозділів підприємства допускається (в певних межах) саморегулювання початку, закінчення і загальної тривалості робочого дня. При цьому вимагається повне відпрацювання встановленої законом сумарної кількості робочих годин протягом визначеного облікового періоду (робочого дня, тижня, місяця).