- •Тема 8. Письмова комунікація
- •8.1. Історія писемного спілкування
- •8.2. Уніфікація та стандартизація тексту
- •8.3. Класифікація листів
- •Ділові листи
- •Особисті листи
- •Рекомендувальні листи
- •Листи прямої поштової реклами
- •8.4. Оформлення бланків листа і конвертів
- •8.5. Складання плану листа
- •8.6. Стиль ділового листа
- •8.7. Тон листа
- •8.8. Оформлення реквізитів листа
- •8.8.1. Заголовок
- •8.8.2. Показання на посилання
- •8.8.3. Дата
- •8.8.4. Адреса одержувача листа
- •8.8.5. Вступне звертання
- •8.8.6. Посилання на зміст листа
- •8.8.7. Основний текст
- •8.8.8. Заключна формула ввічливості
- •8.8.9. Підпис
- •8.8.10. Посилання на додатки до листа
8.3. Класифікація листів
Ю.Палеха [5] всю кореспонденцію поділяє на такі різновиди:
ділові (формальні і неформальні) листи;
особисті (приватні) листи;
рекомендувальні листи;
листи прямої поштової реклами.
Формальними є листи, підготовлені від імені однієї організації або на адресу іншої.
Неформальними є листи, складені працівниками одного рівня (менеджером кадрової служби однієї фірми менеджеру фінансової служби іншої) з пропозицією про особисту зустріч для обговорення тих чи інших питань, обміну інформаційними матеріалами та ін. Звичайно, неформальні листи складаються після встановлення партнерських відносин і особистого знайомства.
Особистими є листи, якими обмінюються рідні або знайомі. Така кореспонденція має приватний характер.
Рекомендувальними є листи, які служать для заочного представлення тієї чи іншої особи. Такі листи допомагають швидко заручитися підтримкою на місці тимчасової вимоги.
Листи прямої поштової реклами призначені для рекламування товарів і послуг безпосередньо тим людям, в яких зацікавлений рекламодавець. Якщо список адресатів складений розумно й продумано, товар, який пропонується, має добрий попит, а рекламний лист складений тонко і зі смаком, адресати, як правило, одержують серйозний імпульс до здійснення покупок відразу ж.
Ділові листи
.
Всі офіційні ділові листи можна поділити за функціональною ознакою на:
листи, які вимагають відповіді;
листи, які не вимагають відповіді.
Листи, які належать до першої групи:
- лист — прохання;
- лист — звертання;
- лист — вимога;
- лист — запит.
Відповіді на ці листи мають певну форму залежно від змісту вихідного листа.
Листи, які належать до другої групи:
- лист — попередження",
- лист — нагадування;
- лист — подяка;
- лист — підтвердження;
- інформаційний лист;
- лист — відмова;
- лист — повідомлення;
- лист — сповіщення;
- лист — розпорядження;
- супроводжувальний лист.
Залежно від указаних у листі адресатів офіційні листи можна розділити на колективні та циркулярні.
Колективний лист складається від імені певної кількості осіб і направляється за однією адресою. До таких листів можна віднести скарги, прохання й звертання, підписаний групою осіб, які усвідомлюють свою спільність у вирішенні яких-небудь питань.
Циркулярний лист, навпаки, направляється цілому ряду підлеглих установ і підприємств від одного адресата. Джерелом розсилки циркулярного листа є вищестояща організація (міністерство, відомство, корпорація), яка інформує свої підрозділи з того чи іншого питання або ж дає їм відповідні розпорядження й вказівки.
Залежно від змісту й об'єму листів їх можна поділити на прості, або одно аспектні, і складні, або багатоаспектні. Під аспектом розуміють думку, висловлену одним або кількома реченнями. До багатоаспектних листів можна віднести листи, які включають в себе прохання, гарантію та нагадування.
За тематичною ознакою листи можна поділити на адміністративно-господарські, постачально-збутові, виробничі, пропагандистські та ін.
За тематичною ознакою також існує рівниця між діловою і комерційною кореспонденцією. Вважається, що листування, яким оформляється економічна, правова, фінансова й інші форми діяльності підприємства, І називається діловою кореспонденцією, а листування з питань матеріально-технічного постачання та збуту відноситься до комерційної кореспонденції.
За родом діяльності листування поділяють нате, яке стосується виробничої діяльності організацій і підприємств, і листування між громадськими, профспілковими та культовими установами.
За структурними ознаками ділову кореспонденцію розмежовують на: стандартну; таку, що регламентується, і нестандартну.