31. Трагедія Шиллера «Підступність і кохання». Особливості жанру, соц. І психол природа конфлікту.

В творчості Шиллера виразився протест передової бюргерської молоді проти духовного гніту і політичної тиранії, які він сам відчув з перших років свідомого життя. Кульмінацією ранньої творчості є його п'єса „Підступність і кохання". Цю п"есу критики вв. найсильнішою, революційною і реалістичною з усіх створених в той час нім. п'єс. Шиллер працював над п'єсою їздячи по Німеччині. Він називав її «сміливою сатирою над породою блазнів і негідників із знаті». Шиллер зобразив загальні образи феодальної Німеччини: забитий куточок провінції, інтриги та злочини, жахлива обстановка народу, в якій розгортається трагічна історія 2 благородних людей - Фердинанда і Луїзи. В пєсі протиставлені 2 сусп групи: з одного боку герцог (невидимий для глядача, але постійно присутній), його міністр фон Вальтер (холодний, підступний, користолюбивий, вбив свого попередника), коханка герцога леді Мільфорд, підлий і проникливий Вурм (секретар президента), дурний і боязливий гофмаршап фон Кальб; з іншого боку чесна сімя музиканта Міллера, його простодушна жінка; мила, розумна дочка Луїза. До цієї групи належить старий камердинер леді Мільфорд, який з презирством відкинув гаманець з грішми, і Фердінанд, син герцогського міністра, майор, дворянин, який прийшов не тільки через свою любов до Луїзи, він зрозумів непорядність свого кола. Перед нами 2 світи, розділені глибокою прірвою. Одні живуть в розкоші, скупі та егоїстичні, інші – бідні, але чесні і благородні. Гол.конфлікт п’єси – зіткнення президента фон Вальтера з сімею бідного музиканта Міллера. На стороні придворних – влада та багатство. Міллер і його дочка можуть протиставити їм лише свою чесність, почуття власної гідності, гордість бідняків. Перед Фердинандом - 2 жінки, обидві його люблять: світська красуня і дівчина з народу. Вибирає Луїзу, з якою знаходигь моральне задоволення і душевний спокій. Леді Мільфорд, бачачи духовну зверхність Луїзи, пориває зі своїм класом і вибирає долю біднячки. Трагічне завершення пєси, де багатому юнакові не дозволено одружитися на бідній дівчині, показано якими підступними і підлими методами високо поставлені особи зберігають свою владу, власність і привілеї. Шиллер створив цілий ряд своєрідних персонажів з яскравими людс хар-ми. Вони глибоко реалістичні, психологічні, правдиві. Кожен персонаж пєси наділений чіткою індивідуальністю, типічною для її соц стану. У п’єсі "Підступність і кохання" Ф. Шіллер з глибокою правдивістю зображує німецьку дійсність з її гострими життєвими конфліктами, гнівно розвінчує феодальні порядки і звичаї правлячих класів, з симпатією малює привабливі образи людей з народу.

32. Життєвий шлях і характеристика творчості й-в.Гете.

Йоган Вольфган Гете - поет, драматург, романіст, теоретик мистуцтва, філософ, вчений, природознавець. Така людина народж 1 раз на століття. Народився у Франкфурті-на-Майні, в сімї чиновника сім”ї. Був єдиним сином. Батьки вирішили вкласти в свого сина все найкраще, виховували як вундекінда, змалечку вчили музики, малювання, наук, 5мов (грец, лат, анг, франц, італ). В 16 років їде вчиться до Лейпцигу на юрфак, захворів (врятувала релігія, вивчає Євангеліє). І період творчості. Вчиться в Страсбурзі. Там була група молод студ поетів-початківців «Буря і натиск» (ідея бунту заради бунту, вони захичали пригнічену просту людину, мета – звертатися до народн мистецтва). Потім ця назва визначала літ течію. Там знайомиться з Гердером, який надихав поетів. Пише вірші "Прометей", "Майська пісня". Після навчання поверт додому, стає службовцем. І драмат твір - «Гец фон Берліхінген”- невдала дрвма, але в ній багато нім сили, глибини і правди. Через пару років пише свій шедевр ”Страждання молодого Вертера” (роман у листах, який вчить сприймати світ таким, який він є), який приносить йому славу. ІІ період.Про Гете довідується герцог Веймарський (йому 18р). Дружба і щасливе життя. Герцог робить його прем-міністром, радником, мін культури. Герцог довірив Гете керувати всім. Він перетворює Веймар на кул центр Нім і Європи. Скоротив військо на 50%. Був щасливий в кохання, був коханий і мав вірних подруг. В нього була економка (їй 16, йому 50). Стає його дружиною, родить сина. Всі бажання виконувалися. Останнє бажання – більше світла. Помер, завершивши «Фауста» (писав твір в критичні моменти свого життя). Кінець вилився в сповіді поета перед життям. Творчість. Дуже рано почав писати. Кожен твір – контакт з природою. Перший вірш ”Польова роза”. За життя напис. 1600 віршів. Багато з них стали народними піснями. Гете прислуховувався до голосу народу, його мови, відчував красу народної поезії у всіх формах: приспів, пісенну гнучкість і мелодійність, виразність. Гете зумів знайти, зрозуміти і оцінити красу рідної мови і довести її до досконалості (”Вільшаний король”, “Коринфська наречена”, ”Рибак”). Лірика Г. життєрадісна. В ній присутнє відчуття розуміння краси природи і людини. Головні герої його лірики: людина з інтимними почуттями і природа, яка живе, цвіте всіма кольорами життя. Його вірші були відгуком на події в його житті. А сам він вважав, що поет не може писати вірші поза своїм життям, бо вони тоді будуть холодні. ”Прометей”- філософ. драма, в ній постає політ проблема – боротьба з тиранією, ”Страждання молодого Вертера”(сентимент роман у листах), ”Римські елегії”, «Егмонт” - драма, боротьба голандського народу проти гніту. ”Фауст” – трагедія, яку Гете писав протягом 60 троків. Для Гете змістом життя є саме життя. Мефістофель розкриває друге Я Фауста – жага до повноти життя, за що він ладен віддати душу. Це також зло, переможене силою добра, жага творчості і безсмертя людської думки. Гете був одним із найбільш освічених, обдарованих і різнобічних людей свого часу. Його творча спадщина велика і різноманітна. Він захищав ідею побудови гуманного людського суспільства. Гете відкидав класицистичні норми, що сковують творчу індивідуальність письменника, відстоював ідеї національної своєрідності літератури і свободи творчості.