16

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафера фінансів

Розрахункова робота

З дисципліни «Податковий менеджмент»

Варіант № 26

Виконав:

ст.гр. ЕФІс-11

Чорний В.В.

Перевірив:

Яров О. Ю.

ЛЬВІВ 2011

Зміст

Розділ 1. Переваги автоматизації процесів оподаткування.

Розділ 2

1.Суть та терміни надсилання першої та другої податкової вимоги.

2. Зміст консолідованого боргу.

3. Зміст податкової застави.

4. Суть надання права податкової поруки.

5. Як здійснюється внесення змін до форм податкової звітності.

6. Методика обчислення податків – важливий елемент податкової роботи платників.

7. Види перевірок податкової звітності.

Тести.

Задача

Розділ 1. Переваги автоматизації процесів оподаткування.

У зв'язку з реформуванням податкової служби в Україні нещодавно відбулось об'єднання підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування і реєстрації та обліку платників податків. "Саме вони у дев'яти з десяти випадків є точкою перетину платника з податковою службою – від взяття на облік до подання звітності. Наша мета – зробити таке спілкування максимально ефективним та якісним, що сприяло б формуванню партнерських відносин із платниками", – зазначив заступник Голови ДПС України Олександр Клименко під час семінару-наради з керівниками зазначених підрозділів регіональних податкових адміністрацій. Увесь спектр функцій щодо технічного супроводу діяльності суб'єктів господарювання покладено на один структурний підрозділ – Департамент інформатизації та обліку платників податків ДПС України (далі – Департамент). "Успішне вирішення цих завдань дасть змогу усунути наявні недоліки і до кінця року вийти на якісно новий рівень організації роботи", – вважає Олександр Клименко. Загалом, за його словами, 2011 р. має стати переломним у формуванні нової податкової культури і громадської думки щодо податкової служби та у підвищенні її авторитету. "Ми маємо перетворити податкову службу на високоефективний орган державної влади, спроможний стимулювати як розвиток економіки, так і наповнення бюджету для виконання державою зобов'язань перед громадянами. Основні кроки на цьому шляху вже зроблено: прийнято Податковий кодекс України, зменшено кількість податків і знижено їх ставки, спрощено процедури адміністрування. Решта залежить від професійності дій самих податківців, на яких лежить відповідальність за реалізацію податкової реформи. Ще в І півріччі поточного року керівництво служби поставило перед працівниками підпорядкованих підрозділів таке зав­дання: детінізувати економіку шляхом запровадження системи раннього виявлення й ліквідації конвертаційно­транзитних груп; досягти балансу в процесі адміністрування і відшкодування ПДВ; покращити податковий сервіс, впровадити нові прогресивні форми обслуговування платників, обмежити втручання в легальний бізнес. Результат не забарився: інноваційні підходи, запроваджені в роботі центрального апарату і відомства в цілому, в січні – червні 2011 р. цілком себе виправдали. До речі, Департамент займає активну позицію щодо підготовки даних для системи раннього виявлення й ліквідації конвертаційно­транзитних груп, забезпечення керівництва необхідною аналітичною інформацією. "Президент України Віктор Янукович доручив нам вжити заходів з детінізації економіки для того, щоб не допустити збільшення фіскального навантаження на реальний сектор економіки – платників, які створюють валовий внутрішній продукт, – нагадав присутнім Олександр Клименко. – Тому ми повинні жорстко карати всіх, хто користується схемами мінімізації податкових зобов'язань, і контроль щодо їх появи потрібно перенести в режим он­лайн". Роль Департаменту в цьому процесі важко оцінити, адже саме для протидії тіньовикам запроваджується поняття податкової історії. Планується створити єдину інформаційну базу даних, за допомогою якої можна буде боротися з підприємствами – "податковими ямами", транзитними фірмами та іншими псевдоплатниками, які заважають повноцінному функціонуванню економіки України. Водночас спектр послуг, які надаються сумлінним платникам податків, має постійно розширюватися. У перспективі – забезпечення бізнесменів можливостю перегляду стану своїх розрахунків з бюджетом без відвідання податкової служби, а лише через Інтернет і здійснення ними платежів електронною карткою. Поки що оцінка роботи податкової системи України порівняно з іншими залишається невтішною – 181 місце в рейтингу зі 183 держав плюс­мінус невідворотність. "Мінус – низька позиція нашої держави в рейтингу Світового банку "Doing Businness", а позитив від цього тільки один – далі падати нема куди. Відповідно, ми повинні виправити системні помилки, що накопичилися за 21 рік діяльності податкової служби, і впевнено рухатися далі в єдиному напрямі – вперед", – підкреслив заступник Голови ДПС України. Директор Департаменту Мирослав Лаба навів статистику Світового банку щодо дотримання податкового законодавства в нашій державі. Загалом на виконання конституційного обов'язку зі сплати податків бізнес витрачає 4,5 млрд. грн. за рік, що в перерахунку на одне підприємство становить 1550 грн. Щодо кількості візитів до податкової, то в середньому за рік бізнес звертається до неї 22 рази, а середньорічний час, який суб'єкти господарювання проводять в інспекціях, – 65 годин. "Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і зав­дання, яке сьогодні стоїть перед керівництвом податкової та безпосередньо Департаментом, – зробити так, щоб у світовому рейтингу показники податкової системи України були кращими, менш затратними, а бізнес був менш чутливим до дій податківців", – зазначив Мирослав Лаба. Одним із ключових напрямів роботи Департаменту є залучення платників податків до подання електронної звітності. Темп узято: якщо на початку 2011 р. в електронному вигляді звітували близько 82 тис.  активних підприємств, то на сьогодні цей показник удвічі більший – до 170 – 180 тис. Щодо платників ПДВ зазначений показник зріс із 70 тис.  до 135 тис., що становить 56% загальної кількості платників податку. Враховуючи, що п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України зобов'язує платників податків, які належать до великих і середніх підприємств, подавати податкові декларації до органів ДПС в електрон­ному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, керівництво служби доручило Департаменту до кінця поточного року збільшити питому вагу суб'єктів господарювання, що звітують у такий спосіб, до 85%. З одного боку, планка досить висока, з іншого – є регіони, що наблизилися до неї впритул, зокрема Донецька, Луганська та Рівненська області. Єдиний реєстр податкових накладних – чудовий механізм для адміністрування ПДВ, попередження формування фіктивного податкового кредиту. Податкова служба й раніше мала змогу виявляти схеми ухилення від сплати податків шляхом аналізу додатка 5 до декларації з ПДВ, але інформація про це потрапляла до неї зі значним запізненням. "За два­три місяці, що проходили від початку неправомірної діяльності до її припинення, бюджет міг понести неабиякі втрати. Натомість реєстр податкових накладних передбачає нашу щоденну реакцію на дії відвертих шахраїв", – повідомив директор-Департаменту. У цілому підрозділи інформатизації та обліку платників податків мають забезпечувати функціонування всіх баз даних та інших інформаційних ресурсів ДПС України, що є цінним джерелом для всіх структурних підрозділів, тож стабільність їх роботи – запорука ефективності виконання поставлених перед податковою службою завдань. "Такого обсягу інформації, який є в податковій, не має жодна державна структура в Україні, – переконаний Мирослав Лаба. – Слід вміло нею користуватися, адже від достовірності цієї інформації значною мірою залежить правильність прийняття управлінських рішень про те, куди рухатися далі".

Розділ 2

1. Суть та терміни надсилання першої та другої податкової вимоги.

Податкова вимога визначається як письмова вимога подат­кового органу до платника податків погасити суму податко­вого боргу. Порядок направлення органами державної подат­кової служби України податкових вимог платникам податків затверджений наказом податкової адміністрації від 3 липня 2001 р.

Податкова вимога містить усі дані про реалізацію платни­ком податків обов'язку зі сплати обов'язкових платежів. У ній вказано:

1) суму заборгованості, що підлягає сплаті (суму податків, пеню і штрафні санкції на момент направлення вимоги);

2) терміни сплати податків, пені, штрафів; тобто виконання вимоги;

3) примусові заходи стягнення при невиконанні податкової вимоги;

4) підстави нарахування, сплати і стягнення податків;

5) норму законодавчого акта, що закріплює підставу сплати платником зазначеної суми.

Податкова вимога містить як звичайну суму податкового боргу, так і суми податкового боргу за кожним окремим подат­ком, збором (обов'язковим платежем). Якщо в платника по­датків, якому було направлено першу податкову вимогу, ви­никає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Окремо податкова вимо­га про новий податковий борг не висувається. Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо кожного окремо­го платника податків.

Сам процес направлення податкової вимоги складається з двох етапів.

1.Якщо платник податків не сплачує погоджену суму в за­ значений термін, йому не пізніше п'ятого робочого дня з мо­менту закінчення граничних термінів сплати сум податків по­датковий орган надсилає першу податкову вимогу, що містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання і виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу і можливі наслідки непогашення його вчасно. У цьому разі платнику про­понують сплатити борг протягом 30 календарних днів з дня направлення (вручення) такої вимоги.

2.Якщо платник податків не погасить у повному обсязі суму податкового боргу протягом 30 календарних днів з дня направлення йому першої податкової вимоги, то податковий орган не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з останнього із за­ значених 30 календарних днів, готує і надсилає другу подат­кову вимогу. Остання, додатково до відомостей, зазначених у першій податковій вимозі, містить вказівку на дату і час про­ ведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також на дату і час проведення публіч­них торгів з їх продажу.

У разі непогашення податкової заборгованості після одер­жання платником податків другої податкової вимоги (30 днів) податкові органи можуть стягувати кошти з рахунків таких платників, вилучати готівку з каси, вилучати й реалізовувати рухоме й нерухоме майно та цінні папери.

2. Зміст консолідованого боргу.

Консолідований борг – частина загальної суми державної заборгованості, що утворюється внаслідок випуску довготермінових позичок, уніфікація (об'єднання) раніше випущених середньо- і короткотермінових позичок в одну довготермінову, подовження дії коротко- і довготермінових позичок; довготермінова заборгованість приватної компанії або державного відомства у формі випущених облігацій чи аналогічних зобов'язань порівняно з величиною короткотермінового або поточного боргу.