10. Міжпредметні зв’язки дисциплін природничо-математичного циклу у середній і вищій школі.

Міжпредметні зв'язки — узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища реальної дійсності з різних точок зору, з позицій різних навчальних предметів.

Сукупність знань з різних навчальних предметів розкриває зв'язки, що виявляються в дійсності. Нерідко одні й ті самі факти, явища різні науки вивчають з різних точок зору, в різних аспектах. Пізнання цих зв'язків важливе для формування наукового світогляду школярів.

Міжпредметні зв'язки мають на меті показати і такий їх аспект, коли можливості одного предмета сприяють розв'язанню завдань іншого. Так, математику застосовують під час вивчення фізики, хімії, а знання рідної мови допомагає грамотно висловлювати свої думки усно і на письмі з усіх навчальних предметів. Міжпредметні зв'язки реалізуються за умови, що всі шкільні предмети викладають рідною мовою, кожен предмет певною мірою спирається на математичний апарат, тому вчитель має врахувати те, що учні вже знають з рідної мови і математики. Не менш суттєву роль відіграє зв'язок викладання природничо-математичних дисциплін з природою і виробництвом, а гуманітарних — із суспільними явищами. Дбаючи про це, учитель мусить цікавитися викладанням інших дисциплін, передусім суміжних, враховувати їх особливості у своїй діяльності.

Реалізація принципу міжпредметних зв'язків — один з основних резервів подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу в школі, оскільки це сприяє систематизації знань учнів, забезпечує формування світогляду, «підвищує ефективність навчання і виховання, забезпечує наскрізне застосування й закріплення знань, умінь і навичок, що їх набули учні на уроках з різних предметів. Нарешті, реалізація міжпредметних зв'язків дає змогу підвищити ефективність (одночасно сприяє полегшенню) роботи самих школярів. Усім цим і зумовлена виняткова важливість і актуальність проблеми міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі».

Тепер у школі вивчають основи сучасної математики з її новими ідеями, математичним апаратом, сучасною термінологією та символікою. Тому вчитель фізики повинен докладно ознайомитися із змістом програми з математики, підручниками й навчальними посібниками з математики, обов'язково знати сучасну термінологію і символіку для того, щоб використовувати міжпредметні зв'язки для формування в учнів міцних і глибоких знань з фізики.

Зв’язок математики і фізики проявляється в трьох видах ситуацій:

1. фізика ставить завдання, розв’язок яких призводить до появи нових математичних ідей і методів, а вони, в свою чергу, стають базою для розвитку математичної теорії;

2. математична теорія з її ідеями і апаратом застосовується для вивчення і аналізу фізичних явищ, що призводить до створення нової фізичної теорії;

3. математичний апарат, на який спирається фізична теорія, розвивається по мірі його використання в фізиці; відбувається паралельний прогрес фізики і математики.

11.Критерії якісної роботи викладача середньої і вищої школи. Форми і методи підвищення кваліфікації викладачів.

Критерії оцінки - це ті положення, урахування яких є обов'язковим при виставленні тієї чи іншої оцінки.

I. Оцінка якості навчальної роботи.1. Якість складання навчальних програм, планів роботи. 2. Знання предмету, професійна підготовка. 3. Якість викладання, навчально-методичне забезпечення викладання. 4. Якість знань студентів, проведення додаткових занять, консультацій. 5. Якість практичної підготовки студентів.

II. Оцінка якості виховної роботи. 1.Здійснення виховання на заняттях, зв'язок з життям, з сучасністю. 2.Якість планування виховної роботи, якість проведення виховних заходів.

III. Оцінка якості методичної роботи. 1.Участь в роботі циклових комісій, методичної ради. 2.Проведення відкритих занять. 3.Навчально-методичне забезпечення занять. 4.Написання рефератів, методичних розробок, статей, інструкцій, програм, навчальних посібників. 5.Виступи з доповідями , рефератами на педрадах, конференціях і т.д.

ІV. Оцінка рівня професійної підготовки. 1.Самоосвіта. 2.Відвідування занять інших викладачів, їх аналіз. 3.Підвищення кваліфікації на курсах ФПК, стажування.

V.Оцінка якості громадської активності. 1.Яку громадську роботу виконує, якість.