3. Облік розрахунків з оплати праці

Згідно із Законом № 108/95-ВР заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основою організації оплати праці на більшості підприємств України є тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, галузі та інших факторів, які характеризують якісну сторону праці. Вона складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик [16,c.224].

На основі схем посадових окладів складають штатний розклад підприємства, в якому передбачають перелік посад працівників та їхніх окладів на певний період (рік). Штатний розклад та зміни до нього затверджуються наказом керівника підприємства. Складовими фонду оплати праці є: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата й інші заохочувальні та компенсаційні виплати (рис.7.1.) [32,c.138]:

Фонд оплати праці

Основна заробітна плата

Заохочувальні виплати

Додаткова заробітна плата

Передбачені чинним законодавством:

• доплати;

• надбавки;

• гарантійні та компенсаційні виплати

Нарахована робочим:

• за розцінками за виконаний обсяг робіт;

• за тарифними ставками (окладами) за відпрацьований час

Винагорода за підсумками роботи за рік

Премії, одноразові заохочення

Грошові та матеріальні виплати

Нарахована службовцям за посадовими окладами за відпрацьований час

Премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій

Рис. 7.1. Структура фонду заробітної плати

Використання тарифної системи дозволяє здійснювати диференціацію заробітної плати залежно від складності виконуваних робіт, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Відповідно до Інструкції № 5 до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формах (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Питання оплати праці регулюється Законом України від 24.03.95 р. «Про оплату праці», законами України «Про сільськогосподарську кооперацію»; «Про фермерське господарство», підзаконними та локальними нормативно-правовими актами.

В Агрохолдингу «Мрія» застосовуються наступні форми та системи оплати праці :

1. Відрядна. В галузі сільського господарства ця форма оплати праці є найрозповсюдженішою, адже сезонний характер випуску продукції часто зумовлює необхідність збору врожаю у встановлені терміни, таким чином праця сезонних робітників має натуральне вираження, наприклад для комбайнерів це умовний гектар. Різновидами відрядної форми оплати праці, що використовуються в Агрохолдингу «Мрія» є вiдрядно-преміальна та непряма відрядна системи оплати праці.

1.1. Вiдрядно-преміальна система оплати праці. При цій системі оплати праці загальний заробіток робітника складається з заробітної плати, нарахованої за фактично виконану роботу чи вироблену продукцію за прямими (необмеженими) відрядними розцінками, і премій за виконання та перевиконання установлених планових (нормативних) кількісних і якісних показників.

Залежно від специфіки виробництва і характеру виконаної роботи для різних категорій робітників-відрядників визначаються конкретні показники і розміри преміювання.

При впровадженні відрядно-преміальної системи нарахування заробітної плати необхідно дотримуватися таких умов[16,c.228]::

•премії можуть виплачуватися як за виконання, так і за перевиконання планових (нормативних) завдань. При цьому розмір премії за перевиконання завдань, як правило, не повинен перевищувати розміру премії, визначеної за виконання планового (нормативного) завдання;

•для окремих категорій робітників і професій розмір премій повинен визначатися з урахуванням впливу їх на результати праці збільшення виробництва продукції і підвищення її якості;

•премії за виконання і перевиконання планових (нормативних) завдань, як правило, повинні виплачуватися лише за умови виконання робітниками визначеної для них норми виробітку чи норми часу;

•необхідно чітко визначити показники, які відбивають результати праці кожного окремого робітника за рівнем виконання ним виробничих планових (нормованих) завдань, і не допускати множинності таких показників;

•потрібно забезпечити впровадження у виробництво науково обгрунтованих (технічних) нормативів витрат праці (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування і норм чисельності виконавців);

•слід забезпечити економічне й організаційне обгрунтування відрядно-преміальної форми оплати праці, з тим щоб її застосування не спричинило перевитрати фонду заробітної плати, зростання загальних витрат виробництва і собівартості продукції;

•робітники, які мали прогули, припустилися виробничого браку у виконанні своїх обов'язків протягом певного періоду, повинні позбавлятися премііі частково чи повністю;

•преміювання виробничого персоналу здійснюється відповідно до Положення про відрядно-нреміальну оплату праці за рахунок фонду заробітної плати.

1.2. Непряма відрядна система нарахування заробітної плати використовується для визначення заробітку не основних, а допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників та ін.), у тих випадках, коли праця допоміжного робітника, який зайнятий обслуговуванням основних робіт-ників-відрядників, значною мірою впливає на результати їх роботи і коли його праця не може бути нормованою. Вона характеризується тим, що величина заробітної плати допоміжного персоналу визначається за результатами праці основних робітників з урахуванням виконання норм виробітку (норм часу) основними робітниками та їх чисельності.

2. Погодинна форма заробітної плати. В Агрохолдингу «Мрія» погодинна форма оплати праці впроваджується при оплаті праці адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу, що працює за ненормова-ним робочим днем, робіт, які важко чи недоцільно нормувати, коли відсутні можливості здійснювати облік обсягу виконаної чи виробленої продукції, а також у тих випадках, коли необхідно забезпечити не кількість, а високу якість роботи або коли виробіток залежить не від виконавця, а від технології виробничого процесу (наприклад, при переведенні виробництва на індустріальну основу шляхом автоматизації), якщо темпи і продуктивність праці визначаються рухом конвеєра. В «Мрії» використовується лише погодинно-преміальна тсистема оплати праці[31,c.38]:.

2.1. Погодинно – преміальна. Ця форма оплати праці є найпоширенішою в Агрохолдингу «Мрія». Питома вага суми премії в загальній частці заробітної плати становить всередньому 20 %. При погодинно-преміальній системі оплати праці, крім заробітку, обчисленого за тарифними погодинними ставками за фактично відпрацьований час, працівникам додатково нараховується премія за досягнення певних показників. При визначенні цих показників, за якими здійснюється преміальне стимулювання, необхідно враховувати специфічні особливості виробництва і характер роботи, яку виконують окремі категорії працівників.

Премії робітникам-погодинникам нараховуються за результатами їх роботи за фактично відпрацьований час протягом місяця. Тривалість періоду, на який вводиться погодинно-преміальна оплата праці, визначається в кожному конкретному випадку, виходячи з виробничої необхідності, адміністрацією підприємства за погодженням з трудовим колективом[20,c.145]:.

З урахуванням специфіки і характеру виконуваної роботи робітникам-погодинникам основних виробничих цехів преміальні доплати нараховуються щомісячно за показниками цеху, що стосуються своєчасного і якісного виконання установлених для них планових завдань. Робітники-погодинники виробничих допоміжних цехів отримують премії за якісне і своєчасне виконання робіт за умови виконання ви­робничого плану обслуговуваними допоміжним працівником дільницями, змінами, цехами чи підприємством у цілому.

Фонд заробітної плати -- це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства[20,c.138]:.

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати його диференціюють за певними ознаками. За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.

До фонду основної заробітної плати входять[20,c.138]::

а) заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування та ін.) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами працівників незалежно від форм систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів та інших підприємств і оплата їх праці, що здійснюється за ставками авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

До фонду додаткової оплати праці включаються:

а) надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;

б) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних матеріальних ресурсів;

в) винагороди (процентні надбавки) за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві, передбачені чинним законодавством;

г) оплата праці у вихідні та святкові (робочі) дні, у понаднормовий час за розцінками, установленими законодавчими актами;

д) оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;

е) оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку;

є) суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати;

ж) оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час, та інші виплати, передбачені чинним законодавством.

Залежно від одиниці виміру, за якою обчислюється фонд заробітної плати (людино-година, людино-день, людино-місяць тощо), розрізняють годинний, денний, місячний (квартальний, річний) фонд заробітної плати.

Пунктом 4.8 Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2003-2004 роки визначено, що у зв’язку з особливостями виробництва на окремих підприємствах АПК може застосовуватися підсумований облік робочого часу. Порядок, сфера його застосування, тривалість облікового періоду встановлюються у колективному договорі сільськогосподарського підприємства з тим, щоб тривалість робочого часу облікового періоду не перевищувала нормального числа робочих годин (на 2005 рік нормативна річна тривалість робочого часу при 40 годинному робочому тижні складає 2004 люд.-год) [9]:.

На підставі прийнятих у господарстві тарифних ставок і норм продуктивності та відповідно до умов колективного договору може встановлюватися два види розцінок: за одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі (в цьому випадку 60-80% фонду оплати праці доцільно направити для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки оплата праці здійснюється за 1 га.

Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити врожайність, а отже і сезонну норму продуктивності по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів.

Основою для визначення відрядної розцінки є розмір годинної тарифної ставки. Галузевою угодою передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо складних, важких та відповідальних роботах, на період їх виконання оплата праці може встановлюватися на основі підвищених тарифних ставок із застосуванням вищих між розрядних коефіцієнтів (до 2,7) до тарифної ставки робітника 1 розряду відповідної категорії працівників на умовах колективного договору[33,c.208]:.

Враховуючи те, що збирання зернових культур є особливо важливою і відповідальною роботою, та з метою дотримання між розрядного співвідношення рекомендується для визначення годинної тарифної ставки для робіт, що тарифікуються V розрядом, тарифну ставку робітника І розряду тарифної сітки трактористів-машиністів підвищувати на коефіцієнт 2,3, а робіт, що тарифікуються VI розрядом, – на 2,7, конкретний коефіцієнт встановлюється у колективному договорі.

Крім того, при розрахунку відрядної розцінки відповідно до норм Галузевої угоди тарифну ставку рекомендується підвищувати за рахунок доплат за інтенсивність праці та за високу професійну майстерність, встановлювати підвищену оплату в перші дні масового збирання. Приклад розрахунку оплати за змінну норму праці наведено в табл. 7.1.

При невиконанні норм продуктивності в цей період, а також у решту обмежених днів збирання врожаю зернових культур оплату праці рекомендується здійснювати за розцінками, збільшеними на 30%.

Конкретні обмежені календарні строки (в днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні врожаю, визначаються в господарстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.

Підвищені розцінки на збиральних роботах за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства та профспілкового комітету можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.

Основними первинними документами з обліку роботи тракторів є Обліковий лист тракториста-машиніста (на сільськогосподарських роботах) і Подорожній лист трактора (на транспортних роботах) [9].

Обліковою одиницею всіх робіт, що виконали працівники машинно-тракторного парку є умовний гектар, який визначають множенням кількості виконаних нормозмін на кожному тракторі на його змінний еталонний виробіток.

Еталонний змінний виробіток трактора визначають множенням коефіцієнта перерахунку його в умовні еталонні трактори на кількість нормозмін, що виконав трактор.

Всі норми з оплати праці в рамках своєї компетенції підприємства встановлюють у колективному договорі. У ньому, з урахуванням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами, встановлюються такі умови в сфері оплати праці працівників конкретного підприємства: визначаються фонди оплати праці; системи оплати праці; норми праці й грошові розцінки; тарифні сітки; розмір тарифної ставки І розряду, що перевищує розмір, встановлений нормами більш високого рівня; схеми посадових окладів; надбавки і доплати, що перевищують розміри, встановлені законодавством, а також додаткові види надбавок і доплат; премії, що входять до системи оплати праці, та види і розміри матеріального заохочення; компенсаційні і гарантійні виплати[20,c.201].

Рівень оплати праці в кожному сільськогосподарському підприємстві залежить від кінцевого результату його роботи. Взаємозв'язок міри праці та її оплати здійснюється через форми і системи оплати праці, які залежать від особливостей сільськогосподарського виробництва, від нових економічних та трудових відносин. Специфіка праці в аграрному секторі виробництва полягає в тому, що при її однакових затратах можна отримати різні кінцеві результати, які залежать також від погодно-кліматичних умов, від родючості землі, від сортів насіння. Все це необхідно враховувати при застосуванні відповідних форм та систем оплати праці.

Законодавство передбачає також можливість оплати праці в сільському господарстві поряд з грошовою і натуральну. В сучасних умовах, при наявності гострої нестачі коштів, зросла роль натуральної оплати праці. Підприємство самостійно розпоряджається виробленою продукцією і вирішує, яку її частину віддати на натуральну оплату. Це відображається в Положенні про оплату праці конкретного сільськогосподарського підприємства, яке приймається загальними зборами трудового колективу[33,c.208].

Перевіренні і затверджені документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані за кожним працівником господарства для організації розрахунків з ними.

На даному підприємстві групування даних про нараховану заробітну плату за кожним працівником проводять у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу (Зразок № 2) (див. Дод.25) , Накопичувана відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а).

Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки за заробітною платою з кожним працівником, є Платіжна відомість на видачу авансу/зарплати (ф. № Т-259) [46,c.208].

Оплата праці на весняно-польові роботи трактористам-машиністам здійснюється із врахуванням даних з Таблиці №2.

Облікові і дорожні листи трактористів-машиністів (ф.№ 67-б, № 2, № 68) групують у Накопичуваній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім'я та по батькові механізатора, його класність стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста-машиніста (ф.№ 67-б) (див. Дод. і Дорожніх листів трактора (ф. № 68) чи Подорожнього листа вантажного автомобіля (ф. № 2) за кожну дату відображують кількість відпрацьованих машинно-днів, машинно-змін, годин та нараховану заробітну плату[46,c.208].

Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту побудована за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). В цій відомості за кожним автомобілем і водієм накопичуються дані з Подорожніх листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконані роботи (у тонах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку.

Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де за кожним працівником позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу із каси. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриття платіжної відомості.

Замість розрахунково-платіжних відомостей можна вести Книгу обліку розрахунків з оплати праці (ф. № 44), в якій розрахунки записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців у двох варіантах. За першим варіантом після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, скільки місяців розрахована Книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і Книгу використовують як оборотну відомість. За другим варіантом після запису прізвища кожного працівника залишають стільки рядків, на скільки місяців розрахована Книга[46,c.226].

Для видачі з каси сум, що належать працюючим, на підставі записів у Книзі складають Платіжну відомість (ф. № Т-259).

Для сільськогосподарських підприємств згідно Наказу Міністерства аграрної політики України від 4 червня 2009 р. № 390 затверджені уточнені регістри журнально-ордерної форми.

При журнально-ордерній формі облік витрат на оплату праці здійснюється в таких регістрах:

−Зведена відомість 5.1. с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань на неї за об’єктами обліку витрат;

− Звіт № 5.5 с.-г. про витрати та вихід продукції основного виробництва (по галузі, виробництву);

− Звіт № 5.6 с.-г. про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) інших виробництв (по інших виробництвах);

− Звіт № 5.7 с.-г. про загальновиробничі витрати;

− Звіт № 5.8 с.-г. про адміністративні витрати;

− Звіт № 5.9 c.-г. про витрати на збут;

− Журнал-ордер № 5 Б с.-г. (по кредиту рахунків 65 «Розрахунки за страхуванням» та 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»).

Таблиця 7.2.

Типові проведення з обліку заробітної плати

Зміст господарської операції	Дт	Кт
1. Нарахована заробітна плата комбайнеру	23	661
2. Нарахувано ЄСВ	23	651
7. Утримано ПДФО	661	641
8. Видано заробітну плату з каси підприємства	661	301

Щодо відрахувань із заробітної плати , то роботодавець повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010) та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги (п.164.6 Податкового кодексу).

В той же час роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які складають суму від 36,76% до 49,7%, в залежності від класу професійного ризику виробництва (п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010).

Також до сум утримань із заробітної плати відносяться суми за виконавчими листами, оплата навчання, профспілковий внесок, тощо.