6) Відомий грецький поет Евріпід говорив, що в світі багато дивних див, та найдивніше з них – людина. Унікальне творіння природи, суспільства і самої себе – ось що таке людина.

• Суть людини в тому, що людина – істота розумна, людина – істота, яка має самосвідомість, людина – істота моральна і вільна та ін.. Поняття людини, насамперед, охоплює загально родові риси, що відрізняють людину від інших живих істот. Основними ознаками людини є такі кісні характеристики людини, що виділяють її з тваринного світу, її біологічна структура, а також загальні прояви соціальної суті: свідомість, мова, здібність до праці і творчості.

• Поняття індивіда визначає людину як окремого представника людського роду, будь-якої соціальної спільності. За допомогою цього поняття підкреслюється і те, що є спільним між окремою людиною й іншими людьми, і те, як повно у людині відображені родові якості

• Поняття особистості визначає уявлення про людину як істоту цілісну, яка об’єднує в собі особисті, соціальні і природні якості. Поняття індивідуальності й особистості тісно зв’язані між собою. Індивідуальність виступає тут як суттєва характеристика конкретної особистості, що відбиває спосіб її буття як суб’єкта самостійної діяльності і творчості. Індивідуальне Я складає духовно-змістовний центр структури особистості, її внутрішнє ядро. На основі індивід. Я формуються інші соціальні та індивідуальні якості. Особистість та індивідуальність не тільки взаємопов’язані, а й взаємообумовлені: формування якостей особистості тісно зв’язане з індивідуальною самосвідомістю людини, змістом її цінностей, залежить не тільки від становища індивіда у суспільстві, але й від особистого ставлення її до свого становища, власної позиції. Це пояснює той факт, що в умовах одного соціального середовища формуються різні типи особистостей.

• Ознаками особистості є адекватне відображення світу, здатність приймати самостійні рішення та відповідати за свої вчинки. Тому особистостями не є малі діти, обмежені люди, божевільні і душевнохворі – вони нездатні адекватно відображати дійсність і нести відповідальність за свої дії.

• Народившись, людина має лише можливість стати особистістю, яка набуває реальності в міру засвоєння дитиною багатства людського досвіду, культури і перетворення з об'єкта турботи дорослих на самостійний суб'єкт діяльності. Щоб стати людиною, мало однієї біологічної спадковості, потрібна спадковість соціальна. Процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, притаманних повноправним членам суспільства, звичайно називають соціалізацією. Іншими словами, соціалізація — це перетворення біологічного індивіда на соціальну істоту, входження індивіда в соціум.

7. Чому саме діяльність вважається способом буття людини в світі?

Діяльність - це форма цілеспрямованої психосоціальної активності людини., результатом якої є пізнання та перетворення людиною навколишнього світу та себе самої.

Практика - матеріальна діяльність людей з переробки оточуючого світу та самого себе.

Основні види людської діяльності:

• Матеріальна (практична)

  • Перетворення природи

  • Дії з об’єктами тощо

• Духовна

  • Усвідомлення

  • Знання

  • Мислення

  • Створення понять, ідей

• Духовно-практична

  • Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, релігія, мистецтво)

Основні види діяльності (традиційна класифікація):

• Праця: вважається першим видом діяльності, тому що деякі матеріалісти вважають, що завдяки ній мавпочка стала людиною. Праця настільки важлива, бо розвиває обидві півкулі мозку. Праця обов’язково відбувається під контролем та з участю свідомості.

• Гра: деякі філософи вважають, що не праця зробила мавпочку людиною, а гра, оскільки лише вона приносить людині насолоду. Людина грає у гру, а гра грає людиною, оскільки їй все більше й більше хочеться гратись. Людина грає у все більш складні ігри, при цьому постійно розумово розвиваючись. Гра - така штука, що сама по собі зацікавлює людину й заставляє людину забавлятись. Кожна гра має певні закони. Принцип чесної гри - надзвичайно важливий компонент ігрової дільності. Викладач не згодна з цим твердженням. Вона каже, що гра можлива лише тоді, коли в людини є вільний час, а у первісних людей не було часу гратись - вони працювали. Сьогодні ігри не розвивають людину, а роблять її назад мавпочкою.

• Навчання: діяльність, скерована на набуття знань, навичок майбутньої діяльності. Саме навчання - одна з найважливіших умов соціалізації.

Основні характеристики людської діяльності:

• Перетворювальний, а не пристосувальний характер (людина, створюючи культуру, змінює природу)

• Спрямована до певної мети, тому надає своїм результатам певних функцій та призначення

• Антропомірна (на її процесах, змісті, характеристиках лежить масштаб людини, її інтересів, потреб, знань)

• Людська діяльність соціально організована (передбачає людські об’єднання, спілкування, розподіл праці, обмін знаннями та навичками)

• Свідома (духовно зумовлена)

• Лише тоді набуває розвиненого вигляду, коли переростає у самодіяльність

• Універсальна (бобри вміють робити щось одне, мурахи - щось інше, бджоли - щось третє, а людина - і те, й те, й те)

Діяльність людини	Активність тварини
Носить продуктивний, творчий характер	Нічого нового не створює
Пов'язана з духовними та культурними предметами, що виробляються в її результаті	-
У цьому процесі людина перетворює навколишнє середовище та перетворюється сама	У цьому процесі тварина нічого не перетворює
Є продуктом історії	Є результатом біологічної еволюції
Використовуються знаряддя праці (інструменти)	Немає знарядь праці
Повинна бути опанована у процесі навчання та виховання; не дається людині з народження	Дана від народження і розвивається у процесі розвитку тварини