2.3. Індивідуально-типологічні особливості стилів спілкування студентів

З метою виявлення індивідуально-типологічних особливостей індивідуального стилю спілкування студентів ми застосували кореляційний аналіз. Він дозволяє встановити прямі зв'язки між досліджуваними параметрами. Ми дослідили зв’язок між індивідуальними стилями спілкування та індивідуально-типологічними особливостями, а саме з 32 показників індивідуально-типологічних властивостей особистості та 4 стилів спілкування. (див. додаток ).

Результати кореляційного аналізу

На основі кореляційних зв’язків визначено певні психологічні профілі , що характеризуються тим чи іншим стилем спілкування.

Індивідуально-типологічні показники мають лише тенденцію при наявності директивного стилю спілкування.

Колегіальний стиль спілкування у студентів має кореляційний зв’язок з акцентуаціями характеру. Кореляційний аналіз виявив, що колегіальний стиль має кореляційний зв’язок з акцентуацією характеру як тривожність ( r = 0,4508). Людям даного типу властива низько контактність, монотонний настрій. Вони рідко вступають у конфлікти з оточуючими, граючи у них переважно пасивну роль. Нерідко приваблюють такими рисами як: дружелюбність, самокритичність. Це свідчить про наявність серед студентів інтровертованих особистостей. Що менш товариські за екстравертів, стримані, відділені від усіх, у своїх вчинках орієнтуються в основному на власні уявлення, серйозно ставляться до прийняття рішення. Виявився кореляційний зв’язок і з демонстративною акцентуацією характеру ( r = 0,4447). Це характеризує, що студенти-екстраверти з легкістю встановлюють контакти, прагнуть до лідерства, влади. Вони демонструють високу адаптованість до людей, схильні до інтриг. Володіють такими рисами як: артистичністю, здатність зацікавити інших, неординарність мислення. На противагу позитивним якостям властиві такі – егоїзм, хвалькуватість, лицемірство. Це свідчить про те, що особистість якій характерна доволі часта зміна настрою (внаслідок чого змінюється манера спілкування з оточуючими, в періоди підвищеного настрою – комунікативні, в період подавлення – замкнуті), буде мати переважно колегіальний стиль спілкування. Виявлено високий показник кореляційного зв’язку колегіального стилю спілкування із циклотимною акцентуацією характеру (r = 0,4490). Так, студентам із домінуючою циклотимною акцентуацією характерні доволі часті зміни настрою, внаслідок чого змінюється і манера, стиль спілкування з оточуючими. В період підвищеного настрою такі люди являються комунікативними, але в період пригніченості є дуже закритими. В період підйому вони ведуть себе як люди з гіпертимною акцентуацією характеру, а в періоди пониження - як з дистимною. Тому, різна зміна настрою та поведінки являється своєрідною нормою. Чим сильніше проявлятиметься циклотимність, тим яскравіше виражатиметься колегіальний стиль спілкування. Наявний високий показник кореляційного зв’язку екзальтованої акцентуації характеру із колегіальним стилем спілкування (r = 0,5563). Людям з акцентуацією характеру як екзальтованість властива висока контактність, балакучість, влюбливість. Вони часто сперечаються, але не доводять справу до відкритих конфліктів. Прив’язані та уважні до друзів і близьких людей. Альтруїстичні, мають почуття співчуття, проявляють яскравість та щирість у почуттях. Проте схильні до миттєвих настроїв та паніки у критичних ситуаціях.

Проявляється високий рівень нейротизму (r = 0,4824), що характеризується вразливістю і образливістю, навіть дріб'язковістю, може виникати емоційний стрес, часто пригніченість, засмученість, дратівливість.

Виявляється високий показник інтелектуальної емоційності ( r = 0,4441) при застосуванні колегіального стилю спілкування у студентів, що свідчить про високе емоційне переживання під час розходження між очікуваними та дійсними результатами інтелектуальної праці, сильне переймання роботою, яка потребує розумової праці. У колегіальному стилі мінімально проявляється інтелектуальна пластичність, що свідчить про зворотню характеристику кореляційного зв’язку (r = - 0,4471). Це характеризує мінімальний прояв гнучкості мислення, творчого підходу до вирішення проблем. Простежується високий кореляційний зв’язок між колегіальним стилем та швидкістю комунікації – ( r = 0,5828). Що характерно студентам швидка вербалізація, висока швидкість мовної активності, яка надає у перспективі швидко викласти довід про справу та здійснити мозковий штурм.

Виявлено кореляційний зв'язок колегіального стилю спілкування з такими компонентами структури спілкування як: темп ( r = -0,5850); емоційність ( r = -0,4976); соціальна емоційність ( r = -0,4877). Чим менше проявлятимуться ці показники, тим виразніше буде проявлятися колегіальний стиль спілкування. Це свідчить про те, що студентам властиве незначне емоційне реагування при невдачі, холодний розум, впевненість у собі та мінімальна емоційність у комунікативній поведінці, що дає можливість передавати тільки суть сказаного змісту. Це дозволило зробити висновки про нижчий рівень прояву емоційних властивостей та низької психічної швидкості при виконанні певних завдань.

Стиль спілкування як невтручання має кореляційний зв’язок з від’ємним показником гіпертимності ( r = -0,4461). Це свідчить про обернено кореляційний зв’язок. Прояв гіпертимності характеризується виразністю жестів, міміки, бажанням діяльності, встановленню нових контактів. Іноді люди з гіпертимною акцентуацією являються ініціаторами конфліктів, що говорить про нестриманість. Також вони не витримують жорсткої дисципліни, самотності та одноманітної роботи. Так як гіпертимність притаманна 60% опитуваних студентів-психологів, то це говорить про свідомий контроль над своєю поведінкою, спілкування особистості. Пластичність ( r = -0,5494) не властива індивідуальному стилю спілкування як невтручання, так як характеризується швидким переключанням з одного виду діяльності на інший, при взаємодії з предметним середовищем. Під час роботи з клієнтом використовується поетапна, нешвидка робота при вирішенні питань. Індивідуальний стиль спілкування невтручання у студентів має кореляційний зв'язок з показником комунікативної швидкості ( r = 0,4509). Чим вища комунікативна швидкість, тим сильніше буде проявлятися стиль невтручання.

Діловий стиль спілкування має кореляційний зв'язок з показниками моторної швидкості ( r = 0,5031). При високих показниках моторної швидкості у студентів буде спостерігатися висока швидкість у різних видах рухової активності. Виявилася така тенденція, що при високих показниках темпу ( r = 0,4520), емоційності ( r = 0,5148) та соціальної емоційності ( r = 0,4667), як і у колегіальному стилі спілкування, буде проявлятися і діловий стиль спілкування.

Отже, досліджені індивідуально-типологічних властивості у студентів-психологів показали найбільші кореляційні зв’язки з колегіальним стилями спілкування.

Так, колегіальний стиль спілкування студентів характеризується прямим кореляційним зв’язком з такими показниками індивідуально-типологічних властивостей: тривожность, демонстративність, циклотимність, екзальтованість, нейротизм, інтелектуальна емоційність, комунікативна швидкість. Від’ємний кореляційний зв'язок виявився з інтелектуальною пластичністю, темпом, емоційністю та соціальною емоційністю.