Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BAKALAVRS_KA.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
879.62 Кб
Скачать

2.2. Аналіз результатів дослідження індивідуально-типологічних особливостей індивідуального стилю спілкування у студентів

За результатами дослідження індивідуально-типологічних детермінант індивідуального стилю спілкування за методикою «Дослідження екстраверсії-інтроверсії-нейротизму Г. Айзенка» виявлені показники.

У таблиці 1.1. представлені кінцеві результати проведеної методики екстраверсії-інтроверсії, оцінки емоційної стабільності-нестабільності (нейротизму) у студентів:

Таблиця 1.1

Результати дослідження екстравертів та інтравертів у студентів

п/п

Направлення

Студенти, %

(N=40)

1.

Екстраверти

90

2.

Інтроверти

10

3.

Емоційна стабільність

43

4.

Нейротизм

58

Провівши обробку сирих даних дослідження, ми отримали наступні результати: у студентів екстраверсія, порівняно з інтраверсією є домінуючим показником і сягає – 90%. Це говорить про те що, студенти товариські, активні, оптимістичні, рухливі, у них сильний тип вищої нервової діяльності (ВНД), переважає сангвіністичний та холеричний тип темпераменту; відповідальні за все, що відбувається навкруги, тому існує думка, що невирішених проблем не існує; в спілкуванні переважає домінування в розмові, ведення власної лінії, запалюючи інших, допомагають їм розкритися й вільніше почуватися.

Серед вибірки студентів є і такі у кого домінує інтроверсія. Це 10% студентів від загальної кількості. Інтроверти менш товариські за екстравертів, стримані, відділені від усіх, у своїх вчинках орієнтуються в основному на власні уявлення, серйозно ставляться до прийняття рішення, контролюють свої емоції. До інтровертів належать флегматичний та меланхолічний тип темпераменту.

Наступний показник, який ми визначали це – нейротизм.

Нейротизм – це емоційність, психологічна нестійкість, схильність до психотравм. В осіб з підвищеним нейротизмом через зайву вразливість і образливість, навіть дріб'язкові, може виникати емоційний стрес, вони довго переживають конфлікти, “не можуть узяти себе в руки”, часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні, коло їхніх друзів зазвичай звужується. Ці риси досить стійкі і можуть бути згладжені в процесі наполегливого самовиховання. З таблиці 1.1 нам видно, що у 58% студентів нейротизм переважає над емоційною стабільністю. Це свідчить про те, що студенти мають високу тривожність, вони легко виходять з психологічної рівноваги, вразливі до образ.

Показник емоційної стабільності домінує у 43% студентів. Це характеризує стабільність в емоційних проявах, самоконтроль, критичність.

Оскільки екстраверсія у поєднанні з підвищеним нейротизмом обумовлює прояв темпераменту холерика; емоційна сталість, врівноваженість у поєднанні з екстраверсією виявляється як сангвіністичний темперамент; “інтроверсія + нейротизм” визначає темперамент меланхоліка; емоційна сталість, врівноваженість у поєднанні з інтроверсією - характеризує флегматичний тип.

Так, опираючись на отримані дані, ми можемо зробити висновок, що серед студентів домінують такі типи темпераменту як холеричний, сангвіністичний, а в меншій кількості наявні меланхолічний та флегматичний типи темпераменту. Це пояснює показник нейротизму, який вищий за показник емоційної стабільності.

За результатами дослідження структури темпераменту В.М. Русалова (ОСТ) були виявлені показники.

Опитувальник структури темпераменту використовується нами для діагностики «предметно-діяльнісного» і «комунікативного» аспектів темпераменту. Останній з яких становить найбільшу цінність.

У таблиці 1.2 представлені кінцеві результати проведеної методики для нашого дослідження та рівень досліджуваних аспектів темпераменту:

Таблиця 1.2.

Результати дослідження компонентів структури темпераменту за методикою В.М. Русалова (ОСТ)

Результати ( % ) (N=40)

п/п

Компоненти структури темпераменту

Високі

показники

Середні

показники

Низькі

показники

1.

Ергічність, %

23

55

23

2.

Соціальна ергічність, %

43

53

5

3.

Пластичність, %

50

45

10

4.

Соціальна пластичність, %

13

73

10

5.

Темп, %

43

52

5

6.

Соціальний темп, %

55

45

0

7.

Емоційність, %

38

45

15

8.

Соціальна емоційність, %

25

62

10

За комунікативними аспектами структури темпераменту, такими як соціальна ергічність, соціальний темп, соціальна пластичність, соціальна емоційність. Показник соціальна ергічність має середні показники серед студентів, що проявляється у 53% досліджуваних. Показник соціальної ергічності означає високу потребу в людях, широке коло спілкування, ініціативність, легкість у встановленні контактів з людьми; зберігається спокій при спілкуванні з авторитетними людьми, перед великою аудиторією; характеризує соціальну активність. Люди, які мають середній рівень соціальної ергічності з легкістю працюють в колективі, але менш ефективні у індивідуальному виді праці. Характеризує людину як вибіркову до встановлення контактів, яка легко знаходить спільну мову із добре знайомими, хто має спільне коло інтересів. Критичні зауваження можуть викликати короткочасне роздратування. Лідерські якості проявляються в добре знайомих ситуаціях.

Домінуючими у студетнів є і показник соціальної пластичності середнього рівня, який проявляється у 73% опитуваних. Ця шкала визначає ступінь легкості чи складності переключення в процесі спілкування, схильність до різних комунікативних програм та виражає, що у всієї вибірки студентів досить широкий набір комунікативних програм, достатня комунікативна імпульсивність та переключення в процесі спілкування.

Так, у студентів найвищі значення проявились у шкалі соціальний темп, який проявився у 55% досліджуваних. Високі показники соціального темпу характеризують високу мовнорухову швидкість, швидкість мовлення.

Соціальна емоційність середнього рівня проявилася у 62% студентів. Це характеризує наявність чутливості до невдач під час спілкування, достатня емоційність, яка може заважати при побудові діалогу.

У поєднанні шкал емоційність та соціальна емоційність, виявляється, що студенти виражають турботу за процес спілкування за те, як себе почуває співрозмовник під час спілкування.

За предметними діяльнісними аспектами темпераментальної структури такі показники. У 50% досліджуваних студентів переважають високі показники пластичності. Високий показник пластичності виявляється у легкості переключення з одного виду діяльності на інший, переходу з одних форм мислення на інші в процесі взаємодії з предметним середовищем, у прагненні до одноманітності чи різноманітності форм предметної дійсності.

Так, на діаграмі 1. представлені та співставлені високі (ВЗ), середні (СЗ) та низкі (НЗ) показники компонентів структури темпераменту:

Діаграма 1.

Порівняльна характеристика результатів дослідження структури темпераменту В.М.Русалова (ОСТ)

На діаграмі 2. ми бачимо високі показники результатів у студентів. Найвищий прояв у психологів має шкала пластичності та соціального темпу.

Середні показники у студентів виявляють тенденцію до нормативного вираження своїх темпераментвльних особливостей, які не мають граничної межі прояву під час діяльності, спілкування. Так, найбільший показник середнього значення має: соціальна пластичність (73%), соціальна емоційність (62%).Показники низького рівня прояву темпераментальних особливостей у студентів, підтверджують результати методики нейротизму Г.Айзенка – наявність інтровертованого типу особистості серед вибірки студентів.

Опираючись на отримані дані, робимо висновок, що за темпераментальними властивостями у структурі темпераменту студентів домінуючими рисами серед високих показників являються соціальний темп та пластичність, що характеризують студентів як активних учасників соціуму, що постійно мають потребу у соціальному контакті; з легкістю переключаються з одного виду діяльності на інший, що супроводжується швидким говорінням, висока швидкість та можливість мовнорухових актів і процесі спілкування. Домінуючими компонентами структури темпераменту середнього рівня являються: соціальна пластичність, соціальна емоційність. Це характеризує легкість у встановленні нових соціальних контактів, контроль емоційної чутливості та за процесом взаємодії з оточуючими, впевненість у собі.

Характерологічний опитувальник К.Леонгарда-Шмішека

Методика застосовується у дослідженні з метою діагностики характеру як індивідуально-типологічної детермінанти індивідуального стилю спілкування, що дозволяє виявити наявність і вираженість акцентуацій окремих рис характеру.

У таблиці 1.3. представлені дані методики на виявлення акцентуацій характеру:

Таблиця 1.3

Результати дослідження характерологічного опитувальника К. Леонгарда

Акцентуації

Результати (N=40)

1.

Гіпертимність (%)

50

2.

Застрягання (%)

10

3.

Емотивність (%)

15

4.

Педантичність (%)

5

5.

Тривожність ( %)

0

6.

Циклотимність (%)

23

7.

Демонстративність (%)

0

8.

Збудливість (%)

23

9.

Дистимність (%)

0

10.

Екзальтованість (%)

10

З таблиці 1.3 видно, що у студентів найвищий показник - 50% - припадає на акцентуацію характеру – гіпертимність. Особистості цього типу відрізняються рухливістю, комунікативністю, надмірною жестикуляцією, яскравою мімікою. У таких людей епізодично виникають конфлікти з оточуючими із-за несерйозного відношення до дорученої справи. Полюбляють неспокійні компанії. При відмінних загальних здібностях проявляють недисциплінованість, розсіяність уваги, проявляється підвищена роздратованість. З позитивних рис домінують оптимізм, ініціативність, бажання діяти. Настрій у таких осіб завжди хороший, полюбляють справити позитивне враження на оточуючих.

У 23% студентів проявляється така акцентуація характеру, як циклотимність. Циклотимному типу характерні доволі часті зміни настрою, внаслідок чого змінюється і манера, стиль спілкування з оточуючими. В період підвищеного настрою такі люди являються комунікативними, але в період пригніченості є дуже закритими. В період підйому вони ведуть себе як люди з гіпертимною акцентуацією характеру, а в періоди пониження - як з дистимною. Тому, різна зміна настрою та поведінки являється своєрідною нормою. Під час обрахунків, ми констатували, що циклотимна риса характеру досягає норми акцентуації та виявляється у поведінці не тільки студентів-юристів, а й у студентів-психологів.

Серед акцентуацій характеру виявляється і збудливість, що підтверджує наявність циклотимності. У періоди пригніченості настрою у 23% студентів простежується низька контактність у спілкуванні, конфліктність, вони самі стають активною стороною. У стані емоційного збудження є агресивними, погано контролюють свою поведінку, схильні до вияву хамства.

Наступна акцентуація характеру – емотивність (15%) проявляється серед студентів. Особистість, яка має емотивну акцентуацію, надає перевагу вузькому колу людей, з якими встановлюються хороші контакти і яких розуміють з «півслова». Рідко самі вступають в конфлікти, граючи переважно пасивну роль. Емоції, думки тримають в собі, не демонструють їх назовні. Також таким людям притаманні доброта, співчуття, відчуття боргу, а також, серед негативних – надмірна чуттєвість, сльозливість.

У діаграмі 2. ми наочно зобразили результати характерологічного опитувальника К.Леонгарда:

Діаграма 2.

Характеристика результатів дослідження характерологічного опитувальника

К. Леонгарда

На діаграмі 2. ми спостерігаємо рівень прояву акцентуацій характеру у студентів. Найбільш яскраво виражена гіпертимність, що має найвищий показник 50%, циклічність (23%) та збудливість (23%) – акцентуації характеру, що мають достатню силу прояву у поведінці. Це свідчить про відношення опитуваних до категорії професії «Людина-Людина», в якій головним завданням є активна взаємодія з оточенням, спілкування, постійна планування та організація діяльності.

Результати дослідження індивідуального стилю спілкування у студентів.

Ступінь прояву власної активності та ініціативності під час спілкування і є одним з показників переважаючого стилю спілкування людини (К. Левін). Це обумовлює вибір нами такої методики як «Визначення стилю міжособистісної взаємодії » С.В. Максимова та Ю.А.Лобейко.

Методика націлена на визначення міжособистісної взаємодії, що дає можливість перевірити отримані дані методик, направлених на виявлення складових темпераменту, рис характеру.

Так, на діаграмі 3. ми представили кінцеві дані, які були отримані після проведення методики на вибірці:

Діаграма 3.

Результати дослідження стилю міжособистої взаємодії

С.В. Максимов та Ю.А. Лобейко

Кінцеві результати методики дають можливість визначити, що у 50% студентів домінує колегіальний стиль міжособистісної взаємодії. Цей стиль спілкування характеризується низькою спрямованістю на завдання і високою спрямованістю на стосунки. Він зазвичай використовується, коли особа хоче допомогти іншій у вирішенні певної проблеми чи, навпаки, хоче, щоб їй допомогли. Зазвичай інша сторона має високий ступінь поінформованості щодо питання та високий рівень можливостей для його виконання. Колегіальний стиль передбачає високий рівень відкритості у спілкуванні.

У 45% студентів домінує стиль спілкування як невтручання.

Стиль невтручання демонструє низький рівень спрямованості на завдання і такий же низький рівень спрямованості на стосунки. У цьому стилі спостерігається високий рівень відкритості у спілкуванні, передбачається також, що партнер зі спілкування має дуже високий рівень поінформованості та можливостей для вирішення проблеми, і тому на нього покладається вся відповідальність, а особа, яка ініціює спілкування, погоджується з будь - яким кінцевим рішенням. І це пояснює особливість роду діяльності психолога, який працює за принципом клієнт центрованого спілкування.

Діловий стиль спілкування характеризується комбінацією, яка складається з двох вимірів: спрямованістю на завдання і спрямованістю на стосунки. Він виявляється лише у 25% досліджуваних Цим вимірам притаманна властивість сили чи слабкість вияву, що залежить від кількості зусиль, спрямованих на досягнення мети у процесі спілкування.

Ознаки директивного стилю спілкування (існує більш вживаний синонім – авторитарний) не виявилися у жодного студента з вибірки. Це характеризує особистість, як ту, що намагається демократично налагоджувати відносини з людьми, навмисно не формувати конфлікти та не ставити свої цілі над іншими. Спілкування не базується на жорсткому способі взаємодії з суб’єктом, не допускаються ініціативи. Особистість не здійснює виразний поділ під час спілкування на керівника й підлеглих, тих, які командують, і тих, що зобов’язані до виконання.

Отже, на діаграмі 3. наочно представляє дані, які виявляють, що серед студентів у міжособистісній поведінці домінує колегіальний стиль, наступним, більш поширеним у застосуванні є стиль невтручання. Адже, під час відносин типу «суб’єкт-суб’єкт» студенти націлені на встановлення партнерських відносин, які вплинуть на подальший хід розв’язання задач чи визначення кола справ.

За результатами дослідження формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДСИ) В.М. Русалова, ми отримали показники, які констатували властивості та прояви психомоторної, інтелектуальної та комунікативної сфери з подальшою проекцією на фіксацію загальної активності та адаптивності у досліджуваних. Наявні результати ми звели у таблицю 1.5:

Таблиця 1.5

Результати дослідження формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДСИ) В.М. Русалова

 

 

Результати

(N = 40)

Назва шкали

ВЗ

СЗ

НЗ

 

Ергічність

( % )

( % )

( % )

1.

моторна (ЕРМ)

18

60

20

2.

інтелектуальна (ЕРІ)

10

60

30

3.

комунікативна (ЕРК)

70

25

5

 

Пластичність

1.

психомоторна (ПМ)

35

50

15

2.

інтелектуальна (ПІ)

15

75

10

3.

комунікативна (ПК)

20

70

15

 

Швидкість

1.

психомоторна (ШМ)

55

25

15

2.

інтелектуальна (ШІ)

20

70

10

3.

комунікативна (ШК)

15

80

5

 

Емоційність

1.

психомоторна (ЕМ)

0

65

35

2.

інтелектуальна (ЕІ)

35

50

15

3.

комунікативна (ЕК)

10

50

40

Так, характеристика результатів у таблиці 1.5 проводиться над трьома сферами: психомоторною, інтелектуальною та комунікативною.

Психомоторна сфера у студентів характеризується середнім показником ергічності (синонім - витривалість) – 60 %, який проявляється у достатній потребі в русі, постійному прагненні до фізичної праці, наявності високої м’язевої працездатності, присутність надлишку фізичної сили. Середній показник пластичності (50%) фіксує наявність типової для людини гнучкості при переключенні з однієї фізичної роботи на іншу, середньо виражені схильності до форм рухової активності з різними видами ручної діяльності. При цьому реалізується висока швидкість моторно рухових операцій – 55%. Це дає підставу для вираження чутливості до невдач, можливому неспівпадінню задуманої та реальної моторної дії. Студентам властива звичайна інтенсивність емоційного переживання у випадку невдач у сфері фізичної праці.

Показники в інтелектуальній сфері у студентів також досягають середнього рівня. Інтелектуальна ергічність має середній рівень інтелектуальних можливостей, що притаманна 60% досліджуваних та прямо пропорційно пов’язана з слабким прагненням до діяльності. Так, інтелектуальна пластичність сягає нормальної гнучкості мислення, що проявляється у 75% досліджуваних студентів, що проектує середню швидкість розумових процесів при реалізації інтелектуальної діяльності (70%). Інтелектуальна емоційність характеризується раціональним витрачанням енергії при переживанні невдач, що потребують інтелектуальної напруги, що характерно 50% студентам.

Середні показники комунікативної сфери притаманні переважаючій більшості серед студентів. Так, комунікативна ергічність виявляється у високій потребі в спілкуванні, високому ступеню бажання спілкуватися, заводити нові знайомства, що виявляється у 70% студентів. Комунікативна пластичність характеризує нормальну (середню) готовність до спілкування (70%), при якій мовна активність і вербалізація носять нормальний, врівноважений характер (у 90% психологів). У 50% студентів наявна радість та впевненість у собі в процесі соціальної взаємодії.

Так як за результатами проведеної методики у студентів переважаючими є середні показники, це виступає свідченням регульованих, контрольованих, усвідомлених властивостей індивідуальності особистості, які мають середні показники та не мають граничних меж свого прояву. Поглянувши на таблицю 1.5, можемо простежити тенденцію, що результати середніх показників не є максимальними і частина даних розподілилася між високими та низькими показниками.

Виходячи із змісту кореляційних та факторних зв’язків між шкалами ОФДСИ В.М.Русалова, визначають шість важливих індексів формально-динамічних властивостей особистості. Отримані результати по індексах представлені у таблиці 1.6:

Таблиця 1.6

Результати дослідження формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДСИ) В.М. Русалова

Норма

>Норми

< Норми

Індекс

Межа норми

Результати у %, (N=40)

1.

Психомоторна активність

78-102

55

40 

3.

Комунікативна активність

78-104

 75

 15

10

2.

Інтелектуальна активність

78-103

 65

 30

 5

4.

Загальна активність

234-306

90

 10

 0

5.

Загальна емоційність

78-104

 70

 0

25

6.

Загальна адаптивність

132-228

 90

 10

 0

Співставляючи оброблені дані з визначеною нормою значення, ми виявили, що у вибірки найвищий показник по нормі становлять наступні індекси:

Загальна активність як форма вираження потреб особистості коливається у 90% студентів межах норми.

Загальна активність сприяє злиттю індивіда із соціумом (ідентифікація) і виділенню, збереженню свого “Я” (автономізація), тобто є способом формування, розвитку особистості та подолання зустрічних детермінантів (причин) у процесі її становлення. Це досягається завдяки оптимальному використанню природних здібностей і можливостей індивіда, знаходженню оптимально-індивідуального темпу життя, своєчасному включенню особистості в соціальні процеси тощо.

Загальна адаптивність у 90% студентів сягає максимального значення в межах норми. Це природжена та набута здатність до адаптації, тобто пристосування до всієї багатоманітності життя при будь-яких умовах.

Що ж стосується показників, які не потрапили до межі норми, то найвищий показник містить індекс психомоторної активності у 40 % студентів.

В загальному, психомоторна система – це універсальний вимірювальний прилад людини, який розгортається в координатах простору і часу. Існує взаємозв’язок між психомоторною активністю та розвитком мислення, який виявляється у тому, що за умови обмеження в руховій діяльності, де задіяна також думка, розвиток мислення сповільнюється.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]