31Припинення,зупинення,скасування,зміна актів державного управління

У чинності актів державного управління розрізняють чотири юридичні стани:

1)припинення; 2)зупинення; 3)зміна; 4)скасування їх дії.

Підстави для припинення дії актів:

а) загальним є правило, що із введенням у законну силу нового акта державного управління автоматично припиняє свою силу акт з того самого питання, виданий раніше, хоча б у новому і не містилася вказівка на його припинення;

б) закінчення строку, на який було видано акт;

в) досягнення мети, поставленої перед актом;

г) зникнення адресата акта (ліквідація юр особи, смерть носія прав та обов’язків).

Зупинення, як і скасування актів державного управління, обумовлюється їх незаконністю, передбачає ліквідацію порушень у порядку, передбаченому Конституцією, іншими законами.

Зупинення дії незаконних актів - тимчасовий правовий захід, що передує процесу оспорювання законності акта в судовому порядку. Сперечання між адміністративними органами, між ними, і іншими громадянами, між ними і органами місцевого самоврядування вирішуються у суді. Так, органи місцевого самоврядування мають право звертатися з позовом до суду щодо визнання недійсними актів інших державних органів і до прийняття судом рішення зупиняють дію оскаржуваний актів на підвідомчій території (ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). Зупинення дії незаконних актів державного управління є прерогативою також прокуратури.

Зміна приписів акта може виявлятися стосовно заперечних актів, коли є потреба доредагувати, уточнити та доопрацювати окремі приписи цих загалом правомірних актів.

Скасування правового акта виявляється у визнанні нечинним цілого акта або окремих його приписів, положень.

Скасовувати неправомірні нормативні акти можуть ВРУ, Президент, КМУ, суди - загальної юрисдикції, міністерства, відомства, голови МДА, Ради нар депутатів, їх виконкоми виданням відповідних актів державного управління.

Відповідно ЗУ «Про Конституційний Суд України» КСУ приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів ВРУ, актів Президента України, актів КМУ, правових актів ВР АРК.

Юридичні наслідки видання неправомірних актів - це не тільки їх припинення або скасування. Мають анулюватися, розпадатися і конкретні правовідносини, що утворилися внаслідок видання цього акта а також усі акти, що були видані на його виконання.

Повертаються у первісний стан стосунки майнового походження, що знаходить вираз у поверненні грошей чи майна, у поновленні на роботі звільнених працівників, у скасуванні накладених покарань: повернення грошових сум, конфіскованих предметів або їх вартості тощо. Збитки, завдані громадянам, організаціям та іншим особам у результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, які є в розпорядженні відповідного органу управління.

32 Вимоги що ставляться до актів держ управління і юр наслідки їх невиконання

Правові акти державного управління — це владні, підзаконні, втілені у встановлену форму волевиявлення суб'єктів державного управління, що безпосередньо впливають на правові норми і відносини з метою їх удоско­налення відповідно до державних інтересів.

Акти дер­жавного управління мають відповідати законам і підзаконним актам ор­ганів державного управління вищого рівня.

Будь-який акт державного управління має бути прийнятий компе­тентним органом і в межах його повноважень. Чітке визначення компе­тенції кожного органу державного управління на видання акта управлін­ня, тобто забезпечення правильного уявлення щодо кола питань, які під­лягають віданню цього органу, є обов'язковою умовою правильного ви­конання функцій і завдань кожним органом державного управління.

Акти державного управління мають видаватися в певному порядку з додержанням процесуальних правил. Наприклад, одні акти видаються колегіальним органом, інші — єдиноначальним; одні публікуються у міс­цевій пресі, інші просто доводяться до відома виконавців тощо.

Акти мають бути виправданими, об’єктивно необхідними на даний історичний момент.

Однією з важливих вимог, які ставляться до актів державного управ­ління, є додержання певної форми акта. Найчастіше акти державного управління втілюються у письмовій формі, мають певну назву, підписуються певними посадовими особами, нумеруються, датуються, забезпечуються іншими реквізитами. Деякі ак­ти державного управління втілюються, у так звану конклюдентну форму (дорожні знаки).

До актів державного управління іноді можуть ставитися й інші до­даткові вимоги. Так, деякі з них можуть бути видані лише за наявності спеціального дозволу вищого органу; деякі можуть бути прийняті лише в межах певного терміну; деякі вимагають затвердження вищестоящим органом. Письмові акти державного управління мають бути викладені грамотно, чітко, загальнодоступною мовою, конкретно формулювати ви­моги.

За порушення певних вимог закону акти державного управління мо­жуть бути визнані неправомірними, і, залежно від характеру порушень, не породжувати юридичних наслідків з моменту їх прийняття (порушен­ня закону); виявитися заперечними, тобто такими дефектними актами, які обов'язкові до виконання, але можуть бути заперечені заінтересова­ними органами чи особами у судовому або адміністративному порядку.

У праві, зокрема і в адміністративному, діє презумпція законності прийнятих актів управління. Питання щодо визнання даного акта непра­вильним, дефектним вирішується компетентним державним органом.

Юридичні наслідки видання неправомірних актів - це не тільки їх припинення або скасування. Мають анулюватися, розпадатися і конкретні правовідносини, що утворилися внаслідок видання цього акта а також усі акти, що були видані на його виконання.

Повертаються у первісний стан стосунки майнового походження, що знаходить вираз у поверненні грошей чи майна, у поновленні на роботі звільнених працівників, у скасуванні накладених покарань: повернення грошових сум, конфіскованих предметів або їх вартості тощо. Збитки, завдані громадянам, організаціям та іншим особам у результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, які є в розпорядженні відповідного органу управління.