- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •Тема 2. Потреби,ресурси та виробничі можливості суспільства
- •Економічні потреби та економічні інтереси – рішійна сила розвитку суспільного в-ва
- •Механізм формування і розвитку потреб
- •Виробничі ресурси та ефективність їх використання. Межа виробничих можливостей
- •Тема 3. Соціально-економічна система суспільства,відносини власності
- •Тема 5. Гроші
- •1. Зародження і основні етапи розвитку ет.
- •3.Методи економ. Теорії.
- •4. Економічні категорії і закони.
- •6. Економ. Потреби і інтереси.
- •10. Виробництво як основа життя і розвитку людства, структура.
- •11. Фактори суспільного виробництва.
- •12. Ефективність суспільного виробництва.
- •13. Натуральне і товарне виробництво.
- •15. Виникнення грошей.
- •18. Грошова система, її структурні елементи й основні типи
- •Тема 1.Предмет і метод політичної економії
- •Тема 2.Потреби,ресурси та виробничі можливості суспільства
- •Тема 3. Соціально-економічна система суспільства. Відносини власності
- •Тема 4.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція
- •Тема 5. Гроші
- •Тема 2. Потреби,ресурси та виробничі можливості суспільства
- •Тема 3. Соціально-економічна система суспільства,відносини власності
- •Тема 5. Гроші
6. Економ. Потреби і інтереси.
Екон потреби – це необхідність особистого та виробничого споживання різних життєвих благ виробн походження.
Первісною і висхідною ф-ою всіх екон потреб є особисті потреби людей як природня фізіологічна потреба людей. У складі особистих потреб відрізняють матеріальні і соціальні потреби.
Матер потреби – це потреби в засобах існування людини як біологічної істоти, та в предметах соціально-побутового призначення.
Соц потреби – потреби у праці, в освіті, в професійному навчанні, у здоров’ї, у відпочинку.
Виробн потреби є вторинними похідними від особистих, це потреби виробничо-господ структур у робочій силі, у засобах виробн, у виробн технологій. Вони спрямовані на задоволення особистих потреб людини. У справі більш повного задоволення потреб особливого значення набуває раціоналізація споживання.
Екон потреби усвідомлюються людиною. Вони приходять через людську свідомість. Внаслідок цього екон потреби набувають форми екон інтересів.
Екон інтероси не є продуктом свідомості, це усвідомлені екон потреби. Екон інтереси це своєрідна зовнішня активізована свідомість, поверхнева оболонка екон потреб. Екон інтереси – це спрямування уваги людей на визначені реальні і потенціальні об’єкти, для їх привласнення і споживання. Вони є соціальним замовленням виробника на засоби виробн, предмети споживання. Екон інтереси активізують людською свідомістю стимулюючи вплив екон потреб на виробн. На грунті екон інтересів виникає ініціатива і підприємливість людей у прийнятті і реалізації виробництва господарських рішень. Екон інтереси рухають життям народу.
7. Економічна система.
В економічній історії відомі такі економічні системи:
1. Первісно-общинна;
2. Рабовласницька;
3. Феодальна.
їх різні залишки існують зараз у слаборозвинених колишніх колонеальних країнах Це так звані сучасні традиційні економічні системи їх основні риси;
1. Мають місце залишки натурального господарства, але домінують дрібні товарні виробництва селян і ремісників, дрібна товарна власність, ручна праця;
2. Значну роль в економіці таких країн відіграє іноземний капітал економічно розвинутих країн
Основні риси класичного капіталізму:
1. Перетворення товарного виробництва на панівну форму господарювання та виникнення і розвиток крупного товарного виробництва;
2. Концентрація приватної, головним чином єдиноосібної власності на засоби виробництва в руках підприємців-капіталістів;
3. Розповсюдження найманої праці і перетворення робочої сили на товар.
змішана соціально-регульована ринкова економіка сучасного капіталізму, її основні риси:
1. Панівна роль колективної приватної власності головним чином в акціонерній формі;
2. Розвиток класових методів господарювання у вигляді державного індикативного планування:
3. Здійснення широких державних та на рівні крупних фірм соціальних програм;
В кожній країні економічна система, що належить до відповідного типу має свої особливості, вони зумовлені національним мінталітетом геополітичного природно-кліматичного, релігійного та інших чинників.
8. Власність, її сутність і місце в екон системі.
Власності належить основоположна роль в екон си-мі. Вона вказує на те, кому і в якій мірі належить екон влада сусп-ва, тобто володіння. Користування і розпорядження факторами виробн.
Власність – це сукупність відносин людей до речей, та відносини між людьми, з приводу належення речей. Внутрішня структура елементів власності є відносини, суб’єкти і об’єкти власності.
Відносини власності – це сукупність відносин між людьми з приводу належності речей та їх відчуження і привласнення.
Суб’єктами власності є люди, окремі індивіди їх різні об’єднання, асоціації. Верховним суб’єктом власності в кожній країні є держава, вона діє від імені і в інтересах народу, а в ряді випадків держава є і прямим власником.
Об’єкти власності – це речі, насамперед, фактори виробн, життєві блага, а також гроші, спроможність людини та праці, продукти інтелектуальної праці.
Відносини власності є системоутворюючим фактором в си-мі виробничо-екон відносин, а тому й основою існуючого в країні сусп ладу, тому вони законодавчо закріплюються і охороняються державою. При цьому екон відносини власності набувають юридичної ф-ми, а їх суб’єкти стають носіями права власності
\
