- •11.Юридичний позитивізм.
- •12.Теорія природного права.
- •13.Теорія г.Кельзена.
- •14.Історична школа права.
- •15.Соціологічна теорія права.
- •16.Марксистська теорія права.
- •19. Поняття і види принципів права.
- •20. Форми і джерела права: співвідношення.
- •21. Поняття і види форм права.
- •22.Поняття і види законів, їх місце в системі нормативних актів.
- •Юридичнi властивостi закону:
- •Закрiплена в законах обов’язкова послiдовнiсть певних дiй зi створення законiв називаеться законоданчим процесом.
- •Види підзаконних нормативно-правових актів в Україні:
- •Система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави.
- •37. Зміст правовідносин.
- •38. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •39. Поняття, структура правосвідомості.
- •1) За суб'єктом прийняття: акти представницьких органів державної влади; глави держави; акти органів виконавчої влади; суду; контрольно-наглядових органів; органів місцевого самоврядування;
- •53.Інтерпретаційні акти.
- •54.Юридична відповідальність та державний примус.
- •55. Підстави застосування норм права.
- •58.Поняття, суть та значення тлумачення.
- •61.Соціальна влада додержавного суспільства.
- •2.2. Патріархальна теорія
- •2.3. Договірна теорія
- •2.4. Органічна та психологічна теорії
- •2.5. Теорія насильства
- •2.6. Історико-матеріалістична або соціально-класова теорія
- •63.Причини виникнення держави.
- •64. Поняття та основні ознаки держави.
- •68. Типологія держав.
- •69. Поняття та структура політичної системи.
- •70. Правова держава.
- •71. Поняття, види монархій.
- •72. Поняття та елементи форми держави.
- •73. Поняття та види республік.
- •77. Унітарна та федеративна держава.
- •80. Поняття і види політичного режиму.
- •81. Демократичний державно-правовий режим.
- •88.Органи законодавчої влади: загально - теоретична характеристика.
- •89. Органи влади та самоврядування: співвідношення.
- •90. Поняття та структура механізму держави.
69. Поняття та структура політичної системи.
. Політична система суспільства – це система матеріальних та нематеріальних елементів, які функціонують і взаємодіють у сфері управління справами суспільства, тобто при здійсненні політичної влади.
Політична влада – це здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншим суб’єктам у сфері управління справами держави і суспільства.
Систему матеріальних елементів політичної системи утворюють суб’єкти політики, тобто суб’єкти, які безпосередньо беруть участь у здійсненні політики, або інакше кажучи, в управлінні справами суспільства.
Суб’єкти: народ, населення певної частини території держави, класи, нації, соціальні прошарки, держава, певні об’єднання громадян, громадяни.
Нематеріальні елементи політичної системи суспільства:
- політичні принципи і норми;
- політичні відносини;
- політична свідомість, політична психологія, політична ідеологія, політична культура, політична діяльність.
70. Правова держава.
Правова держава – це держава, в якій панує право. Основні ознаки правової держави:
- панування права в усіх сферах державного і суспільного життя, які підлягають правовому врегулюванню.
- Зв’язаність правом держави, її органів та посадових осіб.
- Непорушність законних прав і свобод громадян.
- Взаємна відповідальність держави і громадянина.
- Організація і здійснення держ. влади відповідно до принципу розподілу влади.
- Наявність ефективних форм контролю і нагляду за додержанням законності у країні.
- Забезпечення функціонування держави, її органів і посадових осіб за принципом: “Забороняється все, крім того, що прямо дозволяється законом”.
- Забезпечення участі громадян у всіх сферах державного і суспільного життя за принципом: “Дозволяється все, крім того/, що прямо забороняється законом”.
71. Поняття, види монархій.
Монархія – це форма держ. правління, при якій вища держ. влада реально або формально належить одній особі (монарху), який, як правило, одержує цю владу у спадок. Монархія буває необмежена і обмежена. Необмежена монархія – це монархія, в якій влада монарха не обмежується компетенцією якихось органів, або приписами законів. Види необмеженої монархії: 1. деспотія – в якій особа монарха обожнюється, 2. абсолютна монархія – в якій монарх вважається людиною, яка одержала владу від Бога. Обмежена монархія – це монархія, в якій влада монарха обмежується компетенцією певних держ. органів та приписами законів. Види обмеженої монархії: 1. дуалістична – в якій законодавча влада належить парламенту, а виконавча і судова – монарху. 2. конституційна монархія – в якій монарх не має реальних владних повноважень і йому притаманні виключно представницькі функції.
72. Поняття та елементи форми держави.
Форма держ. правління визначає порядок формування вищих органів держ. влади, їх компетенції та взаємовідносини між собою. Формами держ. правління є монархія і республіка. Монархія – це форма держ. правління, при якій вища держ. влада реально або формально належить одній особі (монарху), який, як правило, одержує цю владу у спадок. Монархія буває необмежена і обмежена. Республіка – це форма держ. правління, при якій вищі органи держ. влади обираються народом або формуються гранами, який обраний народом. Види республік: 1. парламентська республіка, 2. президентська республіка, 3. змішана президентсько-парламентська або парламентсько-президентська республіка.