- •2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
- •3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.
- •9. Співвідношення меп і мп.
- •14. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу.
- •19. Міжнародно-правові звичаї, судові прецеденти, як джерела міжнародного економічного права.
- •20. Рішення м/економічних організацій як джерела меп.
- •29. Принцип співробітництва держав – основа побудови і розвитку міжнародних відносин.
- •47. Поняття правоздатності держави як суб"єкта м/н відносин мп.
- •41. Держава як суб"єкта мп.
- •42. Організаційні форми м/співробітництва
- •46. Сутність, ознаки та заг хар-ка держави як суб"єкта мп.
- •43. Україна – рівноправний учасник м/н спілкув, суб"єкт мп.
- •48. Принцип розподільної майнової відповідальності між державою і юрид особами при наявності імунітету дер-ви.
- •51. Імунітет держави та його значення в мев.
- •63. Україна - рівноправний член оон.
- •64. Вступ України до Ради Європи: організаційно-правові аспекти.
- •66. Міжнародний суд оон - один з основних органів Організації Об'єднаних Націй.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •67. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ifad) - міжнародна міжурядова організація.
- •186. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (іфад). Загальна характеристика
- •68. Світова організація торгівлі - як міжнародна організація.
- •72. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсс)
- •73. Генеральна Асамблея оон
- •74. Економ і соц рада (екосор)
- •75. Економ комісія оон для Європи (еек)
- •76. Конфер оон з торг і розв.
- •92. Міжнародно-правове регулювання тнк
- •81. Загальна характеристика регіональних економічних організацій на пострадянському просторі.
- •84. Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕс). Загальна характеристика.
- •85. Регіональне об'єднання гууам. Загальна характеристика.
- •99. Види м.Е.Договорів.
- •110. Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів міжнародних договорів України.
- •102.Віденська конвенція про право м/н договорів.
- •111. Припинення та зупинення дії міжнародних договорів України.
- •113. Набуття чинності міжнародними договорами на території України.
- •127. Джерела міжнародного митного права.
- •128. Міжнародні договори як джерела міжнародного права.
- •126. Міжнародне митне право як складова міжнародного економічного права.
- •129. Митна справа в Україні, митна діяльність та законодавство про неї.
- •138. Загальна характеристика Закону України "Про Єдиний митний тариф".
- •130. Значення митної діяльності та законодавство про неї.
- •133. Принципи митного регулювання.
- •136. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва.
- •132. Митний кодекс України – основа правового регулювання митної справи в Україні.
- •137. Митний Союз-одна з форм співробітництва держав.
- •140. Спеціальні митні зони.
- •141. Загальна характеристика Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
- •146. Поняття валютних операцій.
- •167. Значення іноземних інвестицій та їх правове регулювання відповідно до законодавства України.
- •165. Особливості правового режиму іноземних інвестицій на території України.
- •156. Євро - єдина європейська валюта: умови використання в безготівковому та готівковому
- •157. Роль державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
- •158. Кабінет Міністрів України як один із органів регулювання валютних відносин.
- •159. Національний банк України - як головний орган валютного контролю.
- •168. Сутність Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні.
- •201. Законодавство України про правовий регулювання вирішення спорів, які виникли у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •202. Основні положення Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.
- •117. М/н торгове право як складова меп
- •118. Джерела міжнародного торгового права і Система міжнародного торгового права.
- •119. Принципи м/н торгівлі
- •149. Організ-правовий механізм м/н вал сис-ми.
- •160. Конференція оон про договори міжнародної купівлі-продажу (10 берез. - 11 ківіт. 1980р. Відень)
- •162. Загальна характеристика Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (компенсаційні кредитні угоди).
- •166. Міжнародні договори як джерело інвестиційного права.
- •152. Міжнародні кредитні організації і фонди, їх функціонування і міжнародно правове регулювання ( На прикладі мвф та мбрр).
- •163. Сутність міжнародного інвестиційного права та його джерел.
- •170. Загальна характеристика Угоди щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (трімс).
- •164. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій.
- •171. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.
- •153. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •174. Правове регулювання міжнар. Морських перевезень.
- •176. Міжнародна морська організація
- •181. Правове регулювання міжнар. Річкових перевезень.
- •177. Правове регулювання міжнар. Залізничних перевезень.
- •178. Правове регулювання міжнар. Автомобільних перевезень.
- •179(180). Правове регулювання міжнар. Повітряних перевезень.
- •187. Значення і правове регул нт співроб.
- •188. Міжуряд орг-я оон з пит освіти, науки і культури (юнеско): її осн цілі та внесок.
- •189. Загальна характеристика Програми розвитку оон (проон).
- •192. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •193. Укладення зовнішньоекономічних контрактів у відповідності до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
- •196. Принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •195.Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •198. Органи держрегулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •197. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •199. Національний банк України - один із органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •200. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції як орган державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •203. Арбітраж як один із засобів розв'язання спорів.
- •110. Реєстрація міжн. Договорів.
- •175. Загальна характеристика міжнародного морського права
- •2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
201. Законодавство України про правовий регулювання вирішення спорів, які виникли у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У процесі зовнішньоекономічної діяльності між суб'єктами, які її здійснюють, можуть виникати різного роду спори. Вони потребують свого розгляду і розв'язання відповідно до діючого законодавства.В Україні уже створені певні правові основи розгляду і розв'язання таких спорів, які закріплені насамперед у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. У сьомому розділі цього закону "Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності" (ст. 38 — 39), зокрема, записано, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, можуть розглядатися Судовими або арбітражними органами України, іншими органами вирішення спорів за вибором сторін спору, якщо це прямо не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними угодами. Будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на його виконання, можуть бути предметом розгляду в органах суду України, якщо одна із сторін у справі є фізична особа або держава. У випадку, коли сторонами у справі виступають юридичні особи, такі спори розглядаються в арбітражних судах. Міжнародні спори, які можуть виникнути в результаті дій України, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права. Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. були поставлені відповідні завдання перед рядом державних органів. Зокрема було рекомендовано Торгово-промисловій палаті України створити зовнішньоекономічний третейський суд. Такий суд було створено. Водночас з ініціативи і за участю Торгово-промислової палати України були розроблені і 24 лютого 1994 р. прийняті Закон "Про міжнародний комерційний арбітраж", а також Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України.Названі вище закони та положення і створюють основну правову базу вирішення спорів, які виникають при здійсненні, зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних зв'язків.
202. Основні положення Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.
У преамбулі до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 р. зазначено, що цей Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 р. Комісією 00Н з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю 00Н для можливого використання державами у своєму законодавстві. Названий закон складається з восьми розділів, в яких об'єднано 35 статей. У першому розділі Закону "Загальні положення" (ст. 1—6) визначаються сфера його застосування, терміни та правила їх тлумачення, а також інші питання. До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а також їхні спори з іншими суб'єктами права України. У ст. 2 Закону дається визначення термінів та правила їх тлумачення. Так, "арбітраж" — це будь-який арбітраж (третейський суд), незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним-судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України; "третейський суд" — одноособовий арбітр або колегія арбітрів; "суд " — відповідний орган судової системи держави. Відносини торгового характеру включають такі угоди (не обмежуючись ними): будь-які торгові угоди про поставку товарів або надання послуг чи обмін товарами або послугами; угоди про розподіл, торгове представництво; факторні операції;лізинг; інжиніринг; будівництво промислових об'єктів; надання консультативних послуг; купівля-продаж ліцензій; інвестування;фінансування; банківські послуги; страхування; угоди про експлуатацію або концесії Розділ другий "Арбітражна угода" (ст. 7—9) містить передусім норми, які визначають її суть. Арбітражна угода — це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні.Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. У третьому розділі "Склад третейського суду" (ст. 10 — 11) регулюються питання, пов'язані з кількістю та призначенням арбітрів, підставами для їх відбору та ін. Так, сторони можуть на власний розсуд визначити кількість арбітрів. Якщо вони цього не зроблять, то призначаються три арбітри.
204-205. Правовий статус Міжнародного комерційного суду та Морської арбітражної комісії при торгово-промисловій палаті України”
Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно із Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інші виграти суду, сприяє його діяльності.До Міжнародного арбітражного комерційного суду можуть за угодою сторін передаватися на вирішення: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб'єктами права України. Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та (чи) послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими результатами творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України є також самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Морської арбітражної комісії, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат комісії, сприяє їхній діяльності. Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема Морська арбітражна комісія вирішує спори, що випливають із відносин:1) щодо морського буксирування суден та інших плавучих засобів; 2) щодо морського страхування і перестрахування;3) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (ріка —море);4) пов'язаних із купівлею-продажем, заставою та ремонтом
морських суден та інших плавучих засобів;5) з лоцманської і крижаної проводки, агентського та іншого обслуговування морських суден, а також суден внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції пов'язані з плаванням таких суден морськими шляхами;6) пов'язаних з використанням суден для здійснення наукових досліджень; видобування корисних копалин, гідротехнічних та інших робіт;7) щодо рятування морських суден або морським судном судна внутрішнього плавання, а також щодо рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання. Морська арбітражна комісія вирішує також спори, що виникають у зв'язку із плаванням морських суден і суден внутрішнього плавання в міжнародних ріках, а також спори, пов'язані із здійсненням суднами внутрішнього плавання закордонних перевезень.