41Управління внутрішніми справами

Сутність державного управління внутрішніми справами полягає у здійсненні організаційно-правових заходів, що забезпечують безпосередньо охорону прав та свобод громадян, а також громадський порядок та громадську безпеку. Громадський порядок – певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інтересам держави і всіх її громадян, а громадська безпека – це система відносин, яка складається у процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров’ю та їх майну.

Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав та свобод громадян, інтересів суспільства і держави від проти­правних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об’єктів.

Підрозділи Міністерства внутрішніх справ України здійснюють функції боротьби зі злочинністю та корупцією; їх основними завданнями, згідно зі ст. 2 Закону України “Про міліцію” є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків.

Важливим джерелом правового регулювання діяльності правоохоронних органів стали прийняті Верховною Радою України закони України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” . Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.

У цих законах визначаються правові основи діяльності державних органів з боротьби з організованою злочинністю і корупцією та спеці­альних підрозділів відповідних правоохоронних органів. Серед суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, які ведуть боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, спеціальні підрозділи посідають особливе місце, оскільки вони мають ширше коло спеціальних повноважень в оперативно-розшуковій діяльності. Це пов’язано з особливою небезпекою злочинів, що вчиняються організованими злочинними угру­пованнями шляхом установлення корумпованих зв’язків з державними службовцями та посадовими особами, завдання значної шкоди людині, суспільству, державі.

Правовою основою діяльності правоохоронних органів України, крім законів, є також кодекси, постанови, укази, розпорядження, положення та інші нормативно-правові акти законодавчої і виконавчої влади, що конкретизують, доповнюють або уточнюють статус правоохоронних органів.

Згідно із Законом України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (внутрішні війська) входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об’єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.

Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України, згаданий Закон, постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних сил України. Внутрішні війська будуються на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, поєднання при їх комплектуванні принципів добровільності та загального військового обов’язку