4. Суть надання права податкової поруки.

Застосування податкової поруки передбачено пунктом 8.8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2181), згідно з яким податковий орган зобов’язаний відмовитись від права податкової застави активів платника податків у разі коли банк-резидент поручається за нього.

За договором податкової поруки банк-поручитель зобов’язується перед податковим органом відповідати за належне виконання платником податків обов’язків із погашення його податкового зобов’язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначені цим Законом.

У разі невиконання платником податків обов’язків із погашення податкового зобов’язання або податкового боргу банк-поручитель приймає на себе відповідальність за таке погашення у такому ж обсязі, як і платник податків.

Таким чином, податкова порука може бути застосована у разі, якщо банк-поручитель приймає на себе відповідальність із погашення податкового зобов’язання або податкового боргу у такому ж обсязі як і платник податків.

При оформленні податкової поруки слід керуватися пп. 8.8 Закону № 2181 та статтями 553-559 Цивільного кодексу України.

5. Як здійснюється внесення змін до форм податкової звітності.

При виявленні платником податків у поданій ним до податкового органу податкової декларації факту невідображення або неповноти відображення відомостей, а також помилок, що призводять до заниження суми податку, що підлягає сплаті, платник податків зобов'язаний внести необхідні зміни в податкову декларацію і подати до податкового органу уточнену податкову декларацію у порядку, встановленому цією статтею.

При виявленні платником податків у поданій ним до податкового органу податкової декларації недостовірних відомостей, а також помилок, які не призводять до заниження суми податку, що підлягає сплаті, платник податків має право внести необхідні зміни в податкову декларацію і подати до податкового органу уточнену податкову декларацію у порядку, встановленому цією статтею . При цьому уточнена податкова декларація, подана після закінчення встановленого терміну подачі декларації, не вважається поданою з порушенням терміну.

Якщо уточнена податкова декларація подається до податкового органу до закінчення терміну подачі податкової декларації, вона вважається поданою в день подання уточненої податкової декларації.

Якщо уточнена податкова декларація подається до податкового органу після закінчення строку подання податкової декларації, але до закінчення терміну сплати податку, то платник податку звільняється від відповідальності, якщо уточнена податкова декларація була подана до моменту, коли платник податків довідався про виявлення податковим органом факту невідображення або неповноти відображення відомостей у податковій декларації, а також помилок, що призводять до заниження належної до сплати суми податку, або про призначення виїзної податкової перевірки.

Якщо уточнена податкова декларація подається до податкового органу після закінчення строку подання податкової декларації та строку сплати податку, то платник податку звільняється від відповідальності у випадках:

1. подання уточненої податкової декларації до моменту, коли платник податків довідався про виявлення податковим органом невідображення або неповноти відображення відомостей до податкової декларації, а також помилок, що призводять до заниження належної до сплати суми податку, або про призначення виїзної податкової перевірки з цього податку за даний період, за умови , що до подання уточненої податкової декларації він сплатив відсутню суму податку та відповідні їй пені;

2. подання уточненої податкової декларації після проведення виїзної податкової перевірки за відповідний податковий період, за результатами якої не були виявлені невідображення або неповнота відображення відомостей до податкової декларації, а також помилки, що призводять до заниження належної до сплати суми податку.

Уточнена податкова декларація подається платником податку до податкового органу за місцем обліку.

Уточнена податкова декларація (розрахунок) подається до податкового органу за формою, що діяла у податковий період, за який вносяться відповідні зміни.

При виявленні податковим агентом у поданому ним до податкового органу розрахунку факту невідображення або неповноти відображення відомостей, а також помилок, що призводять до заниження або завищення суми податку, що підлягає перерахуванню, податковий агент зобов'язаний внести необхідні зміни і подати до податкового органу уточнений розрахунок у порядку, встановленому цією статтею.

Уточнений розрахунок, що представляється податковим агентом до податкового органу, повинен містити дані тільки щодо тих платників податків, щодо яких виявлені факти невідображення або неповноти відображення відомостей, а також помилки, що призводять до заниження суми податку.

Положення, передбачені пунктами 3 і 4 цієї статті, що стосуються звільнення від відповідальності, застосовуються також до податкових агентів при поданні ними уточнених розрахунків.

Правила, передбачені цією статтею, застосовуються також до уточнених розрахунків зборів і поширюються на платників зборів.