Екзаменаційний білет № 22

1. Визначення місткості ринку товарів промислового призначення.

Місткість ринку — це обсяг товарної маси, що може бути реалізована на ринку даного продукту за певний проміжок часу при певних умовах. В окремо взятій країні річна місткість ринку М у кількісному або вартісному вираженні розраховується за формулою

Є = В + З – Е + І + Д – М – Е_о + І_о,

де В — власне виробництво товару в країні;

З — залишок товарних запасів на складах виробників;

Е — експорт товару;

І — імпорт товару;

Д — зменшення (М — збільшення) запасу товарів у продавців та споживачів;

Е_о — побічний експорт;

І_о — побічний імпорт.

Побічний експорт та імпорт ураховують окремі складові, використані у виробах, що завозяться або вивозяться за межі країни.

Відтак місткість ринку — це верхня межа, до якої прямує потенційний, максимально можливий попит. Завдання маркетингу — досягнути найбільшого зближення ринкового попиту та місткості ринку.

Визначення місткості ринку товарів виробничого та споживчого призначення має певні особливості. Місткість ринків товарів виробничого призначення визначається з допомогою аналізу тенденцій інвестиційної політики галузей, що споживають цю продукцію. Крім цього, використовуються методи прогнозування, які базуються на екстраполяції тенденцій продажу товару в минулому на майбутнє з відповідним коригуванням. Точніші результати дають розрахунки, що виходять із статистичних даних обсягів продажу виробів та їх комплектуючих. Так, наприклад, кількість проданих шин залежатиме не тільки від їхньої якості, а й від кількості експлуатаційного парку автомобілів, що в них використовуються шини такого типу.

Місткість цільового ринку - можливий обсяг продажу товарів в сегменті, який обслуговує фірма. Місткість зайнятого ринку - обсяги продажу, які були досягненні в минулому періоді.

Найчастіше місткість ринку оцінюється продуцентом з позицій можливостей контролювання певної частки ринкового потенціалу. Для таких розрахунків застосовується формула

,

де В_а –– частка (за вартістю) продукції а в задоволенні попиту (обсяг загального продажу цього товару та його аналогів);

n — кількість різновидів продукції, що конкурують з товаром а;

k_a — рівень конкурентоспроможності товару а;

m — співвідношення залежності попиту та пропонування;

b_а — показник престижу підприємства виробника продукції а;

b_i — показник престижу підприємства-конкурента.

Попит на промислове обладнання безпосередньо залежить від потужностей підприємств-споживачів. Якщо число потенційних організацій-споживачів є великим, то загальну місткість ринку доцільно розраховувати за методом ланцюгових підстановок. ₃.

Якщо споживачів небагато і кожний з них може укласти угоду на значні поставки, для визначення місткості ринку доцільно використовувати метод сумування ринків, що вимагає виділення всіх потенційних споживачів ТПП на кожному з Ринків і сумування можливих обсягів збуту.

2. Розробка стратегії "змішаного обслуговування" у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства.

Розробка стратегії "змішаного обслуговування" передбачає прийняття серії взаємопов'язаних ключових рішень, які визначаються трьома напрямами:

1) розробка товару;

2) планування обслуговування;

3) розробка системи управління обслуговуванням ТПП на весь період йо­го економічного циклу.

Розробляючи ТПП, слід враховувати всі проблеми, пов'язані з його обс­луговуванням. Визначаючи рівень технічної ефективності виробу з врахуванням "змі­шаного обслуговування", необхідно враховувати вартість експлуатації та обслу­говування товару, а також інші затрати, пов'язані з товаром, починаючи з його розробки і закінчуючи його утилізацією.

Прийняття рішення щодо модульного проектування і сумісності, запро­вадження діагностичних систем є важливою передумовою успіху сервісу у бага­тьох галузях народного господарства. Проблема сумісності особливо актуальна для інформаційного та офісного обладнання. Пристрій, сумісний з приладами конкуруючих фірм, може бути інтегрований в систему обладнання, технічне обслуговування якої здійснюється фірмою, що дає їй можливість відвойовувати нові ринки у конкуруючих фірм.

Дуже важливо ще на початку розробки товару визначити рівень його розрахункової надійності, тобто прийнятну для клієнта кількість збоїв у роботі ТПП за одиницю часу.

Проблему доцільно вирішувати за двома напрямками: висока надійність та профілактичний ремонт, тобто заміна зношених деталей раніше ніж облад­нання дає збої. Завдяки профілактичному ремонту підтримується постійний контакт між фірмою і клієнтом, а ремонт стає джерелом постійних доходів.

Другим напрямом розробки стратегії "змішаного обслуговування" є пла­нування сервісу, а саме обсягу і рівня якості обслуговування.

Прийнята концепція товару визначає фактичні умови його експлуатації, а також основні системи

Основні критерії ефективності обслуговування в сфері післяпро­дажного обслуговування: 1) здатність швидко відреагувати на прохання про допомогу - це найваж­ливіший критерій ефективності; 2) ефективність виконання замовлень із заміни деталей, а також замов­лення надзвичайного характеру; 3) швидкість ремонту обладнання; 4) технічна компетентність робітників обслуговування. В сфері збуту продукції ці критерії дещо інші: швидкість і надійність поставок; наявність товару на різних стадіях реалізації; "гнучкість" сервісу, тобто уміння виконувати екстраординарні замов­лення і витрачати мінімальний час на реакцію на подію; "комерційні здібності" агентів фірми, тобто вміння налагодити та під­тримувати клімат довіри з клієнтами.

Третім напрямом розробки стратегії "змішаного обслуговування" є роз­роблення механізму управління пропозицією "товар-послуги" протягом строку служби ТПП. Необхідно також постійно приділяти увагу відповідності системи управління в галузі сервісу залежно від еволюції поведінки споживача. Окрім цього, необхідно прийняти такі рішення:

1. Рішення щодо економічної задачі послуг (очікуваний рівень рента­бельності послуг, прогнозована частка доходів від послуг).

2. Рішення щодо форми оплати послуг (можливі види оплати, які сприяють виникненню вхідних бар'єрів у цій галузі). Наприклад, контракт на оплачуваний ремонт обладнання, яке здається в оренду, або контракт на тех­нічне обслуговування за наперед визначеними цінами.

3. Рішення щодо співпраці з іншими фірмами для зменшення затрат на обслуговування клієнтів та максимального задоволення їх потреб.

4. Рішення щодо організації сервісу. Послуги можуть надаватися: службою фірми-виробника; спеціальними сервісними фірмами за домовленістю із фірмою-виробником; агентами (дилерами), які продають цей товар; робітниками фірми-покупця, які пройшли спеціальну підготовку і пра­цюють під керівництвом працівників фірми-продавця (виробника товару); службою сервісу консорціуму підприємств - постачальників окремих систем проданої техніки (так обслуговують, наприклад, пароплавне облад­нання, яке має багато різновидів і відрізняється великою складністю).