3. Основні етапи процесу управління ризиком

Управління ризиками – процес впливу на суб'єкт господарювання, при якому забезпечується максимально широкий діапазон охоплення ризиків, їхнє розумне прийняття і зведення ступеня їхнього впливу до мінімально можливих меж, розробка стратегії господарювання у випадку реалізації конкретних видів ризиків.

Принципи управління ризиками:

1. Масштабність – тобто найбільш повне охоплення можливих сфер виникнення ризиків, тобто зведення невизначеності до мінімуму.

2. Мінімізація спектра можливих ризиків і ступеня їхнього впливу на свою діяльність.

3. Адекватність – швидка реакція на зміни в середовищі. Необхідно використовувати маркетинговий інструментарій і розробляти стратегію розвитку підприємства.

4. Принцип розумного прийняття, тобто підприємство повинне знати до початку своєї діяльності, що можливі результати будуть перевищувати витрати на їхнє одержання, тобто нерозумно ризикувати великим заради малого; приймати ризик необхідно в розмірі власних засобів; прогнозувати можливі наслідки ризику.

Виділяють наступні основні етапи процесу управління ризиком: аналіз ризику; вибір методів впливу на ризик; ухвалення рішення; безпосередній вплив на ризик; контроль і коригування результатів процесу управління (рис. 4).

Рисунок 4 Основні етапи процесу управління ризиком

4. Принципи і методи оцінки ризиків

Доцільність прийняття конкретного управлінського рішення передбачає процедуру аналізу й оцінки ризику. Для ефективного управління потрібно не тільки знати про можливий ризик і виконати його якісний аналіз, але необхідно і кількісно оцінити його.

У загальному виді виділяють такі принципи аналізу ризику:

1. можливість настання величини втрат різних видів ризику найчастіше не залежать друг від друга, тобто якщо один з видів ризику реалізується, то втрати у випадку реалізації інших ризиків також можуть мати місце;

2. реалізація визначеного виду ризику не обов'язково збільшує (знижує) імовірність виникнення іншого його виду (за винятком форс-мажорних обставин);

3. максимально можливий збиток у випадку реалізації конкретного ризику не повинний перевищувати фінансових можливостей організації.

Одним з основних завдань якісного і кількісного аналізів ризику є пошук такого рішення, яке б несло в собі виправданий ризик.

Виправданий ризик - це об'єктивно існуючий елемент, що супроводжує функціонуванню організацій в умовах ринкової економіки. Імовірнісний характер економічних рішень може бути виявлений лише за допомогою визначених методів аналізу ризиків і їхнього впливу на діяльність організації.

Якісний аналіз є першочерговим і досить складним етапом у проведенні загального аналізу ступеня ризику від визначеного напрямку діяльності організації. Його головне завдання полягає у визначенні факторів і потенційних областей ризику, виявленні напрямків діяльності й етапів, на яких може виникнути ризик, в ідентифікації всіх можливих видів ризику. Якісний аналіз ризику проводиться за декількома основними напрямками.

Сутність першого напрямку полягає в тому, що проводиться порівняння очікуваних позитивних результатів від вибору конкретного виду підприємницької діяльності з його можливими негативними наслідками. Проблеми цього співвідношення необхідно розглядати на всіх етапах стратегічного і тактичного планування.

Сутність другого напрямку проведення якісного аналізу ризиків полягає в тому, що комплексно аналізується вплив рішень, прийнятих організацією на етапі розробки стратегії, на інтереси суб'єктів господарської діяльності. У рамках цього напрямку визначаються також ті можливі суб'єкти господарської діяльності, для яких настання визначеної ризикової події буде вигідно.

Кількісний аналіз ризику здійснюється з метою чисельного визначення розмірів окремих ризиків, а також величини ризику всього обраного напрямку підприємницької діяльності.

Ризик може визначатися як в абсолютних, так і у відносних величинах. Вимір ступеня ризику в абсолютних величинах застосовують при характеристиці окремих видів утрат, а у відносних - при порівнянні прогнозованого рівня втрат з реальним або середнім рівнем. Кількісний аналіз ризику є однієї з важливих складового процесу ефективного управління організацією. Мало знати, який точно ризик буде впливати на організацію, важливо кількісно оцінити його. Це необхідно для вибору конкретного напрямку діяльності, виходячи зі схильності менеджерів організації до ризику або з власних пріоритетів.

Найбільш розповсюдженими методами кількісної оцінки ступеня ризику є:

• статистичний метод;

• метод аналізу доцільності витрат;

• метод експертних оцінок;

• аналітичний метод;

• метод використання аналогів;

• аналіз чутливості;

• аналіз сценаріїв;

• метод Монте-Карло.