Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вікна Windows.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
4.5 Mб
Скачать
  1. Графічний інтерфейс Windows

    1. Загальні відомості

Основними поняттями графічного інтерфейсу Windows є піктограма (іконка), графічний курсор, меню, вікно. У графічному інтерфейсі Windows кожний об’єкт представляється на екрані за допомогою деякого значка. Значок, як правило, складається з деякого графічного зображення, яке називається піктограмою (іконкою), та тексту (назви даного об’єкту). Для об’єктів одного типу використовується одна піктограма, а назви об’єктів можуть відрізнятись.

Базовим об’єктом у Windows є робочий стіл. Робочий стіл відображається на екрані відразу після завантаження Windows. На робочому столі розміщуються значки інших об’єктів:

  1. Мой компьютер - забезпечує доступ до ресурсів комп’ютера

  2. Мои документы – робота з основними документами

  3. Корзина – використовується для тимчасового збереження знищених об’єктів.

  4. Сетевое окружение – доступ до ресурсів мережі

  5. Microsoft Internet Explorer - програма-браузер Інтернет.

Для роботи з об’єктами Windows необхідно перш за все вказати об’єкт. Для цього використовується графічний курсор. Управління графічним курсором здійснюється за допомогою миші. Вигляд графічного курсору змінюється в залежності від виконуваної операції. Основний курсор Windows має вигляд , при виконанні деякої операції - , при зміні назви об’єкту - . За допомогою курсору можна виконати такі операції:

  1. вказати об’єкт – підвести курсор до піктограми об’єкта, при цьому може з’явитись підказка. Наприклад, при виконанні цієї операції для кнопки Пуск з’являється повідомлення

  1. обрати - підвести курсор до піктограми об’єкта та натиснути ліву кнопку миші

  2. відкрити - підвести курсор до піктограми об’єкта та двічі натиснути ліву кнопку миші

  3. перетягування - підвести курсор до піктограми об’єкта та при натисненій лівій кнопці миші перетягнути його в інше місце екрану

  4. спеціальне перетягування - підвести курсор до піктограми об’єкта та при натисненій правій кнопки миші перетягнути його в інше місце екрану

  5. виклик контекстного меню - підвести курсор до піктограми об’єкта та натиснути праву кнопку миші. Контекстне меню – це меню, що містить перелік команд, які можна виконати для обраного об’єкта.

  6. зміна розмірів об’єкта – курсор позіціонують на одній з границь (при цьому вигляд курсору змінюється на ↔) та при натисненій лівій кнопці миші границю об’єкта переміщують. Наприклад, зміна розмірів панелі задач.

Для кожної запущеної прикладної програми у Windows створюється вікно. Вікно у Windows представляє собою прямокутну область, що містить об’єкти для управління роботою програми, а також засоби для введення інформації користувачем. Для закриття вікна використовується кнопка Закрыть , яка розташована у правому верхньому куті вікна.

Панель задач розташована внизу екрану. На панелі задач зазвичай розміщені: індикатор часу, індикатор клавіатури (переключення між розкладками клавіатури можна виконати прямо на індикаторі лівою кнопкою миші, або комбінацією клавіш Ctrl+Shift, чи Alt+Shift). Windows є багатозадачним середовищем, тобто одночасно можуть бути запущені на виконання декілька програм. Для кожної із запущених програм на панелі задач відображається кнопка, що містить піктограму даної програми та її назву. Перемикання між вікнами можна здійснювати за допомогою кнопок на панелі задач або комбінації клавіш Alt+Tab.

Для управління роботою об’єктами у Windows використовується меню. Меню представляє собою перелік команд, які можна виконати обравши відповідний пункт меню. Головне меню Windows можна викликати за допомогою кнопки Пуск, яка розміщується зліва на панелі задач.

    1. Меню

Меню в графічному інтерфейсі Windows використовується для вибору необхідних команд. Головне меню Windows викликають обиранням кнопки Пуск або натисненням клавіші ÿ. Важливе значення при роботі у Windows має контекстне меню, яке викликається натисненням правої кнопки миші на значку об’єкта, або натисненням клавіші -. Контекстне меню містить перелік команд, які можна виконати для обраного об’єкта. Зокрема, контекстне меню містить команду Свойства, яка дозволяє переглянути та змінити властивості об'єктів.

Меню містить набір пунктів, вибір одного з яких дозволяє виконати команду. Для виконання команди необхідно обрати відповідний пункт меню та натиснути Enter. Для закриття меню необхідно натиснути клавішу Esc. Довільний пункт меню може бути в даний момент доступним чи недоступним. Доступні пункти звичайно мають текст, намальований насиченими кольорами (наприклад, чорним на білому, чорний на ясно-сірому), а недоступні - неяскравими і ненасиченими кольорами (ясно-сірий на білому, темно-сірий на ясно-сірому).

Пункти меню містять

  • текст - короткий опис команди,

  • спеціальні знаки, які вказують на тип пункту меню.

  • опис комбінації клавіш вказують, яким чином можна виконати команди за допомогою клавіатури, не активізуючи меню.

  • піктограму – графічне позначення, що відображається ліворуч від тексту.

Рис. 1. Контекстне меню робочого столу

Пункти меню бувають наступних типів:

  1. команда: при його виборі відбувається виконання команди (спеціальні знаки відсутні)

  2. прапорець: при його виборі встановлюється деякий режим роботи (ліворуч з'являється спеціальний знак ) або цей режим відміняється (ліворуч спеціальний знак зникає).

  3. перемикач вказує на один з альтернативних режимів роботи програми (при активізації пункту-перемикача ліворуч від нього з'являється спеціальний знак ).

  4. розширена команда: при його виборі з'являється діалогове вікно, за допомогою якого можна визначити параметри виконання команди (спеціальний знак ).

  5. каскадне меню: при його виборі відкривається нове спливаюче меню (спеціальний знак ).

Переміщення по меню можна здійснювати за допомогою клавіш управління курсором. Для виконання пункту команди або розширеної команди, встановлення пункту-перемикача або пункту-прапорця необхідно обрати відповідний пункт меню та натиснути клавішу Enter. Для відкриття пункту каскадне меню необхідно обрати відповідний пункт меню та натиснути клавішу Enter або стрілочку вправо.

Головне меню Windows використовується для:

  • запуску встановлених програм (пункт Программы, каскадне меню містить перелік встановлених програм)

  • вибору документів, які відкривались користувачем останнім часом (пункт Документы)

  • отримання доступу до настройки середовища операційної системи (пункт Панель управления)

  • пошуку об’єктів (пункт Найти)

  • запуску довідкової системи (пункт Справка)

  • завершення роботи Windows (пункт Завершение работы)

Зокрема, підменю Программы містить пункт Стандартные, за допомогою якого можна здійснити запуск програм пакету Стандартные. До пакету Стандартные входять програми: Калькулятор, Paint, Блокнот, Проводник, Командная строка, WordPad.

    1. Вікна

Вікно - прямокутна область екрану, що розташована у робочій області та призначена для виконання тих чи інших дій при діалозі з користувачем.

Вікна використовуються

  • для виведення на екран повідомлень (вікна повідомлень),

Рис. 2. Для відкриття вікна виконати обрати об’єкт Мой компьютер та натиснути клавішу Delete

  • для введення інформації користувачем (діалогові вікна)

Рис. 3. Для відкриття вікна - команда Свойства контекстного меню робочого стола

  • для керування роботою програми (програмні вікна)

Рис. 4. Для відкриття вікна - відкрити об’єкт Мой компьютер

Усі вікна мають границі вікна та заголовок. Границі вікна обмежують область екрана, яку займає вікно. Заголовок вікна використовується для відображення назви вікна та переміщення вікна на екрані. Наприклад, вікно на Рис. 4 має назву Мой компьютер, на Рис. 3 має назву Свойства:Экран, на Рис. 2 має назву Подтверждения удаления.

Ще однією функцією заголовку вікна є індикація активного вікна. Вікно (або будь який елемент вікна) є активним тільки тоді, коли має фокус введення, тобто даному елементу графічного інтерфейсу (вікну, його елементу і так далі), передаються всі сигнали про натискання клавіш клавіатури і миші, і винятково цей елемент обробляє всі ці сигнали. Рядок заголовку активного вікна та неактивних вікон відрізняється кольором: активне вікно має більш яскравий колір заголовка (наприклад, синій для активного вікна , а сірий для неактивних вікон). Для перемикання активного вікна використовують значки вікон на панелі задач або комбінацію клавіш Alt + Tab.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.