- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •Тема 4. Відносини власності
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •Тема 6. Гроші
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток.
- •Тема 8. Ринок: сутність, функції та умови формування
- •Тема 9. Класифікація ринків
- •Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Звіт про прибутки та збитки а.Б. "Схід", на 01.10.2005р.
- •Тема 11. Домогосподарства
- •Тема 12. Підприємство і підприємництво
- •Тема 13. Капітал і наймана праця
- •Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері
- •Тема 15. Держава та її економічні функції
- •Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •Тема 18. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання
- •Тема 20. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •Тема 21. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •Динаміка річної заробітної плати фабричного робітника в сша*
- •Тема 22. Економічна система сучасного капіталізму
- •Тема 23. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •Тема 24. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Тема 25. Світове господарство
- •Тема 26. Форми міжнародних економічних відносин
- •Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем
Тема 4. Відносини власності
Проблема власності є однією з найважливіших у курсі політичної економії. її значення і роль при вивченні економічної діяльності суспільства полягає в тому, що панівні відносини власності і визначають економічну структуру і політичний лад цього суспільства. Отже, вони мають охоплювати собою весь спектр суспільних] економічних відносин і служити їх загальною характеристикою.
Особливістю революційних чи реформаторських перехідних] епох є те, що свідома і часто примусова зміна форм власності ве-1 де до формування нової економічної системи.
У теоретичному аспекті власність є однією з найбільш абстрактних категорій і на поверхні економічного життя проявляється у різних формах, що обумовлює певні труднощі при її вивченні.
У різні епохи були свої погляди на власність. Але з погляду політекономії важливо зрозуміти економічну сутність власності, бо в реальному житті вона проявляється як право власності. Власність як економічна категорія — це відносини між суб'єктами щодо відчуження — привласнення діяльності чи її результатів. Як економічна категорія власність має певні ознаки, що визначають її економічний зміст. Проте у суспільстві, яке організоване у державу, власність завжди виступає у певній юридичній формі. Тому щоб зрозуміти глибинну сутність категорії власність, потрібно добре усвідомити її економічний зміст і юридичну форму.
У процесі історичного розвитку людства змінювались економічні системи і разом з тим зазнавали змін типи, види, форми і системи власності. Певне їх поєднання в економічному базисі даного ладу формує відповідну структуру власності. Основними елементами такої структури є: трудовий і експлуататорський тип власності, приватний (індивідуальний) та суспільний (колективний) вид власності. Крім того, кожний із видів власності має певні форми прояву. Важливо зрозуміти, за якими критеріями проводиться така класифікація власності, і чітко усвідомити, чим відрізняються форми власності від її виду чи типу, як вони співвідносяться в самому понятті власності.
Найзагальнішим є тип власності, який визначаєтьсй наявністю чи відсутністю відносин відчуження — привласнення. Якщо такі відносини існують між суб'єктами економічної діяльності, то має місце експлуататорський тип власності, якщо ж відносини відчуження — привласнення відсутні, то власність виступає як трудова, неексплуататорська.
Частковим є вид власності, а саме: приватна чи суспільна власність. Це визначається тим, кому належить право власності: індивіду чи колективу, суспільству.
І нарешті, особливим є різні форми власності: індивідуальна, сімейна, фермерська, групова, колективна, акціонерна, муніципальна, державна, всенародна.
Аналізуючи форми власності, важливо звернути увагу на їх відмінності. Головні з них полягають у призначенні, цілях, способах утворення, у формах розподілу продукту чи прибутку, в методах управління об'єктами власності.
У процесі історичного розвитку форми і системи власності еволюціонували від простих до більш складних.
Первісні форми власності (азіатська, греко-римська, германо-слов'янська) мали своєю передумовою природний чинник — землю 3 її плодами. У результаті зростання майнової нерівності, розвитку поділу праці, відокремлення виробників виникла приватна власність на ґрунті експлуатації рабської і кріпацької праці. У над. рах феодального суспільства з розвитком ремісництва і утворен ням міст виникла власність, пов'язана не із землею, а із знаряд дям праці, розвиток якої вилився у буржуазну власність, яка одержала всезагальну назву капіталістична. Вона принципово відрізняється від попередніх — рабовласницької і феодальної систем власності.
Проте і капіталістична система власності зазнає істотних змін відповідно до рівня і характеру розвитку сучасних продуктивних! сил. Основною тенденцією в розвитку сучасних економічних си-і стем є процес поступової трансформації приватної власності уі суспільну шляхом дезінтеграції функцій права власності і поси-1 лення суспільного управління об'єктами приватної власності. Ця процеси формують новий тип економічної системи посткапіталі-1 стичної епохи — змішану соціально орієнтовану економіку.