Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори на политекономию.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
258.05 Кб
Скачать

6. Економ. Потреби і інтереси.

Екон потреби – це необхідність особистого та виробничого споживання різних життєвих благ виробн походження.

Первісною і висхідною ф-ою всіх екон потреб є особисті потреби людей як природня фізіологічна потреба людей. У складі особистих потреб відрізняють матеріальні і соціальні потреби.

Матер потреби – це потреби в засобах існування людини як біологічної істоти, та в предметах соціально-побутового призначення.

Соц потреби – потреби у праці, в освіті, в професійному навчанні, у здоров’ї, у відпочинку.

Виробн потреби є вторинними похідними від особистих, це потреби виробничо-господ структур у робочій силі, у засобах виробн, у виробн технологій. Вони спрямовані на задоволення особистих потреб людини. У справі більш повного задоволення потреб особливого значення набуває раціоналізація споживання.

Екон потреби усвідомлюються людиною. Вони приходять через людську свідомість. Внаслідок цього екон потреби набувають форми екон інтересів.

Екон інтероси не є продуктом свідомості, це усвідомлені екон потреби. Екон інтереси це своєрідна зовнішня активізована свідомість, поверхнева оболонка екон потреб. Екон інтереси – це спрямування уваги людей на визначені реальні і потенціальні об’єкти, для їх привласнення і споживання. Вони є соціальним замовленням виробника на засоби виробн, предмети споживання. Екон інтереси активізують людською свідомістю стимулюючи вплив екон потреб на виробн. На грунті екон інтересів виникає ініціатива і підприємливість людей у прийнятті і реалізації виробництва господарських рішень. Екон інтереси рухають життям народу.

7. Економічна система.

В економічній історії відомі такі економічні системи:

1. Первісно-общинна;

2. Рабовласницька;

3. Феодальна.

їх різні залишки існують зараз у слаборозвинених колишніх колонеальних країнах Це так звані сучасні традиційні економічні системи їх основні риси;

1. Мають місце залишки натурального господарства, але домінують дрібні товарні виробництва селян і ремісників, дрібна товарна власність, ручна праця;

2. Значну роль в економіці таких країн відіграє іноземний капітал економічно розвинутих країн

Основні риси класичного капіталізму:

1. Перетворення товарного виробництва на панівну форму господарювання та виникнення і розвиток крупного товарного виробництва;

2. Концентрація приватної, головним чином єдиноосібної власності на засоби виробництва в руках підприємців-капіталістів;

3. Розповсюдження найманої праці і перетворення робочої сили на товар.

змішана соціально-регульована ринкова економіка сучасного капіталізму, її основні риси:

1. Панівна роль колективної приватної власності головним чином в акціонерній формі;

2. Розвиток класових методів господарювання у вигляді державного індикативного планування:

3. Здійснення широких державних та на рівні крупних фірм соціальних програм;

В кожній країні економічна система, що належить до відповідного типу має свої особливості, вони зумовлені національним мінталітетом геополітичного природно-кліматичного, релігійного та інших чинників.

8. Власність, її сутність і місце в екон системі.

Власності належить основоположна роль в екон си-мі. Вона вказує на те, кому і в якій мірі належить екон влада сусп-ва, тобто володіння. Користування і розпорядження факторами виробн.

Власність – це сукупність відносин людей до речей, та відносини між людьми, з приводу належення речей. Внутрішня структура елементів власності є відносини, суб’єкти і об’єкти власності.

Відносини власності – це сукупність відносин між людьми з приводу належності речей та їх відчуження і привласнення.

Суб’єктами власності є люди, окремі індивіди їх різні об’єднання, асоціації. Верховним суб’єктом власності в кожній країні є держава, вона діє від імені і в інтересах народу, а в ряді випадків держава є і прямим власником.

Об’єкти власності – це речі, насамперед, фактори виробн, життєві блага, а також гроші, спроможність людини та праці, продукти інтелектуальної праці.

Відносини власності є системоутворюючим фактором в си-мі виробничо-екон відносин, а тому й основою існуючого в країні сусп ладу, тому вони законодавчо закріплюються і охороняються державою. При цьому екон відносини власності набувають юридичної ф-ми, а їх суб’єкти стають носіями права власності

\