- •Екзаменаційний білет № 1
- •Сутність промислового маркетингу.
- •Методи ціноутворення, орієнтовані на конкурентів
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Місце промислового маркетингу серед інших видів маркетингу.
- •Методи непрямого ціноутворення в промисловому маркетингу.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •1.Функції промислового маркетингу.
- •2.Методи ціноутворення за географічним принципом.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •1.Концепції промислового маркетингу.
- •2.Параметричні методи ціноутворення.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •1.Основні відмінності між ринками товарів промислової продукції та товарів кінцевих споживачів.
- •2.Методи ціноутворення в промисловому маркетингу, орієнтовані на витрати.
- •Екзаменаційний білет № 6
- •1.Специфіка попиту на промислові товари.
- •2.Класифікація методів ціноутворення в промисловому маркетингу.
- •Екзаменаційний білет № 7
- •1.Етапи прийняття рішення щодо закупівлі товарів промислового призначення.
- •2.Стратегії ціноутворення в промисловому маркетингу.
- •Екзаменаційний білет № 8
- •1. Основні типи ситуацій при закупівлі на промисловому ринку.
- •2. Суть, фактори та етапи ціноутворення.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •Фактори впливу на поведінку організованих покупців промислових товарів. Мотиви покупців товарів промислового призначення.
- •Виставкова діяльність промислового підприємства.
- •Екзаменаційний білет № 10
- •1. Характеристика суб`єктів промислового маркетингу — споживачів промислової продукції.
- •Екзаменаційний білет № 11
- •1.Характеристика товарів промислового призначення: основне обладнання.
- •2. Маркетингова політика розподілу твп.
- •Екзаменаційний білет № 12
- •1. Характеристика товарів промислового призначення: допоміжне обладнання.
- •2. Способи організації збутової мережі промислової компанії.
- •Екзаменаційний білет № 13
- •1.Характеристика товарів промислового призначення: сировинні матеріали.
- •2.Рекламна діяльність.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •Характеристика товарів промислового призначення: основні та допоміжні матеріали.
- •2. Використання Паблік рилейшнз на промисловому підприємстві.
- •Екзаменаційний білет № 15
- •1.Характеристика товарів промислового призначення: напівпівфабрикати та комплектуючі вироби.
- •2. Персональний продаж як важлива форма просування продукції виробничо-технічного призначення.
- •Екзаменаційний білет № 16
- •1.Закупівельні центри – їх функції та структура.
- •2.Стимулювання збуту в промисловості..
- •1.Промисловий (індустріальний) ланцюг та його етапи.
- •2.Типи маркетингового контролю на промисловому підприємстві.
- •Екзаменаційний білет № 18
- •Типи ситуацій закупівлі тпп на основі ціноутворення.
- •Контроль маркетингу на підприємстві.
- •Екзаменаційний білет № 19
- •1. Особливості здійснення маркетингових досліджень на ринку тпп.
- •2. Оперативне планування, тактичне планування. Бізнес-план.
- •Екзаменаційний білет № 20
- •1. Макросегментація ринку у промисловому маркетингу.
- •2. Аналіз авс-хуz в управлінні матеріальними запасами.
- •Екзаменаційний білет № 21
- •1.Ризик та його критерії.
- •2. Розробка товару при підготовці стратегії "змішаного обслуговування".
- •Екзаменаційний білет № 22
- •1. Визначення місткості ринку товарів промислового призначення.
- •2. Розробка стратегії "змішаного обслуговування" у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства.
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Типи конкурентних ситуацій та стратегії отримання конкурентних переваг на ринках тпп.
- •"Змішане обслуговування" як складова товарної політики підприємства.
- •Екзаменаційний білет № 24
- •1. Мікросегментація на ринку тпп.
- •2. Обслуговування тпп у маркетинговій товарній політиці.
- •Класифікація і види послуг промислових підприємств
- •Екзаменаційний білет № 25
- •1. Сутність, функції , методи та види конкуренції.
- •2. Управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства.
- •Екзаменаційний білет № 26
- •1. Фактори галузевої конкуренції.
- •2. Методи оцінювання конкурентоспроможності промислового підприємства.
- •Екзаменаційний білет № 27
- •Характеристика етапів життєвого циклу розвитку ринків тпп.
- •2. Система показників кон'юнктури конкретного товарного ринку.
- •Екзаменаційний білет № 28
- •Конкурентні стратегії інноваційного характеру.
- •Формування виробничих запасів.
- •Екзаменаційний білет № 29
- •1. Стратегії у сфері масового виробництва.
- •2. Маркетингові організаційні структури підприємства.
- •Стратегії інноваційних дослідницьких організацій-виробників.
- •Конкурентні стратегії малих фірм.
Екзаменаційний білет № 12
1. Характеристика товарів промислового призначення: допоміжне обладнання.
Основними класифікаційними ознаками ППТП є: походження (продукція чорної металугії, машинобудування, хімічної промисловості, нафтопереробки і т.д.); участь у процесі виробництва (сировина, основні й допоміжні матеріали, паливо й електроенергія та ін.); призначення (флюси, дизельне паливо, охолодні рідини, зварювальні електроди і т.д.). Найбільш важливий критерій — це роль, яку відіграє товар у виробничому процесі, і місце, яке він посідає у виробничих витратах фірми.
За цим критерієм виділяють
1. капітальне майно;
2. матеріали та деталі;
3. послуги.
За економічним змістом капітальне майно - це основні виробничі фонди підприємства, його можливо поділити на 3 групи: стаціонарні будівлі і споруди; основне основне (важке) і допоміжне (легке) обладнання.
Допоміжне устаткування. Допоміжне устаткування забезпечує здійснення основного виробничого процесу. Це можуть бути невеликі товарні верстати, електричні апарати, освітлювальна апаратура, контрольно-вимірювальне устаткування, що використовується на різних стадіях виробничого процесу. Крім того, вони можуть знайти застосування в різних галузях промисловості. У зв'язку з цим попит на це устаткування не обмежується якоюсь однією галуззю. Це устаткування ще більш стандартизоване, ніж універсальне. У зв'язку із цим попит на устаткування носить більше широкий географічний характер і вимагає створення широкої регіональної збутової мережі з більшою кількістю торговельних представництв. Допоміжне устаткування повинне продаватися набагато більшою кількістю торгових точок, а взаємозв'язок виробника з покупцем у цьому випадку може бути менш тісним і безпосереднім.
Вартість одиниці допоміжного устаткування звичайно набагато нижче, ніж одиниці основного устаткування. Його купівля відбувається більш буденно, вимагає менше переговорів і згоди (дозволу) меншого числа відповідальних працівників.
Допоміжне устаткування, хоч і не входить до складу кінцевої продукції, все ж є невіддільним компонентом виробничого процесу. Воно має коротший життєвий цикл, ніж основне устаткування, але триваліший, ніж допоміжне. Окремі види устаткування продають безпосередньо виробникам, але найчастіше вдаються до послуг посередників, оскільки споживачі географічно віддалені, їх дуже багато, а обсяг замовлень досить невеликий.
2. Способи організації збутової мережі промислової компанії.
У загальному випадку при організації збуту ППТН, як і ТНП, можливо використовувати два основних способи:
- реалізація продукції прямо кінцевому споживачеві через власну збутову мережу;
- реалізація продукції через посередників.
Як посередників можуть виступати оптові фірми, дистрибьюторы, дилери, торговельні і збутові агенти, брокери і т.п.
Власна збутова мережа компанії являє собою відділ збуту компанії і групу залежних посередників. У цьому випадку посередник не є власником товару, він продає його зі складу компанії або зі свого складу, де товар знаходиться на умовах консигнації, і має визначений відсоток з кожної угоди. Таким чином, агент перебуває в прямому підпорядкуванні відділові збуту, виконує його розпорядження, проводить загальну маркетингову і збутову політику компанії і зобов'язаний регулярно представляти стандартні звіти про свою діяльність, про ситуацію на ринку і купівельних сегментах, що він обслуговує. Організація власної збутової мережі вимагає великих витрат. Тому не рекомендується для підприємств, що обслуговують вузькі сегменти ринку й окремих непостійних замовників.
Переваги створення власної збутової мережі:
1. Організація прямої взаємодії з кінцевими споживачами продукції, що дозволяє організувати прямий доступ до первинної інформації про потреби і переваги основних покупців, мотивації клієнтів, тенденціях розвитку ринку - попиту та пропозиції, діяльності конкурентів на ринку, відношенні покупців до продукції компанії і конкурентів і т.п. У такий спосіб прямі контакти дозволяють "почувати" ринковий попит, мати первинну інформацію, що в кінцевому рахунку дозволяє формувати оптимальну ринкову стратегію.
2. Власна збутова мережа орієнтована на реалізацію тільки продукції компанії, усі зусилля менеджерів і агентів по збуті розподілені відповідно до загальної маркетингової і збутової стратегії компанії.
3. Підвищується можливість організації строгої системи обліку і контролю за рухом товарів продукції, обсягами реалізації, поверненням товару і його причин.
По останніх промислових переписах у США майже половина ППТН збувалася через власні збутові підрозділи.
Високі первісні витрати на зміст власної збутової мережі штовхають промислові компанії на використання різних видів незалежних посередників.
Доцільність їхнього використання безсумнівна при упровадженні фірми на нові ринки збуту, коли власна збутова система ще не створена. Вона також необхідна на основному ринку, якщо дана мережа представлена компаніями, що можуть скласти сильну конкуренцію зі збутовими підрозділами компанії як у силу їхньої фінансової моці, так і через гарне освоєння ринку і наявності тісних контактів зі споживачами. Налагодження зв'язків з незалежними збутовими організаціями може сприяти витисненню з ринку конкуруючих фірм, що співробітничають з тими ж агентами на менш вигідних умовах.
Також така система може використовуватися у випадку, коли компанія зацікавлена в забезпеченні споживача супутніми послугами, що вона сама не в змозі робити самостійно, тоді як збутові фірми займаються цим. Найчастіше промислова компанія комбінує варіанти використання власної збутової мережі і залежних і незалежних посередників.
Починаючи з організації незалежної збутової мережі і закріпивши на ринку, що представляє цільовий інтерес, промислові фірми намагаються перетворити незалежних посередників у залежних шляхом скупки акцій, створення особистої унії і т.п. Приймаючи рішенні про необхідність витрат на фінансове підпорядкування посередника, компанія зіставляє них з витратами на створення власної збутової мережі.
Організація збутової мережі крім всього інші залежить від 3-х основних факторів: типу продукту, характеру споживача і географічної довжини ринку.
Вид збутової організації розрізняється також по стадіях ЖЦТ. На фазах впровадження і росту рекомендується спеціалізація агентів по збуті на окремих групах товарів. Це пояснюється задачею доведення до споживача інформації про переваги продукції і навчання його способам її використання. Зрілість і спад - організація збуту по групах споживачів у залежності від способу використання ними продукту. У цьому випадку на перший план висуваються задачі всебічного задоволення вимог покупця, з'ясування його запитів щодо удосконалення якості і моделей виробу, забезпечення його спеціалізованими послугами відповідно до конкретного способу застосування продукції даним споживачем.