Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZAPITANNYa_DO_ZALIKU.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.07.2019
Размер:
135.17 Кб
Скачать

Запитання до заліку з політології

  1. Предмет і структура політології.

  2. Функції політології та її роль в житті суспільства.

  3. Стародавній та середньовічний етапи розвитку політичної думки

  4. Розвиток політичної науки в Новий час.

  5. Основні політологічні концепції XX століття.

  6. Поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об'єкти.

  7. Основні функції політики.

  8. Поняття, природа, визначальні риси політичної влади.

  9. Легітимність політичної влади.

  10. Ресурси і функції політичної влади.

  11. Поняття і структура громадянського суспільства.

  12. Функції громадянського суспільства.

  13. Сутність і типи політичних систем суспільства.

  14. Структура і функції політичної системи.

  15. Поняття, ознаки і типи держави.

  16. Історичний генезис і функції держави.

  17. Форми державного правління та устрою.

  18. Поняття та історичний генезис політичних партій.

  19. Класифікація та функції політичних партій.

  20. Партійні системи, їх класифікація.

  21. Поняття політичних виборів, їх основні види.

  22. Виборчі системи: сутність, типологія.

  23. Мажоритарна виборча система, її види.

  24. Пропорційна виборча система, її різновидності.

  25. Виборча система сучасної України.

  26. Сутність і структура політичного режиму.

  27. Типи політичних режимів.

  28. Поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства.

  29. Подолання наслідків тоталітаризму в сучасній Україні.

  30. Політична свідомість, її структура і типологія.

  31. Сутність, структура і функції політичної культури.

  32. Політична свідомість і культура в сучасній Україні.

  33. Політичний елітизм та його концепції.

  34. Завдання і функції політичної еліти.

  35. Політична еліта в Україні: історія і сучасність.

  36. Природа і типологія політичного лідерства.

  37. Роль і функції політичного лідера.

  38. Політичні лідери в сучасній Україні.

  39. Політична ідеологія та її функції.

  40. Основні світові ідейно-політичні доктрини.

  41. Ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.

  42. Історичні витоки і принципи лібералізму.

  43. Історичні витоки та принципи консерватизму.

  44. Історичні витоки та принципи соціалізму.

  45. Марксистська та соціал-демократична концепції соціалізму.

  46. Соціалістична ідеологія в Україні: історія і сучасність.

  47. Ідеологія комунізму: від Т.Мора до К.Маркса.

  48. Більшовизм і тоталітаризм як практика комунізму.

  49. Анархістське тлумачення політики.

  50. Ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.

1. Підходи до розуміння предмету політології: 1. Наука про державу. В античному світі приватне і політичне, державне життя існувало в нерозривній єдності. Інституціональним суб'єктом політики там була лише держава, оскільки інших розвинених політичних інститутів тоді ще не знали. Відповідно до цієї традиції науку про політику нерідко називають державознавством. Однак у міру розмежування громадянського суспільства й держави, появи інституціональних засобів впливу цього суспільства на державу, вона стає наукою про політику в цілому. 2. Наука про владу. 3. Наука про політичну систему суспільства. 4. Наука про демократію. 5. Наука про політичну культуру.

Особливості політології як окремої науки про політику найповніше відображає категорія «політична система суспільства». Це інтегративна категорія, яка органічно поєднує всі інші категорії політології — політичні інститути, політичні відносини, політичні процеси, політичну культуру тощо, а тому є центральною у науці про політику. Отже, політологія як наука про політику — це наука про політичну систему суспільства та її різноманітні підсистеми. Основними структурними елементами політичної системи є політичні інститути і політичні відносини. Політичні відносини — це відносини з приводу влади в суспільстві, а політика є діяльністю, спрямованою на завоювання, використання та утримання влади. Тому політологія може бути визначена і як наука про владу в суспільстві. Структура політології:

1. Теорія політики. Вона вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи: -               концепції політики і влади; -  теорії політичної системи і процесів; -  моделі політичної участі й лідерства; -  теорії формальних і неформальних інститутів політики (державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт); -  теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Теорія політики складає основний зміст політології як навчальної дисципліни.

2. Прикладна, або практична, політологія є тією галуззю науки про політику, яка безпосередньо стосується процесів здійснення політики. Вона є сукупністю теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне використання, досягнення реального політичного результату.

Основний зміст прикладної політології складає розробка політичних технологій:

-               прийняття політичних рішень;

-  проведення виборчих кампаній, політичної реклами;

-  врегулювання політичних конфліктів;

-  проведення політичних переговорів;

-  лобіювання тощо.

Практична політологія проводить також політичні прогнозування, планування й консультування, методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.

3. Порівняльна, або компаративна, політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.

Залежно від ступеня узагальненості знань про політику у структурі політології виокремлюють:

-               загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє теоретичні й методологічні основи політичної науки;

-  теорії середнього рівня — про владу, політичну систему, політичні процеси, політичне лідерство, політичну культуру тощо.

39. Політична ідеологія — система концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, естетичних і філософських уявлень, поглядів та ідей, які відображають ставлення людей до дійсності й одне до одного, способи пізнання та інтерпретації буття з позицій цілей, ідеалів, інтересів певних соціальних груп та суб´єктів політики. Політична ідеологія виконує низку функцій: Захисна функція. Передбачає захист інтересів та ідеалів класу (групи). В ній теоретично осмислюються і формулюються становище та потреби цих спільнот, що сприяє втіленню їхніх інтересів у життя, виробленню відповідних їм типів мислення, поведінки і програм діяльності. Офіційною (державною) є ідеологія економічно і долітично пануючого класу, хоча в демократичних країнах нині такий статус ідеології поступово послаблюється. Це означає, що на сучасному етапі цивілізації все вільше формуються загальнолюдські інтереси та цінності, пріоритетні щодо ідеології. Пізнавальна функція. Її сутність — озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури.  Соціально-регулююча функція. Політична ідеологія сприяє формуванню і координуванню відносин між соціальними спільнотами за певними принципами, впливає на реалізацію соціально-економічних, політичних та інших програм розвитку суспільства.

9. Легітимність – широке та складне явище, яке виражає зв’язок інтересів з внутрішньою оцінкою людей, яка залежить від їх стверджень, світосприйняття та повсякденного життя. Легітимність може бути частковою та навіть неузгодженою, оскільки в суспільстві існують різні прошарки населення з різними інтересами. Легітимність політичної влади — форма підтримки, виправдання правомірності застосування влади і здійснення правління державою або окремими його структурами та інститутами. Основними джерелами легітимності, як правило, виступають три основні суб'єкти:

§ населення;

§ уряд;

§ зовнішньополітичні структури.

Різні можливості політичних суб'єктів підтримувати певну систему правління передбачають різні типи легітимності влади. Найвідомішою є класифікація типів влади, запропонована М. Вебером: традиційний, який спирається на віру в святість традицій і право володарювати тих, хто одержав владу за цією традицією; харизматичний (грец. charisma — милість, благо­дать, Божий дар, винятковий талант), оснований на вірі в надприродну святість, героїзм чи інші виняткові чесно­ти володаря і створеної або отриманої ним влади; раціональний (легальний), що ґрунтується на вірі в законність існуючого порядку, професіоналізм владних структур. Легітимність має властивість змінювати характер і ступінь підтримки влади та її інститутів. У зв'язку з цим можна говорити про кризи легітимності. Криза легітимності — зниження реальної підтримки органів державної влади чи правлячого режиму в цілому, яке впливає на якісні зміни їхніх ролей і функцій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]