Облік власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат та платежів
Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).
Статутний капітал, як визначено у П(С)БО-2 «Баланс» — зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства[16,c.278].
Умови та мінімальний розмір статутного капіталу визначається згідно з Законом України «Про господарські товариства».
В акціонерних товариствах статутний капітал на момент створення не може бути менше суми еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, а ТОВ — не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
Враховуючи, те що Агрохолдинг «Мрія» це материнська компанія , що володіє контрольним пакетом акцій дочірніх підприємств, тобто дочірні підприємства є акціонерними товариствами, формування і облік власного капіталу в якх буде розглянуто нижче.
В економічній практиці, а також в довідковій літературі немає єдиного визначення поняття “холдинг”, хоча в даний час і існує безліч його трактувань.
Назва походить від англійського слова holding (володіння або держання) [5]. Класичне визначення холдингових підприємств, зроблено американським вченим-економістом Г. Гутманном [14]: “У найбільш загальноприйнятому вживанні цього терміна – холдингове підприємство є корпорація, яка володіє пакетом, що дає право голосу акцій іншої корпорації, достатнім для того, щоб мати над нею діловий контроль”.
Дослідження та аналіз дефініції “холдинг”, висвітлені у працях вітчизняних та іноземних авторів, дали підстави для формулювання наступного уточненого визначення холдингу. Холдинг – група підприємств, головною з яких є материнська (холдингова), що володіє контрольними пакетами акцій інших – дочірніх та внучатих підприємств[45].
Доцільно вказати на те, що підприємства, контрольні пакети акцій яких входять до складу активів холдингу, в статті іменуються як “дочірні”, а “контрольний пакет акцій” розуміється як будь-яка форма участі в капіталі підприємства, яка забезпечує безумовне право прийняття або відхилення певних рішень на загальних зборах його учасників (акціонерів, пайовиків) і в його органах управління.
Варто зауважити, що не кожне холдингове підприємство забезпечує одноразове виконання всіх перерахованих переваг. Деякі із згаданих переваг у створенні холдингового підприємства обертаються для інших суб’єктів зворотною стороною та можуть бути віднесені із точки зору виконання їхніх інтересів до недоліків.
Аналіз ряду наукових праць показав, що вчені виділяють декілька шляхів формування холдингових структур, зокрема В.А. Псарева [8] згадує про[44,c.25]:
– купівлю акцій діючих підприємств;
– трансформацію структурних підрозділів корпорації в юридично не-
залежні підприємства.
Однак, відповідно до Указу Президента України “Про холдингові підприємства, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації”, першочерговими способами створення холдингових підприємств є [9]:
– шляхом приєднання до вже існуючого (рис. 10.1.);
Рис.10.1. Схема приєднання при створенні холдингу [44,c.25]
– передавання контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств холдинговим підприємствам;
– злиття підприємств при створенні холдингу;
Злиття фінансового холдингового підприємства з її дочірніми підприємством (підприємствами) допускається за умови здійснення відповідних вимог [13, с. 26]: якщо в результаті злиття частка цінних паперів та інших фінансових активів у капіталі підприємства досягає рівня, що не перевищує 50 % (рис. 10.2.).
Рис.10.2. Схема злиття підприємтсв при створенні холдингу [44,c.25]
– поглинання одного господарського суб’єкта іншим шляхом придбання
контрольного пакету акцій.
Поглинання одного підприємства іншим визнається придбанням останнім контрольного пакета акцій першого. При цьому поглинаюче підприємство іменується холдинговим підприємством, а те що поглинається, – її дочірнім підприємством.
При цьому холдингові підприємства можуть формуватися шляхом:
– заснування на базі вже діючого підприємства чи існуючого підрозділу;
– на базі колишньої чи існуючої управлінської структури;
– створення холдингового підприємства як нового господарського суб’єкта.
Дані способи не альтернативні і саме тому часто існують поряд і надають багатоманітні поєднання – варіанти холдингових структур. Дослідження сутності категорій “злиття”, “поглинання” та “придбання” дали підстави науковцям виділити та запропонувати нову дефініцію у сфері формування та функціонування холдингових структур – “холдингування”, під яким розуміють процес формування або розширення холдингової структури шляхом придбання холдинговим підприємством контрольних пакетів акцій інших підприємств (дочірніх підприємств) з ціллю залучення їх до холдингової структури та управління ними[44,c.25].
Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено пасивний рахунок 40 «Власний капітал», який призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.
Синтетичний облік статутного капіталу ведеться за формами власності, за видами акцій.Аналітичний облік ведеться за кожним засновником (учасником) підприємства.
При оголошенні передплати на акції за їх номінальною вартістю провадиться запис на формування статутного капіталу[45,c.25]:
Д-т 46 «Неоплачений капітал»;
К-т 40 «Статутний капітал».
Розрахунки власників (учасників) за підписані акції можуть здійснюватись[45]:
1) грошовими коштами в національній та іноземній валюті:
Д-т 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»
К-т 46 «Неоплачений капітал»;
2) шляхом передачі майна (за справедливою вартістю):
а) матеріальними цінностям:
Д-т 20 «Виробничі запаси»
Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Д-т 28 «Товари»
К-т 46 «Неоплачений капітал»;
б) основними засобами та іншими необоротними активами:
Д-т 10 «Інші необоротні матеріальні активи»
Д-т 11 «Основні засоби»
К-т 46 «Неоплачений капітал»;
в) нематеріальними активами:
Д-т 12 «Нематеріальні активи»
К-т 46 «Неоплачений капітал»;
г) об’єктами незавершеного будівництва:
Д-т 151 «Капітальне будівництво»
К-т 46 «Неоплачений капітал»;
3) цінними паперами інших підприємств:
Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
К-т 46 «Неоплачений капітал».
Збільшення або зменшення статутного капіталу може здійснюватися в установленому порядку та після внесення відповідних змін в установчі документи підприємства.
Резервний капітал — сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Резервний капітал в АТ створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на поновлення резервного капіталу передбачається установчими документами, здійснюється за рахунок чистого прибутку та не може бути меншим 5 процентів його загальної вартості[16,c.295].
Для обліку резервного капіталу у Плані рахунків призначений пасивний рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом рахунка відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка кредитове і відображає залишок резервів на кінець звітного періоду.
Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами, джерелами їх утворення та напрямком використання.
Здійснення відрахувань від прибутку на створення (поповнення) резервного капіталу відображається в обліку записом[16,c.295]:
Д-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»
К-т 43 «Резервний капітал».
Резервний капітал призначений для покриття непередбачених витрат, збитків на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний звітний період.
Використання коштів резервного капіталу на покриття втрат внаслідок надзвичайних ситуацій:
Д-т 43 «Резервний капітал»
К-т 10 «Основні засоби»
К-т 15 «Капітальні інвестиції»
К-т 20 «Виробничі запаси»
К-т 26 «Готова продукція»
К-т 14, 35 «Фінансові інвестиції»
К-т 30 «Каса».
Покриття витрат підприємства з усунення наслідків надзвичайних ситуацій:
Д-т 43 «Резервний капітал»
К-т 66 «Розрахунки по заробітній платі»,
К-т 65 «Розрахунки за страхуванням»,
К-т 23 «Виробництво».
Направлені кошти резервного капіталу на покриття збитків звітного періоду:
Д-т 43 «Резервний капітал»
К-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Використання коштів резервного капіталу на виплату дивідендів засновникам:
Д-т 43 «Резервний капітал»
К-т 67 «Розрахунки з учасниками».
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є складовою частиною власного капіталу, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.
Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) у Плані рахунків призначений рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахунку ведуть облік нерозподіленого прибутку та непокритих збитків, а також суми прибутку поточного та минулого року, що використаний у звітному році[45,c.25].
Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» має такі субрахунки:
441 «Прибуток нерозподілений»
442 «Непокриті збитки»
443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».
Фінансовий результат діяльності підприємства визначається на підставі рахунка 79 «Фінансові результати». Під час визначення прибутку складається запис:
Д-т 79 «Фінансові результати»
К-т 441 «Прибуток нерозподілений»
при визначенні непокритого збитку:
Д-т 442 «Непокриті збитки»
К-т 79 «Фінансові результати».
Сума непокритого збитку наводиться у дужках та вираховується під час визначення підсумку власного капіталу. Списання збитку здійснюється за рахунок відповідних джерел: нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу і відтворюються записами[45,c.27]:
Д-т 441 «Нерозподілені прибутки»
Д-т 42 «Додатковий капітал»
Д-т 43 «Резервний капітал»
К-т 442 «Непокриті збитки».
Використання прибутку на сплату дивідендів або для створення резервного капіталу протягом звітного періоду відображається за дебетом субрахунка 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» в кореспонденції з рахунками 67 «Розрахунки з учасниками» при нарахуванні дивідендів і відображається записом:
Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»
К-т 67 «Розрахунки з учасниками»,
або з рахунком 43 «Резервний капітал» у разі створення резервного капіталу.
У кінці року сальдо субрахунка 443 списується за рахунок нерозподіленого прибутку записом[16,c.285]:
Д-т 441 «Нерозподілений прибуток»
К-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».
Таким чином сума нерозподіленого прибутку поточного року розраховується як сума нерозподіленого прибутку за попередній рік і сума чистого прибутку за поточний рік. Від цієї суми вираховуються суми нарахованих дивідендів за поточний рік і суми внесків на поповнення резервного капіталу (якщо такі здійснюються).
НПn = НПn – 1 + ЧПn – Дn – РКn, (1)
де НПn – 1 — нерозподілений прибуток за попередній рік;
ЧПn — чистий прибуток за поточний рік;
Дn — сума нарахованих дивідендів за поточний рік;
РКn — сума внесків на поповнення резервного капіталу за поточний рік;
n — поточний рік;
n – 1 — попередній рік.
Агрохолдинг «Мрія» - підприємство з іноземними інвестиціями, тобто власний капітал сформувався частково із залучених коштів, а саме він поділений на акції 80% котрих знаходяться у власності родини Гута, а 20% розміщена на Франкфуртській Фондовій Біржі.
Група компаній "Мрія" залучила $90,1 млн, продавши 20% своїх акцій. Про підсумки private placement "Мрії" стало відомо із учорашнього повідомлення організатора розміщення - інвесткомпанії Dragon Capital. У ході розміщення було продано 4,25 млн депозитарних розписок (GDR), або 20% акціонерного капіталу головної компанії ГК - Mriya Agro Holding Plc - за $90,1 млн. GDR були випущені The Bank of New York у співвідношенні 5:1 до звичайної акції компанії[48].
Рис.10.1. Графік вартості акцій за весь період функціонування Агрохолдингу «Мрія» [48]
Вартість однієї розписки склала $21,2. Капіталізація Mriya Agro Holding Plc за підсумками розміщення досягла $450,5 млн. "GDR придбали більше 35 іноземних інвестиційних фондів і приватних інвесторів з Європи, США, Росії й України. Попит на папери перевищив пропозицію у два рази",- говориться в повідомленні Dragon Capital. 1 липня GDR Mriya Agro Holding будуть включені в лістинг Франкфуртской фондової біржі[48].