21. Створення навчальних і контролюючих програм

Програмоване навчання - це такий метод викладання, який дозволяє найбільш повно здійснювати індивідуальне навчання на основі загальної методики, надавати своєчасну допомогу учню і контролювати засвоєння знань.

Основоположником програмованого навчання вважається американський психолог Б.Скіннер, який випустив у 1954 році книгу „Наука об учении и искуство обучения”. Суть основних ідей програмованого навчання в наступному:

1. розчленування строго відібраного навчального матеріалу на окремі невеликі частини;

2. включення системи вказівок, що необхідно виконати на кожному кроці знайомства з порцією матеріалу;

3. задання питань і вправ по перевірці засвоєння кожної порції матеріалу;

4. розробка гнучкої системи зворотного зв’язку, яка забезпечує поінформованість учня про правильність його відповідей.

Важливим етапом навчанням Б. Скіннер вважав процес складання відповідей. Таким чином, навчання по Скінеру - це проробка певної лінійної, програми з активним складанням відповідей. Така схема реалізується у вигляді навчальної програми, але володіє слабкою адаптацією до індивідуальних особливостей учня. Позитивною властивістю цієї схеми є постійне підкріплення правильності відповіді учня, що, на думку Скіннера, добре впливає не лише на засвоєння поточної порції матеріалу, але і готує для більш позитивного вивчення наступну порцію матеріала.

Більш гнучкою є схема програмованого навчання по методу Прессі, яка являє собою розгалужену програму. На відміну від лінійної програми Скіннера, по якій усі студенти проходять один і той же „шлях” – набір порцій, то в розгалуженій програмі можливі декілька напрямків шляху. Учнями, які встигають, добре засвоюють матеріал, буде пройдений більш короткий шлях, а слабкими чи неуважними – більш тривалий.

І в лінійних, і в розгалужених програмах слідуюча порція матеріалу видається лише після того, як учень дав правильну відповідь на питання. Прессі сформулював два закони програмованого навчання: „закон частоти повторень” і „закон новизни”.

Суть першого – учень повинен давати більшу кількість правильних відповідей на поставлені питання, тим самим повторюючи й закріплюючи пройдене. „Закон новизни” має на увазі посилення мотивів навчання перед знайомством із черговою порцією шляхом позитивної реакції учня на власну правильну відповідь.

Текстова учбова програма - це компонент автоматизованої навчаючої системи, яка являє собою оснований на ЕОМ комплекс учбово-методичного, інформаційно-лінгвістичного і програмно–технічного забезпечення, орієнтованого на керування навчанням.

Перш чим приступати до розробки текстової учбової програми, необхідно чітко сформувати цілі навчання, визначити місце цієї програми в учбовому предметі й уявити учня, якому програма адресується. Основний принцип створення учбових програм на персональних EОM – це компактність та модульність. Наступний етап - виділення фрагментів учбового матеріалу в рамках параграфу.

Фрагмент складається з трьох основних частин:

• заголовок; текст; питання.

Після написання текстів фрагментів необхідно визначити, які з них є найбільш суттєвими, обов’язковими для вивчення, які можна віднести до додаткового матеріалу, що розширює тему, а які – для більш детального навчання слабих учнів. І, на кінець, останній етап перед програмуванням курсу на персональних ЕОМ – створення навчального діалогу по кожному фрагменту.

Ряд таких вимог сформулював психолог Є. І. Машбіц:

1. допомога повинна надаватись своєчасно;

2. допомога повинна бути адекватна тим проблемам, які виникли в учня;

3. міра допомоги повинна відповідати можливостям учня;

4. допомога повинна бути вмотивованою;

5. студенту повинна бути надана можливість для запиту в любий момент часу.

Основні вимоги до зворотного зв’язку:

1. після допущеної помилки повинен відбутися зворотній зв’язок;

2. повідомлення зворотного зв’язку повинні ретельно дозуватися і детальність пояснення повинна відповідати допущеній помилці, важливості поставленого питання;

3. перед поясненням помилки повинна бути зроблена хоча б одна спроба учня виправити її самостійно;

4. додаткова інформація видається лише після відповіді на питання;

5. повідомлення зворотного зв’язку повинні відповідати параметрам адресату – віку, професії і т.п.;

6. на початкових етапах вивчення нового матеріалу зворотній зв’язок повинен бути більш детальним і частішим, чим на більш пізніших;

7. зворотній зв’язок повинен надходити не пізніше чим через 30 с після того, як учень зробив помилку.

Види контролю.

Контроль знань в автоматизованих навчаючих системах буває трьох видів:

• попередній;

• поточний;

• підсумковий.

При попередньому контролі визначається рівень підготовки учня по даній темі і відповідний шлях проходження параграфа курсу.

Поточний контроль – відповіді на питання фрагментів, перевірка рівня засвоєння кожного фрагменту і окремих ділянок теми.

І на кінець, підсумковий контроль призначений для того, щоб вияснити стан учня цілям навчання і, як правило, проводиться по всім поняттям теми. Згрупувавши питання по окремих поняттях, приписавши кожному поняттю вагу і встановивши зв’язок між питаннями й фрагментами можна не лише надати цілеспрямовану допомогу при неправильній відповіді, але і сформувати множину фрагментів для повторення понять, які тяжко засвоюються. Підсумковий контроль може мати вид тренажера по вивченим поняттям і являє собою останню стадію адаптації автоматизованого учбового курсу до учня.