Розрахунок оцінки кормів концентрованих за методом фіфо за листопад 2011 року.(На початок періоду 549 голів дорослої врх)

Показники	Кіодиниць,т.	Собівартість одиниці, грн.	Загальна сума, грн.
Залишок на початок періоду	45	1500	67500
Надійшло: 03.11.	60	1550	93000
21.03	15	1661	24915
Всього	75		185415
Вибуло
01.11.11	15	1500	22500
05.11.11	15	1500	22500
10.11.11	15	1500	22500
15.11.11	15	1550	23250
20.11.11	15	1550	23250
25.11.11	15	1550	23250
30.11.11	15	1550	23250
Всього	105		160500
Залишок на кінець періоду, всього	15	1661	24915

Здійснемо розрахунок показників вартості використаних концентрованих кормів внесених в таблицю:

1.Залишок на поч.. періоду 45*1500=67500 грн.

2. Надійшло 60*1550+15*1661=24915 грн.

3.Вибуло 15*1500+15*1500+15*1500+15*1550+15*1550+15*1550+15*1550=160500 грн.

4. Залишок на кінець періоду 15*1661=24915 грн.

Здійснемо розрахунок ТЗВ, враховуючи, що сума ТЗВ на початок періоду на ТОВ «Дунаєвецький фермер» становла 6500 грн., а сума заборгованості за поточний місяць перевізникам становила 29652 грн.. Сума залишку запасів на кінець листопада становила 21350 грн., а вартість товарів що надійшли потягом місяця становить 192544 грн.. Таким чином % ТЗВ становить:

Частково потреби у посівних матеріалах підприємства задовольняють самостійно . Щодо нормування витрат, то у агрохолдингу «Мрія» до цього ставлять дуже відповідально. Так у ФГНВО «Мрія» розроблена низка стандартів щодо кількості посадкових матеріалів, що повинні бути висіяні на 1 Га поля . Для розробки норм залучались повідні чеські спеціалісти.

Найважливішими складовими і структурі постачання сировини і матеріалів у галузі рослинництва є насіння і посадковий матеріал, а саме : насіння пшениці, ріпаку, кукурудзи, цукрового буряку, гречки, ячменю, картоплі, засоби захисту рослин, а також добрива, склад і структура котрих щороку змінюється у зв’язку зі зміною складу грунтів. Види добрив кожної ділянки добираються окремо через неоднорідний склад грунтів на вісій території розташування кластерів, це здійснюється за допомогою лабораторних досліджень спеціалістами-агрономами.

Такж важливою складовою запасів у галузі рослинництва є в паливно-мастильні матеріали, запасні частини, необхідних для обслуговування техніки у зв’язку в масштабним машино-транспортним парком що обслуговує цю галузь. Паливно-мастильні матеріали обліковують на субрахунку 203 “Паливо”. Фактичні витрати нафтопродуктів визначають на основі “Подорожніх листів” та “Облікових листів тракториста-машиніста” й ін.

Особливим видом виробничих запасів, які використовують дочіні компанії агрохолдингу , є шини й акумулятори, облік котрих здійснюють на субрахунку 207 “Запасні частини”[31,c.31].

Оприбуткування шин, акумуляторів, придатних для використання, які зняті з автомобілів, причепів, що ліквідують, відображають бухгалтерським записом:

Дт 207 “Запасні частини”

Кт 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”.

Зняті з діючих транспортних засобів шини й акумулятори, що підлягають відновленню, обліковують за дебетом субрахунку 207 “Запасні частини” і кредитом рахунку 23 “Виробництво”.

Для обліку насіння і кормів використовують субрахунок 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення". На ньому, крім того, обліковують мінеральні добрива, саджанці, отрутохімікати, біопрепарати, медикаменти для лікування тварин тощо[31,c.33].

Для обліку різних матеріалів відкриваються окремі субрахунки:

208.1 "Насіння";

208.2 — "Корми" і т.д.

Облік насіння ведеться за видами і ботанічними сортами, кормів — за видами. Насіння зерна зберігається окремо, оформляється відповідними спеціальними документами. При надходженні в зерносховища складається Акт на засипку насіннєвого матеріалу, при витрачанні — Акт витрачання насіння і садивного матеріалу (форма № 119) [34,c.58].

Передача сортового насіння, зерна, трав, олійних культур супроводжується свідоцтвом на насіння (форма № 215), якщо воно не відповідає стандартам — сортовим посвідченням (форма № 213). Елітне насіння супроводжується Атестатом на насіння (форма № 216) [34,c.58].

Значна частина продукції рослинництва використовується у вигляді кормів і підстилки для сільськогосподарської худоби і птиці.

Відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій стосовно виробничих запасів у первинних документах, збереження оброблених документів протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством) відповідно до законодавства та установчих документів.

Первинні документи з обліку виробничих запасів можна розділити на[33,c.199]:

• документи з оприбуткування запасів з боку;

• документи із складського обліку і внутрішнього переміщення запасів;

• документи з відпуску (списанню) сировини, матеріалів на виробництво і власні потреби.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі виробничих запасів є накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів та ін.

Виробничі запаси, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документам. Якщо не виявлено розходжень, виробничі запаси приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера. У першому разі на одному примірнику документа (постачальника), який підписує матеріально – відповідальна особа, ставлять штампи прийому, у другому – оформляють прибутковий ордер (ф. М – 4). Прибуткові ордери використовуються для кількісно – сумового обліку виробничих запасів, що надходять від постачальників або з переробки.

У випадку, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для виробничих запасів, що надійшли без платіжних документів, складають „Акт про приймання матеріалів” (типова форма № М – 7). Акт складається у двох примірниках, що є підставою для оприбуткування бухгалтерією фактично прийнятих матеріалів. Прибутковий ордер при цьому не заповнюється[33,c.200].

Лімітно-забірна картка (типова форма № М-8) використовується для відображення відпуску матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб (один примірник залишається на складі, другий передається цеху-споживачу). У лімітно-забірних картках зазначається місячний ліміт відпуску даному цеху матеріалів певного номенклатурного номера. Комірник робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок невикористаного ліміту. По закінчені місяця або використання ліміту лімітно-забірні картки здаються до бухгалтерії[33,c.201].

Організація роботи в підрозділах галузі рослинництва напрямлена на вирощування елітного насіння зернових, цукрового і кормового буряка, та інше.

Технологічний процес виробництва зернових повністю механізований. Процес виробництва цукрових буряків, крім міжрядного обробітку посівів теж механізовано.

Кормові культури в господарстві вирощують з урахуванням потреб норм для тваринництва, а також для потреб підсобних працівників. Вирощування всіх с/г культур в господарстві здійснюється рільничою і тракторною бригадою. В кожній бригаді працює обліковець. В його обов'язки входять: ведення книги обліку робіт, кожний день він оформляє лист виконаних робіт з нарахуванням оплати праці, оприбуткування продукції рослинництва з оформленням при цьому первинних документів [34,c.159] .

Обліковець слідкує за якістю виконаних робіт, здає первині документи в бухгалтерію господарства згідно встановленого графіка документообігу.

Оприбуткування врожаю овочевих, здійснюється у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції. Щоденник веде бригадир по закріплених за бригадирами площах сільськогосподарських культур. По мірі поступлення продукції комірники зважують зібрану продукцію і записують в щоденник, вказуючи при цьому місце збирання, якість і масу. Закладені на зберігання грубі та соковиті корми приймає спеціальна комісія. Вона перевіряє якість закладки, масу кормів обчислюють за динними об'ємного вимірювання скирт, масу їх кормів. В кінці місяця матеріально відповідальні особи здають разом із первинними документами на оприбуткування продукції звіт про рух матеріальних цінностей (Ф №) 121[34,c.201].

Дані звіту звірюються із даними документів і у бухгалтерії перевіряють наявність всіх записів і відповідних документів, а також наявність всіх підписів у документах.

Накопичуванні та групувальні відомості по нарахуванню оплати праці в кінці місяця здають обліковці в бухгалтерію. Це відмінність нарахування грошей і зведення затрат по бригаді. Урожай зернових культур, який збирають комбайном. Обліковують за бункерною масою в реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля.

Його складають у трьох примірниках на кожний автомобіль, яким відвозять зерно від комбайнера. Всі три примірники з реєстру повинні мати однаковий номер. Перший примірник залишається з комбайнером[31,c.26].

Другий примірник передається водієві. Третій примірник передається зав. током, або зав. складом. Комбайнер завантажує автомобіль зерном, записує у перший примірник реєстру, номер комбайнера, номер комбайна, прізвище водія автомобіля, бункерну масу зерна, та прийняту продукцію.

У другий примірник реєстру водій також: записує номер комбайна за дану продукцію. Доставивши зерно до комори, або на тік водій пред'являє свій (другий) примірник реєстру. З якого зав током, або комірник переписує у третій примірник реєстру дані зазначені комбайнером, а також: масу брутто і масу нетто після завантажування та розписується за це ( ставить підпис після доповнення своїх даних). А водій розписується у третьому примірнику реєстру, (що залишається у водія) що залишається у зав коморою, зав током. У кінці водій та комбайнер передають реєстри до бухгалтерії. Зерно в період збирання обчислюється за талонами які видають на цупкому папері віддруковані друкарським способом, один „ Талон комбайнера"(Ф№ 77),другий „Талон шофера „(Ф№ 77б),собівартості продукції по кожному з допоміжних виробництв за калькуляційними статтями[34,c.207].

Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ділення всіх витрат на кількість випущених за місяць виробів.

По дебету рахунку "Допоміжні виробництва "відображаються прямі витрати , пов’язані безпосередньо з випуском продукції , виконанням робіт і наданням послуг , а також непрямі витрати , пов’язані з управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямі витрати безпосередньо пов’язані з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг.

Складський облік – це сортовий, кількісний оперативно – технічний облік, веденням якого займаються матеріально-відповідальні особи складського господарства. Здійснюється облік на складі за допомогою книги складського обліку[34,c.215].

Складське господарство в сільськогосподарських підприємствах організується, як правило, в центральних складах, коморах бригад, ферм і інших структурних підрозділах. При віддаленості підприємств від залізничних станцій можуть створюватися експедиторські склади. В центральних складах зосереджено основні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації, запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють між структурними виробничими підрозділами. У коморах структурних виробничих і невиробничих підрозділів зберігається невелика кількість виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можуть бути завезені безпосередньо від постачальників з обов'язковим документальним оформленням через центральний склад[34,c.208].

Матеріали на складах розмішують по секціях, а в них — за окремими групами :типом, сортом, розмірами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. У зерно - , насіннєсховищах тощо секції повинні бути відокремлені герметичною перегородкою, що виключає можливість змішування продукції різних видів, сортів і репродукцій.

У місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характеристикою певного виду продукції й матеріалів, а в необхідних випадках —і призначенням. Бланк ярлика на новий вид (номенклатурний номер) матеріальних цінностей заповнює завідувач складу (комірник) при надходженні цінностей на склад.

Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати на спеціально обладнаних нафтоскладах чи стаціонарних пунктах заправки машин, мінеральні добрива — на складах відповідно до встановлених правил[34,c.211].

При передачі складу іншій особі (через переміщення або звільнення матеріально відповідальної особи з тих, чи інших причин) проводять інвентаризацію продукції та матеріалів і складають акт.

Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник та ін.) за сортами згідно з правилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського обліку матеріалів, які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Останні зберігають у спеціальних картотеках за обліковими групами, а всередині їх — у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками з проставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріалів відкривають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання (стелаж, комірку тощо). Замість карток дозволяється вести облік в оформлених належним чином Книгах складського обліку[33,c.257].

У картотеці (Книзі) складського обліку відкривають окремі картки (сторінки) на сільськогосподарську продукцію, яка: переходить із минулого року; вироблена в звітному році; куплена в цьому році та перероблена на давальницьких засадах. У лімітно-забірних картах, накладних та інших документах на відпуск слід вказувати, який вид продукції й за якою оцінкою видається. Окремо ведуть облік біопрепаратів, медикаментів і хімічних речовин, придбаних за рахунок власних коштів і бюджетних асигнувань.

Записи в Книзі (картах) складського обліку завідувач складу робить щодня окремо по кожному разовому документу; після кожного запису виводять залишок. Дані відомостей витрачання кормів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджувальних документів завідувач складу заносить у Книгу (карту) в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяця. Бажано лімітно-забірні карти зберігати разом із регістрами складського обліку.

Якщо фактичний залишок матеріальних цінностей значно відхиляється від встановленої норми запасу, а також за наявності матеріальних цінностей, які тривалий час лежать без руху, завідувач складу інформує про це адміністрацію сільськогосподарського підприємства[34,c.222].

Щомісяця матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів складають Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і подають його в бухгалтерію разом із документами, що підтверджують надходження та витрачання матеріалів. До Звіту включають лише ті види продукції й матеріалів, по яких був рух у звітному періоді. Залишки на початок місяця по кожному номенклатурному номеру зіставляють із залишками звітів попереднього місяця. Надходження і вибуття матеріалів протягом місяця фіксують на підставі первинних документів, після чого підраховують обіг і визначають сальдо на кінець місяця. Ці дані порівнюють із записами в Книзі (картках) складського обліку. Дані про залишки продукції й матеріалів та їхній рух матеріально відповідальні особи у Звіті фіксують не тільки в кількісному а й у грошовому вираженні, підтверджуючи це своїм підписом. Приймаючи звіти, працівники бухгалтерії перевіряють правильність їх складання, таксують і визначають суми обігу і залишків у грошовому вираженні[33,c.135].

Облік надходження й витрачання медикаментів та інших ліку вально-профілактичних засобів і матеріалів здійснюють у кількісному вираженні в Книзі (картках) складського обліку. Щомісяця спеціаліст ветеринарної служби на підставі первинних документів складає і подає в бухгалтерію Звіт про рух біопрепаратів і ліків у кількісному та грошовому вираженні.

Облік отруйних і сильнодіючих речовин у кількісному вираженні відповідно до спеціальних вказівок, розроблених Міністерством охорони здоров'я України, ведуть, використовуючи пронумеровані, прошнуровані, скріплені сургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветеринарної медицини та головним бухгалтером книги. Ці види матеріалів зберігають окремо в спеціально обладнаних для цього місцях. Облік бланків суворої звітності матеріально відповідальні особи здійснюють у картках (книгах) складського обліку по кожному найменуванню за кількістю і номінальною вартістю. Надходження та витрачання зазначених бланків оформляють, як і операції по надходженню і витрачанню коштів. Дані про рух білетів, талонів, абонементів, акцій, облігацій тощо відображують у звітах матеріально відповідальних осіб та інших реєстрах (сальдові відомості, відомості обліку руху товарно-матеріальних цінностей та інші аналогічні реєстри або машинограми) окремими позиціями подібно до обліку в місцях зберігання[33,c.129].

Працівники бухгалтерії порівнюють дані про рух продукції й матеріалів з даними, наведеними у виправдних документах, доданих до звіту, після чого його таксують. Повноту оприбуткування матеріалів, одержаних зі сторони, перевіряють зіставленням із відповідними регістрами.

Складський облік - це сортовий , кількісний , оперативно-технічний облік. Здійснюється облік матеріалів на складі за допомогою карток за формою №М -17. Картки складського обліку відкриваються у бухгалтерії і віддаються під розписку у реєстрі, де вказується дата видачі, кількість карток , їх реєстрації номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісному виразі ) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючими складами , комірники ) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення операцій.

Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства.

Організують складський облік за видами об’єктів , що зберігаються , за кількістю матеріальних цінностей , за місцем зберігання. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що повторюється у всіх документах[16,c.225].

Зав. складом (комірник ) щоденно записує до складської картки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів , нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу після коленої проведеної операції.

При цьому самі річні картки слід зберігати разом з відповідними картками складського обліку. Періодично матеріально-відповідальні працівники складів мають складати реєстри документів і здавати до бухгалтерії для ведення бухгалтерського обліку матеріалів[33,c.185].

У разі інвентаризації на підприємстві номенклатурно - кількісного оперативно-складського і аналітичного бухгалтерського обліку , вони дублюватимуть один одного, але за умов використання електронно-обчислювальних машин , такого дублювання можна уникнути , якщо організувати оцінку матеріальних цінностей враховану в оперативний складський облік

Для звірки даних складського і аналітичного обліку потрібно здійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків за даними складського обліку на визначену дату і співставляти одержані загальні суми з сумою залишку за обліковими цінами з вартісного аналітичного обліку. Такий метод аналітичного.

Облік МШП на складах ведеться кількісний, за їх номенклатурними номерами. У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження МШП таким же чином, як і групувальні відомості надходження матеріалів (рахунка №20 „Виробничі запаси”), а також ведуть сортову оборотну відомість аналітичного обліку[33,c.302].

Для забезпечення вірогідності даних складського обліку проводиться систематичний контроль працівниками бухгалтерії за його веденням. На цих же працівників покладено обов’язок у встановлені дні (не рідше одного разу на декаду) перевіряти безпосередньо на складі у присутності комірника своєчасність і правильність оформлення первинних документів по складських операціях, а також своєчасність та правильність записів у картках складського обліку, виконуваних матеріально – відповідальними особами складу.

Для звірки даних складського й аналітичного обліків потрібно здійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків за даними складського обліку на визначену дату і зіставляти одержані загальні суми з сумою залишку за обліковими цінами вартісного аналітичного обліку. Такий метод організації обліку називається сальдовим або оперативно – бухгалтерським.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Рахунки аналітичного обліку використовують для контролю за зберіганням і рухом матеріальних цінностей, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для підведення підсумків інвентаризації.

Для синтетичного обліку запасів призначено 2 – й клас Плану рахунків „Запаси”, а для виробничих запасів рахунки 20 „Виробничі запаси” та 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Рахунок 20 „Виробничі запаси” призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

За дебетом рахунку 20 „Виробничі запаси” відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінки, за кредитом – витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо[33,c.245].

Рахунок 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості та терміну служби, тимчасові споруди, пристосування і пристрої, тара для зберігання товарно м- матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів тощо.

За дебетом рахунку 22 відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Типова кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Типова кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів[33,c.246]

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1. Придбання виробничих запасів від постачальників (первинний документ: прибутковий ордер)	20, 22, 641	63
2. Придбання виробничих запасів підзвітними особами (первинний документ: прибутковий ордер)	20, 22,641	372
3. Оприбуткування виробничих запасів власного виробництва, що призначені для внутрішнього використання (первинний документ: прибутковий ордер)	20, 22	23
4. Списання вартості виробничих запасів на підготовку і освоєння виробництва (первинний документ: лімітно-забірна картка)	39	20, 22
5. Списання відпущених МШП, термін корисного використання яких менше одного року, на витрати в момент передавання їх в експлуатацію (первинний документ: акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів)	23, 91, 92, 941, 93, 15	22
6. Виробничі запаси відпущені у виробництво (первинний документ: лімітно-забірна картка)	23	20
7. Відображена вартість нестач і втрат виробничих запасів при інвентаризації (первинний документ: звіряльна відомість)	375	20, 22
8. Відображена сума реалізованих виробничих запасів (первинний документ: накладна)	36	712
9. Відображені розрахунки по податкових зобов’язаннях на суму ПДВ (первинний документ: податкова накладна)	712	641
10. Перерахована до Державного бюджету сума ПДВ (первинні документи: платіжне доручення, виписка банку)	641	31
11. Надходження грошових коштів за реалізовані виробничі запаси (первинний документ виписка банку)	31	36
12. Відображені витрати, пов’язані з реалізацією виробничих запасів (первинний документ: довідка бухгалтерії)	943	20, 22
13. Списання собівартості реалізованих виробничих запасів (первинний документ: довідка бухгалтерії)	79	943

Відображення інформації стосовно обліку виробничих запасів проводять у графах 3-4 Розділу ІІІ Журналу 5, а МШП – у графі 5 Розділу ІІІ даного журналу.

При застосуванні комп’ютерної техніки в обліку замість Журналу 5 можуть складатися машинограми в розрізах, необхідних не лише для складання фінансової звітності, але й для потреб управлінського персоналу, аналізу даних і прийняття управлінських рішень.

Інвентаризація виробничих запасів

Інвентаризація виробничих запасів – це перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних методів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально – відповідальних осіб. Інвентаризація використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних витрат не можуть бути використані[16,c.299]

При організації та проведенні інвентаризації керуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69

До початку інвентаризації в бухгалтерії обробляються всі прибуткові і видаткові документи щодо складу, в картках складського обліку по кожному виду матеріальних цінностей виводять залишки на день інвентаризації.

Отримані фактичні результати інвентаризаційна комісія заносить до інвентаризаційних описів. Потім вони здаються до бухгалтерії, для виявлення кінцевих результатів в процесі чого бухгалтерія складає порівняльну відомість, в якій здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортування, розрахунок природного убутку, визначаються кінцеві результати інвентаризації.

В обліку спочатку відображають пересортування, оскільки надлишки чи нестачі можуть бути її наслідком, і лише потім виявляються кінцеві лишки і нестачі. Особливість відображення в обліку пересортування полягає в тому, що кількісні і сумові дані в синтетичному обліку не змінюються, а зміни відбуваються лише в даних аналітичного обліку. При цьому оформляється довідка бухгалтерії на відображення пересортування в обліку[16,c.218].

У разі виявлення нестач і винних у цьому осіб останніх притягують до матеріальної відповідальності, застосовуючи Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) виробничих запасів, що затверджений Постановою Кабінету міністрів України №116.

У процесі інвентаризації[16,c.222]:

• вивчається фактична наявність цінностей;

• виявляються відхилення від даних книг обліку;

• визначаються причини відхилень.

Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звіряльну відомість в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника роблять уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально – відповідальних осіб. За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначається[16,c.229]

• стан складського господарства;

• результати проведеної інвентаризації;

• пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку;

• а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей;

• запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому.

Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства[16,c.222].

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються в бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Перевіряють наявність документів, що підтверджують право власності підприємства на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів. Доцільно скласти акт довільної форми, в якому відобразити (користуючись зазначеними документами) інформацію про:

1) землі, які знаходяться у власності (на підставі актів на право власності на землю);

2) орендовані земельні ділянки (на підставі договорів оренди земельної ділянки);

3) орендовані земельні паї (на підставі договорів оренди земельної частки (паю))

У першій категорії для кожної земельної ділянки доцільно зафіксувати інформацію про її вид (землі несільськогосподарського призначення, пасовища, сіножаті, рілля, перелоги тощо), розмір, розташування, грошову оцінку, балансову вартість, номер і дату оформлення акта на право власності. В останніх двох категоріях вказати вид і розмір орендованих земельних ділянок (для земельних паїв — їх розмір в умовних кадастрових гектарах), місце розташування, категорію земельних власників-орендодавців (члени власного колективу, сторонні фізичні та юридичні особи, державні землі тощо), номери договорів і терміни, на які ці договори укладено (короткострокова і довгострокова оренда).

Деякі особливості в інвентаризації основних засобів з'явилися після проведеного реформування колективних сільськогосподарських підприємств, коли певна частина майна (основних засобів) була передана в оренду новоствореним сільськогосподарським підприємствам. Через це одночасно з інвентаризацією власних перевіряють і орендовані об'єкти, їх описи складаються окремо на кожного орендодавця чи групу співвласників, які передали майно в оренду. У них, крім установлених показників, зазначають і строк оренди. Один примірник інвентаризаційного опису орендованих основних засобів обов'язково передають орендодавцю[16,c.199].

У зв'язку з наявністю в аграрних підприємствах основних виробництв (рослинництво, тваринництво), різних допоміжних підприємств, то інвентаризацію незавершеного виробництва проводять за видами цих виробництв.

У рослинництві незавершене виробництво інвентаризують за кожним окремим об'єктом (який приймають у кількісному вираженні) — культурою (рослинною), видом посівів і робіт. У тваринництві — це закладені на інкубацію яйця, залишений на зиму у вуликах мед і вартість риб-одноліток, що залишилися у ставках-зимівниках. Комісія, крім стану об'єкта, з'ясовує загальну суму витрат за ним і розмір витрат на одиницю площі. Всі дані оформляють в інвентаризаційний опис незавершеного виробництва і незакінченого будівництва (ф. № 165).

Організація обліку запасів та їх зберігання організована на високому рівні. На підприємствах оснащені склади для зберігання пшениці, ячменю та інших зернових. Сушильні установки,елеватори, картоплесховища та інші установки для зберігання урожаю та насіння і посадкового матеріалу[16,c.251].

Рис. 4.1. Місця збегірання сільськогосподарської продукції та запасів

Інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією закріпленою штатним розписом. За результатами інвентаризації складають інвентаризаційний опис та Акт результатів інвентаризаці (див. Дод 9,10,11,12).

Оприбуткування матеріалів відбувається на основі накладних (див. Дод. 15) та товарно-транспортних накладних (див.Дод.16). .Відпуск посадкових матеріалів здійснюють на основі лімітно-забірних карт. Внутрішнє переміщення матеріалів здійснюється за допомогою Вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (див.Дод.13) та Накладних на переміщення (див.Дод. 14)