Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Позичковий і торговий капіталу системі товарних....doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
08.07.2019
Размер:
71.68 Кб
Скачать

І) Суть та джерела позичкового капіталу

Чільне місце в інфраструктури ом у забезпеченні ринку

постає позичковий капітал сфери обміну та установи, що здійснюють його функціонування.

Позичковий капітал — це грошовий капітал, що надасться в позику його власникам іншому власнику - підприємцю на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.

На відміну від лихварської позики грошовий капітал є позичковим у руках кредитора (власника грошей) і

промисловим та торговельним -у руках промисловця і торговая

Джерелами позичкового капіталу виступають:

  • грошові капітали, що вивільнюються в процесі кругообігу промислового капіталу;

  • капітали-рантьє (грошових капіталістів);

  • грошові доходи і збереження населення;

  • вільні грошові кошти держави, суспільних організацій, страхових компаній тощо).

Слід зазначити, що позичковий капітал є особливий вид капіталу. Ця особливість зумовлена тим, що

  1. позичковий капітал с капітал власність на відміну від капіталу-функції;

  2. позичковий капітал є капітал як товар особливого роду;

  3. він має особливу форму руху (грошову Г-Гг);

  4. позичковий капітал є найбільш фетишистська форма капіталу;

  5. він є самою паразитичною формою капіталу.

У процесі використання грошей як ресурсу у формі капіталу позичковий капітал приносить доходи у формі позичкового процента і підприємницького прибутку.

Таким чином, прибуток на позичковий капітал, який створюється у сфері виробництва, розпадається на дві частини: на процент, що виступає у формі ціни капіталу як ресурсу, і цю частину отримує капіталіст-власник; на підприємницький прибуток, який отримує капіталіст-функціонер за виробниче використання цього ресурсу.

Пропорція, в якій прибуток поділяється на підприємницький доход і процент, залежить від співвідношення попиту пропозиції позичкового капіталу, від стану ринку грошових капіталів. Чим вищий попит на грошовий капітал, тим, при інших рівних умовах, вища норма процента.

Посередником між капіталістом-власником і

функціонуючим підприємцем виступає банк, який забезпечує формування і рух грошового капіталу.

Крім банків до інфраструктурних ланок функціонування позичкового капіталу входять страхові компанії і пенсійні фонди, інвестиційні та фінансові компанії, спеціалізовані фонди тощо.

Усі фінансово-кредитні інститути мають комерційний характер, тобто здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку.

Прибуток як надлишок зверх авансованої вартості створюється у виробничій сфері, але оскільки грошовий капітал приймає участь у створенні цього надлишку, то його власник певну частину прибутку отримує у формі процента.

2) Суть позичкового процента

Позичковий процент - це вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику, у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений термін. Обчислюється він у процентах до суми кредиту. Рівень процента залежить від розміру позик, термінів їх забезпечення, форми кредитування і ступеня кредитних ризиків.

Норма процента являє собою відношення річної суми процента до вартості позичкового капіталу. В умовах досконалої конкуренції вона не може бути вищою від норми прибутку, яка забезпечується використанням позичкового капіталу. Процент як плата за користування позичковим капіталом є його ціною, а тому, як ціна на будь-який товар на ринку, він залежить від попиту І пропозиції на позичковий капітал.

Ми знаємо, що сукупний попит на гроші включає в себе попит на гроші для угод і попит на гроші з боку фінансових активів. Перший - прямо пропорційний рівню валового національного продукту, а другий - обернено пропорційний ставці позичкового проценту.

Приймаючи рішення по Інвестиціях, ми визначаємо, що для підприємців будуть вигідними всі інвестиційні об'єкти, очікувана норма чистого прибутку яких, перевищує рівноважну ставку проценту.

Розрізняють слідуючі види ставок;

  • номінальна ставка проценту — це просто процентна ставка, виражена в грошових одиницях (дол., грн.), по офіційному курсу;

  • реальна ставка - це процентна ставка, виражена в незмінних грошових одиницях (дол., грн.), або з поправкою на інфляцію.

Хоча економісти для зручності користуються однією процентною ставкою, фактично існує група ставок широкого діапазону від 7 до 18%. Така різниця пояснюється слідуючими обставинами: ризиком, терміновістю, розміром позики, оподаткуванням І обмеженням умов конкуренції на ринку.

Ставка проценту є виключно важливою ціною в тому розумінні, що вона однозначно впливає як на рівень так і структуру виробництва інвестиційних товарів.

Банківська система є складовою кредитно-банкінської системи і виконує основну функцію кредитування.

Кредит - це форма руху позичкового капіталу, тобто грошового капіталу, що надається в позику. Він, виражаючи відносини між кредитором і позичальником, забезпечує при цьому трансформацію вільного грошового капіталу в позичковий.

Необхідність кредиту в ринковій економіці зумовлена самою природою капіталу, закономірностями його кругообігу і обігу в процесі відтворення. У процесі кредитування відбувається рух тимчасово вільних коштів до господарських суб'єктів, які їх потребують. Кредит необхідний як еластичний механізм, призначений для переливання вільного капіталу з одних галузей в інші і зрівняння норми прибутку між ними. Крім того, кредит дозволяє долати обмеженість індивідуального капіталу на шляху його зростання як складової суспільного капіталу.

Кредит виконує слідуючі функції:

  • акумулює і мобілізує грошовий капітал;

  • перерозподіляє його;

  • сприяє зменшенню витрат обігу;

  • прискорює концентрацію і централізацію капіталу:

  • є інструментом регулювання економіки.

Організація кредитних відносин базується на дотриманні принципів обов'язкового повернення, строковості, матеріального забезпечення і платності.

Основними формами кредиту виступають:

  • комерційний — кредит, який дають один одному функціонуючі підприємці - промисловці і торговці - при реалізації товарів; знаряддя-вексель-торгове зобов'язання за яким боржник зобов'язується сплатити його власникові певну суму грошей в установлений строк;

  • банківський - кредит, що надасться банками та іншими кредити офінанерними установами, які мають ліцензію, різним господарським суб'єктам у формі грошових позик;

  • споживчий надається банками, фінансово-кредитними установами і торговими підприємствами приватним особам для оплати товарів довгострокового користування;

  • іпотечний - під заставу нерухомого майна;

  • державний - позичальник - держава; кредитор - населення і приватний бізнес;

  • міжнародний - між державами в грошовій або товарній формі.

Центральне місце посідає банківський прибуток. Діяльність комерційних банків спрямована на отримання прибутку. Банківський прибуток - це різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками. Результативність роботи комерційного банку визначається нормою банківського прибутку - відношенням чистого прибутку до власного капіталу банку.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.