- •1. Зарубіжна література як шкільний навчальний предмет
- •2.Зміст і структура шкільного курсу зар.Л-ди
- •5. Учитель словесності та його професійні якості
- •15. Метод творчого читання, основні прийоми та види робіт
- •22. Вступні та підсумкові заняття
- •23. Вивчення біографії письменника
- •24. Специфіка вивчення епічних творів
- •25. Специфіка вивчення ліричних творів
- •II етап. Читання ліричного твору
- •III етап. Навчальна пауза
- •VII етап. Використання елементів аналізу
- •VIII етап. Повторне читання
- •IX етап. Вивчення напам'ять
- •26. Специфіка вивчення драматичних творів
- •27. Методика формування теоретико-літературних понять
- •28. Особливості уроків позакласного читання.
- •29. Факультативні заняття із світової літератури
- •30. Шкільний літературний кабінет
30. Шкільний літературний кабінет
Кабінет світової літератури — це спеціально обладнаний навчально-методичний центр, який повинен забезпечувати найвищі рівні викладання літератури — науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книжки, формуються критерії сприйняття творів світового мистецтва.
Проблема обладнання кабінету світової літератури визначається за рубриками:
Документальні матеріали
Як і кожен громадянин України, вчитель у своїй роботі керується передусім державними документами.
Наявність і знання найважливіших документальних матеріалів підвищують аргументованість і переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його грунтовну соціальною політичну та науково-методичну підготовку.
Словесно-образна наочність
До неї насамперед належить досить широкий добір художньої літератури.
Оснащуючи кабінет художніми текстами, варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами.
Наявність художнього тексту на уроці є запорукою його ефективного вивчення.
До словесно-образної наочності належать не лише хрестоматії. Це і зібрання книжок для позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних програм.
Критичні та літературознавчі матеріали
Сьогодні дуже важливо мати в кабінеті світової літератури широкий вибір літературно-критичних матеріалів. Аналізуючи художній твір разом з критиком, учень має можливість порівняти свої враження, сприймання, погляди, думки, висновки з точкою зору вченого, звернути увагу на аргументи, які висуває критик, і зіставити їх зі своїми, зробити висновки. Це один з найефективніших прийомів формування світогляду учня.
Періодичні видання
Поповнення кабінету періодичними виданнями допоможе вчителю стежити за новими досягненнями критики, літературознавства, методики та інших наук, які є методичними основами шкільної дисципліни «Зарубіжна література».
Методична література
Окрім науково-методичних періодичних видань, підвищувати свій професійний рівень вчителю допоможуть Ґрунтовні методичні дослідження. Ця література призначена суто для вчителя, її наявність в кабінеті дасть змогу своєчасно нею скористатися за виникнення будь-якої методичної проблеми.
Довідкова література
До неї насамперед належать словники всіх типів, наприклад: «Тлумачний словник української мови», «Словник літературознавчих термінів», «Літературний енциклопедичний словник», «Словник іншомовних слів» та ін.
Наочність і ТЗН
До художньо-зображальної наочності належать портрети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику.
Використання інтерактивних дощок, мультимедійних установок, комп'ютерних технологій у школах тільки починається.
Матеріали досвіду школи
Кабінет літератури може перетворитися на методичний центр, якщо в ньому рік у рік цілеспрямовано накопичуватиметься матеріал з досвіду роботи вчителів школи.
Кабінет літератури в школі, якщо його очолює творчий учитель, обов'язково перетворюється на центр багатоаспектної навчальної, методичної і педагогічної праці. У ньому проходять уроки літератури, факультативні заняття, позаурочна робота (диспути, літературні читання, гуртки різних типів тощо)