25. Специфіка вивчення ліричних творів

Лірика — особливий рід літератури, де людина зображаєть­ся здебільшого у сфері внутрішнього життя. На відміну від епічного та драматичного, ліричний образ спочатку впливає емоційно — на почуття, настрої, а вже потім — на думки чита­ча. Враховуючи це, логічну послідовність вивчення ліричних творів у середніх класах можна окреслити такими етапами:

Підготовка до сприйняття ліричного твору; Читання твору; Навчальна пауза; Повторне читання;

Словникова робота; Бесіда за змістом прочитаного; Використання елементів аналізу; Повторне читання; Вивчення напам'ять; Творчі усні та письмові роботи учнів. І етап. Підготовка до сприйняття ліричного твору

Знання, які отримають учні на цьому етапі, мають виклика­ти у них інтерес до вірша, що вивчатиметься, почуття нетер­плячого очікування чогось незвичайного. Задля цього вчитель мусить мати відповідні цікаві матеріали або знати, які вони та де їх знайти.

Літературні хвилинки — той час, коли вчитель має можливість продемонструвати власні знання, вміння, захоп­леність поезією, а учні пересвідчаться, що він — не просто фахівець, а захоплена літературою творча особистість. Зго­дом вони вже й не помітять, як, захопившись виразним чи­танням учителя напам'ять цілої низки віршів, захопляться самим поетом та його творчістю. Останнім віршем, що читає учитель, повинен бути саме той, який передбачено програ­мою. Таким чином розпочнеться вже другий етап вивчення ліричного твору — його читання.

II етап. Читання ліричного твору

Домінантним на цьому етапі навчання є метод творчого читання з усіма його визначеними в методиці прийомами. Але па кожному окремому уроці слід добирати найефективніші з них.

Так, у 5 класі відпрацьовуються навички зниження голосу на крапці та підвищення його на комі, розподіл фрази на мовні ланки (такти), визначення місця логічного наголосу та логіч­ної паузи. Важливо тут також дати учням поняття про мету читання («Для чого я читаю вірш?»), відпрацювати навички «оживлення» тексту («Як я собі це уявляю?», усне малюван­ня та робота з ілюстраціями), вчити самостійно оцінювати будь-який факт, явище («Подобається чи не подобається це мені?»).

III етап. Навчальна пауза

У методичній літературі трапляються й інші назви цього етапу: «емоційна пауза», «естетична пауза» тощо. Емоції, тобто почуття, — це певне ставлення до людини, до чогось або до когось. кожен учень — індивідуум і має власний емоційний гніт, у якому народжуються та розвиваються почуття до Конкретних або узагальнювальних понять (таких, як любов, ненависть), естетичних (прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного), моральних (честі, обов'язку), інтелектуальних (жага до .іпань) категорій.

«естетична пауза». Естетика — наука, яка вивчає естетичне ставлення людини до світу. Естетичне почуття визначає світосприйняття людини, духовний світ, поведінку, виявляється у всьому способі її жит­тя. Головна мета «естетичної паузи» — дати можливість учне-иі самостійно визначити естетичну цінність ліричного твору.

Під «навчаль­ною паузою» розуміємо обмежений час, відведений учителем після прочитання ліричного твору для самостійного його ос­мислення та оцінювання, які дають імпульс до саморозвитку й самовиховання.

IV етап. Повторне читання — важливий етап вивчення ліричного твору. На відміну від інших, він може застосовува­тися двічі — після навчальної паузи та після використання елементів аналізу. Розглянемо визначені позиції у логічній послідовності.

Після навчальної паузи на етапі повторного читання най­більш придатний прийом — читання «про себе», він надає можливість учням побути сам на сам з ліричним твором, пізна­ні сніг високих почуттів. Прийом читання «про себе» можна використовувати у поєднанні з прийомом читання під музи­ку, якщо це буде відповідати змісту ліричного твору. Учитель сам визначає, яку частину твору (або увесь твір) учні читати­муть під музику.

V етап. Словникова робота — наступний етап вивчення ліричних творів. Його мета — з'ясування лексичного значен­ня незрозумілих учням слів або словосполучень для усвідом­лення змісту ліричного твору в цілому.

Під час словникової роботи відбувається поповнення слов­никового запасу учнів, розвивається їхній смак до слова. Ме­тодика роботи зі словом або словосполученням ефективно реалізується такими прийомами:

• учитель звертає увагу учнів на наявність позначок біля незрозумілих слів або словосполучень, і учні читають пояс­ нення у виносках;

• учитель пропонує учням самостійно пояснити незрозумілі слова і словосполучення;

• під керівництвом учителя учні намагаються пояснити незрозумілі слова і словосполучення за допомогою контексту;

• використовується прийом синонімічного ряду;

• учитель пояснює незрозумілі слова і словосполучення за допомогою наочності;

• незрозумілі слова і словосполучення пояснює сам учи­ тель;

• учні самостійно або під керівництвом учителя зверта­ ються до тлумачного словника.

VI етап. Бесіда за змістом прочитаного, як і словникова робота, спрямована на перевірку розуміння змісту твору, що вивчається. Вона може проводитися різними способами: за­питання будуть спрямовані на зміст кожної послідовно визна­ченої частини вірша або поставлені лише до тих частин, які визначені вчителем як достатні для розуміння головного змісту твору.